Постанова 4875 № 917/1056/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року м. Харків Справа № 917/1056/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І. за участю секретаря судового засідання Пахомової І.В. та представників сторін: позивача Поліщук І.О. (самопредставництво); відповідача Будігай О.В. (ордер серія ВН №1087890 від 30.11.2021); розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (вх.№3839П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2021 (суддя Л.А. Іванко, повний текст рішення складено 15.11.2021) у справі №917/1056/20 за позовом Казенного підприємства "Морська пошуково - рятувальна служба", м. Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка", м.Полтава, про стягнення 10361290,53 грн., - ВСТАНОВИВ Казенне підприємство "Морська пошуково - рятувальна служба" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" про стягнення 9 564 268,18 грн. пені та 797 022,35 грн. штрафу за договором підряду на закупівлю робіт №111-В-19 від 15.07.2019. Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2021 у справі №917/1056/20 (суддя Л.А. Іванко) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" на користь Казенного підприємства "Морська пошуково - рятувальна служба" 2869280,45 грн. пені, 239106,71 грн. штрафу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" в дохід Державного бюджету 155419,36 грн. судового збору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2021 у справі №917/1056/20 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі за подання апеляційної скарги та витрати пов`язані з розглядом справи. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що виконуючи свої зобов`язання перед позивачем за договором від 15.07.2019 року № 111-В-19, він не міг фактично своєчасно виконати свої зобов`язання в наслідок обставин, що не залежали від його волі, а саме: неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором самого позивача, зокрема: - передачу позивачем відповідачу проектної документації щодо виконання робіт на Об`єкті з чисельними прогалинами та колізіями; - ненадання позивачем своєчасно або взагалі всіх вихідних даних та технічної інформації для виконання Робіт; - затягування строків щодо затвердження Титулу будівництва та здійснення попередньої оплати, що в свою чергу призвело до зриву початку робіт, а також постачання необхідного обладнання; - несвоєчасності організації позивачем авторського нагляду за виконанням робіт на Об`єкті, що відбулося лише 21.10.2019 року; - неоднократних ігнорувань КП МПРС листів від ТОВ РЕМТЕХНАЛАДКА щодо розгляду питань про продовження строку дії договору від 15.07.2019 року № 111-В-19, з об`єктивних причини; - відсутності бажання сприяти відповідачу у порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт на Об`єкті, а від так, неналежного виконання своїх обов`язків, встановлених Договором; - затягування строків здачі Об`єкту. Крім того, в діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, як визначену Законом підставу для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, оскільки фактично позивачу жодних збитків або шкоди не завдано, а роботи за договором виконані в повному обсязі. 14.12.2021 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/1056/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №917/1056/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2021 у справі №917/1056/20. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Призначено справу до розгляду на 24.01.2022 о 12:30 годині. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№358 від 12.01.2022), в якому він вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. В судове засідання 24.01.2022 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2019 року між Казенним підприємством "Морська пошуково - рятувальна служба" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (далі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду на закупівлю робіт №111-В-19 (далі - договір). Відповідно до п.1.1. договору у порядку, в строки та на умовах, визначених договором, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з технічного переоснащення базової станції "В.Фонтан" Берегової радіостанції морського району А1, А2 Глобальної морської системи зв`язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства м. Одеса, за адресою: м. Одеса, пров. Маячний,5 (мис Великий Фонтан, територія ДУ "Держгідрографія") (далі - роботи) по об`єкту базової станції "В.Фонтан" Берегової радіостанції морського району А1, А2 Глобальної морської системи зв`язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства м. Одеса (далі - об`єкт) відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити закінчені роботи. За умовами п. п. 2.1., 2.3.1., 2.3.2. договору загальна ціна договору складає 8058000,00 грн. Замовник здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 50% від загальної вартості робіт. Остаточний розрахунок здійснюється замовником у розмірі останніх 50% від загальної вартості робіт , визначеної п. 2.1. договору, протягом 15 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, складених відповідно до умов договору та чинного законодавства України для робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт (додаток №5 до договору), з урахуванням авансу, за умови виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та прийняття об`єкту в експлуатацію згідно з чинним законодавством. Відповідно до умов п. 4.1. договору датою початку виконання робіт є дата здійснення замовником попередньої оплати (авансу). Підрядник зобов`язаний виконати роботи у повному обсязі протягом 150 календарних днів з дати початку робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником у відповідності до вимог договору. 29.08.2019 року замовником здійснено попередню оплату (аванс) у сумі 4029000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1393 від 29.08.2019 року. Таким чином, кінцевим строком виконання робіт є 27.01.2020 року. 26.05.2020 року замовником та підрядником підписані Акт виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3. Згідно з Актом виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 загальна вартість фактично виконаних робіт за договором складає 7 970 223,48 грн. На виконання пункту 2.3.2. договору, замовником здійснено остаточний розрахунок з підрядником у сумі 3 941 223,48 грн., з урахуванням сплаченого авансу, що підтверджується платіжним дорученням №3154 від 29.05.2020 року. За твердженням позивача ним своєчасно та належним чином виконані всі прийняті на себе зобов`язання за договором. Згідно із п. 14.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 відсотка загальної вартості робіт за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків від вартості робіт. Враховуючи, що відповідно до умов договору кінцевим строком виконання робіт є 27.01.2020 року, та те, що приймання - передача виконаних робіт та підписання відповідних актів відбулося 26.05.2020 року, прострочення підрядником виконання робіт за договором на 26.05.2020 року складає 120 календарних днів. 26.05.2020 року позивач вручив відповідачу претензію №3 щодо сплати штрафних санкцій за договором. 28.05.2020 року (вих. №216) відповідач надав відповідь на претензію, в якій визнав невиконання ним робіт з технічного переоснащення об`єкту у строки до 31.12.2019 року, але не погодився з розрахунком штрафних санкцій, оскільки їх розмір значно перевищує не тільки суму за договором, а і можливі збитки позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача, нарахованих у відповідності до п.14.2. договору штрафних санкцій в розмірі 10 361 290,53 грн., з яких : 9 564 268,18 грн. пені та 797 022,35 грн. штрафу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими та доведеними. Разом тим, виходячи з матеріальних інтересів обох сторін, співмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і загальної вартості робіт, враховуючи, що відповідачем вживався ряд заходів для виконання робіт в обумовлений строк, та відсутність у позивача збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню на 70%. Проте, судова колегія вважає помилковим висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на таке. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі. У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду. Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. За ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 2 ст. 854 ЦК України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Матеріалами справи встановлено, що за платіжним дорученням №1393 від 29.08.2019 року позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 50% від загальної ціни договору у сумі 4 095000,00 грн. (т.1 а.с.84). Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно п. 4.1. договору датою початку виконання Робіт є дата здійснення Замовником попередньої оплати (авансу). Підрядник зобов`язаний виконати Роботи у повному обсязі протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати початку Робіт. Датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником у відповідності до вимог Договору. Згідно Акту виконаних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 від 25.06.2020 року (т. 1 а.с. 104-120) на суму 7 970 23,48 грн., які підписані сторонами, де замовник прийняв, а підрядник виконав роботи в повному обсязі згідно проектної документації. Як вбачається з матеріалів справи, а саме доказів, які надані суду відповідачем встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні їх відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що виконуючи свої зобов`язання перед позивачем за договором від 15.07.2019 року № 111-В-19, він не міг фактично своєчасно виконати свої зобов`язання в наслідок обставин, що не залежали від його волі, а саме: неналежного виконання своїх обов`язків за цим договором самого позивача, зокрема: - передачу позивачем відповідачу проектної документації щодо виконання робіт на Об`єкті з чисельними прогалинами та колізіями; - ненадання позивачем своєчасно або взагалі всіх вихідних даних та технічної інформації для виконання Робіт; - затягування строків щодо затвердження Титулу будівництва та здійснення попередньої оплати, що в свою чергу призвело до зриву початку робіт, а також постачання необхідного обладнання; - несвоєчасності організації позивачем авторського нагляду за виконанням робіт на Об`єкті, що відбулося лише 21.10.2019 року; - неоднократних ігнорувань КП МПРС листів від ТОВ РЕМТЕХНАЛАДКА щодо розгляду питань про продовження строку дії договору від 15.07.2019 року № 111-В-19, з об`єктивних причини; - відсутності бажання сприяти відповідачу у порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт на Об`єкті, а від так, неналежного виконання своїх обов`язків, встановлених Договором; - затягування строків здачі Об`єкту, шляхом пред`явлення Підряднику безпідставних зауважень щодо виконаних робіт, а також несвоєчасного інформування про створення комісії, що приймає Об`єкт, що на думку відповідача було пов`язане з корегуванням відповідачем свого фінансового плану на 2020 рік. Вважає, що в діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, як визначену Законом підставу для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, оскільки фактично позивачу жодних збитків або шкоди не завдано, а роботи за договором виконані в повному обсязі. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач зобов`язаний був виконати роботи у повному обсязі протягом 150 календарних дня з дати початку робіт, тобто до 27.01.2020. Таким чином Договором встановлено імперативна норма щодо початку робіт на Об`єкті Підрядником, тобто у разі вчинення будь-яких дій Відповідачем щодо виконання робіт на Об`єкті до моменту отримання попередньої оплати (авансу), такі дії не враховуються Замовником при здачі робіт на Об`єкті. Відповідач зазначає, що виключно через неузгоджені дії Позивача, щодо оформлення належним чином Титулу Об`єкту, фактично попередня оплата (аванс) по Договору від 15.07.2019 №111-В-19 надійшла на банківський рахунок ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» лише 29.08.2019. Як вказує відповідач, в наслідок вищезазначеного лише 04.09.2019 представниками ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» здійснено закордонне відрядження до Італії, де знаходиться виробничі потужності заводу «ELMAN S.r.l.», для проведення консультацій щодо виготовлення та подальшої поставки необхідного обладнання по Договору від 15.07.2019 № 111-В-19. 29.08.2019 Позивачем переданий Відповідачу будівельний майданчик за актом приймання-передачі від 29.08.2019. Тобто ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» отримала право на початок виконання необхідних Робіт на Об`єкті. Проте в подальшому Відповідач не міг фактично розпочати Роботи на Об`єкті через відсутність авторського нагляду. Проте місцевий суд не взяв до уваги пояснення відповідача про те, що фактично на об`єкт його представники були допущені Позивачем лише після забезпечення авторського нагляду за будівництвом, що підтверджується наявними доказами в справі, а саме: - договором від 21.10.2019 №167-В-19, укладеного між Позивачем та ТОВ «БУДГАЗКОНСАЛТИНГ ЛТД» щодо авторського нагляду під час будівництва на об`єкті; - журналом авторського нагляду за будівництвом, який фактично розпочато 22.10.2019. Позивач не допускав на об`єкт представників відповідача для виконання необхідних робіт, оскільки добре був обізнаний про настання відповідальності за допуск до робіт у разі незабезпечення авторського нагляду, що передбачена пп.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Цією нормою закону передбачено: «незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб». Відповідач зазначає, що лише 25.10.2019 директор ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» за телефоном дізнався від представників КП «МПРС» про забезпечення авторського нагляду. Колегія суддів приймає доводи апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції, що авторський нагляд не є важливим під час реалізації Договору від 15.07.2019 № 111-В-19, а від так - відсутність до кінця жовтня 2019 року авторського нагляду на об`єкті ніяким чином начебто не заважало відповідачу виконувати необхідні роботи. Це суперечить вимогам Постанови КМУ від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», яким затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури. Так, п.2 зазначеного порядку встановлено, що Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Крім того п. 3.3.6. Договору від 15.07.2019 № 111-В-19 передбачалося, що Замовник (Позивач) зобов`язаний забезпечити здійснення технічного та авторського нагляду протягом усього періоду будівництва Об`єкта в порядку, встановленому чинним законодавством України (за окремими договорами). Крім того до 25.10.2019, в ході вивчення змісту проектної документації щодо виконання необхідних Робіт на Об`єкті, а також після службового відрядження до Італії, де знаходиться виробник обладнання «ELMAN S.r.l.», інженерно-технічним персоналом Відповідача було з`ясовано, що Позивач, як Замовник, не надав в повному обсязі необхідну технічну інформацію Відповідачу, як Підряднику: У зв`язку із чим, направлялись запити каналами електронного зв`язку на адреси Позивача щодо надання необхідної інформації. Вказаний лист аналогічно направлений 01.10.2019. За наслідками листування надана КП «МПРС» інформація у відповіді від 03.03.2020 №4/23/375-20 фактично була не повного, а також лише ввела в оману інженерно-технічних робітників ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА», які відповідали за питання налагоджування роботи обладнання, що монтувалося на Об`єкті, оскільки за отриманою інформацією обладнання не могло працювати. З об`єктивних причин здійснити ввезення на територію України необхідного обладнання компанії «ELMAN S.r.l.» неможливо було здійснити своєчасно не з вини Відповідача, а через прогалини у Проектній документації щодо механізму отримання дозволу від Генерального Штабу Збройних Сил України, ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» безпідставно звернулася з заявою до цієї організації, у зв`язку із чим Відповідачу було відмовлено в отриманні необхідного Дозволу. Таким чином, через прогалини у проектній документації, строк виконання робіт на Об`єкті, був перенесений, не з вини ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА». Судом також приймаються до уваги інші доводи апелянта про виконання робіт поза межами строків з незалежних від нього причин. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідач фактично виконав роботи на об`єкті за Договором від 15.07.2021 № 111-В-19 не 29.04.2020, коли листом за вих.№204 надіслано Позивачу остаточну виконавчу документацію (підписану Підрядником, авторським та технічним наглядом), а 26.05.2020 у момент, коли Позивачем особисто була підписана зазначена виконавча документація: акт виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3. Відповідно до п.4.1. Договору, датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником у відповідності до вимог Договору. Позивач 29.04.2020 прийняв від Апелянта остаточну виконавчу документацію по виконаних роботах на об`єкті, та будь-яких зауважень не було щодо виконаних робіт. Тому саме 29.04.2020 є дата, коли Апелянт виконав перед Позивач в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за Договором від 15.07.2021 № 111-В-19. Фактична дата (29.04.2020) виконання Апелянтом перед Позивачем всіх зобов`язань за Договором від 15.07.2021 № 111-В-19 також підтверджується претензією КП «МПРС» від 26.05.2020 за вих. № 4/61/1011-20. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що несвоєчасне погодження Позивачем Титулу будівництва не вплинуло на строк виконання робіт за договором. Колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта, що затягування Позивачем строків затвердження Титулу будівництва, призвело до несвоєчасного замовлення необхідного імпортного обладнання компанії «ELMAN S.r.l..», що в свою чергу призвело до його поставки не на початку листопада 2019 року, а в січні 2020 року, з урахуванням пункт 4.1. Договору. Крім того, суд також бере до уваги твердження відповідача про затягування позивачем строків здачі об`єкту, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи вищевикладене, не вбачає складу господарського правопорушення в діях відповідача під час виконання своїх зобов`язань як підрядника за договором підряду на закупівлю робіт № 111-В-19 від 15.07.2019 року. Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити про таке. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України). За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Загальна вартість робіт за договором за договором підряду склала 7970223,48 грн., а позивач нарахував 9564268,18 грн пені, 797022,35 грн штрафу, що разом складає 10361290,53 грн., що значно перевищує вартість виконаних робіт. З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу та пені, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність. Судова колегія приймає до уваги відсутність збитків у позивача, а також виконання відповідачем робіт у повному обсязі та прийняття їх виконання без зауважень з боку позивача, враховуючи попередні висновки суду про відсутність вини відповідача за прострочення виконання відповідних робіт. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в їх задволенні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження вимог та заперечень сторін, колегія суддів вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, а рішення суду таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм чинного законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню. Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.3, 4 п.1 ст. 275, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" задовольнити. Рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2021 у справі №917/1056/20 в частині задоволення позовних вимог скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 31.01.2022. Головуючий суддя П.В. Тихий Суддя Т.Д. Геза Суддя О.І. Терещенко