Постанова 4856 № 127/16416/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/16416/21 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйов В.В. Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 25 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника відповідача: Дрозда О.В. позивача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного сектору головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася з позовом до Вінницького районного сектора головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову т.в.о. начальника сектора ЗЗ з ПНС у Вінницькому районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області лейтенанта служби цивільного захисту Грох Валерії Олександрівни про накладення адміністративного стягнення ВІ №026378 від 15.06.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №200 від 30.12.2002 року Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, було наказано підготувати ДНЗ комунальної власності с. Стадниці до відкриття і подальшої роботи з 30.12.2002 року. Позивача було призначено на посаду завідуючої ДНЗ «Журавлик» с. Стадниці з 17.11.2003 року. Судом встановлено, що постановою ВІ№026378 т.в.о. начальника сектора ЗЗ з ПНС у Вінницькому районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області лейтенанта служби цивільного захисту Грох В.О. від 15.06.2021 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбачене ст. 175 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 14.05.2021 року о 15 годині 30 хвилин під час проведення позапланової перевірки ДНЗ «Журавлик» за адресою: с. Стадниця вул. Б.Хмельницького, 35, порушила правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, а саме: приміщення ДНЗ не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системами керування евакуюванням людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання, системою пожежного спостерігання) ППБУ р. V, п. 1.2, ч.1, в підвальному приміщенні улаштована котельня - ДБН В. 2.25, 5-77, 2014 «Котельні» р. ІV п. 4.9. Оскаржувана постанова була вручена позивачу в той же день - 15.06.2021 року, про що міститься відмітка у ній. Вказана вище постанова була винесена на підставі протоколу т.в.о. начальника сектора ЗЗ з ПНС у Вінницькому районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області лейтенанта служби цивільного захисту Грох В.О. від 15.06.2021 року Надаючи оцінку даним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Положенням ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки. Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до пунктів 32-33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Тобто, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.06.2021 у справі №580/954/20. При цьому згідно з п. 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №810/2400/18 та постанови Верховного Суду від 05.02.2020 по справі №160/1739/19, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. У п.41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 по справі № 2040/6351/18 вказано, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. У п.48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 по справі № 809/443/16 та п.45 постанови Верховного Суду від 21.07.2019 по справі № 2040/6351/18 зазначено, що посилання позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно матеріалів справи, під час проведення позапланової перевірки ДНЗ «Журавлик» за адресою: с. Стадниця вул. Б.Хмельницького, 35, встановлено, що позивач порушила правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року. За результатами перевірки складено Акт від 15.06.2021 року №96 в якому зафіксовані порушення, а саме: приміщення ДНЗ не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системами керування евакуюванням людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання, системою пожежного спостерігання) ППБУ р. V, п. 1.2, ч.1, в підвальному приміщенні улаштована котельня - ДБН В. 2.25, 5-77, 2014 «Котельні» р. ІV п. 4.9. Акт від 15.06.2021 року №96 вручено директору закладу Мельник О.В., про що свідчать її власноручні підписи. Зауважень або заперечень щодо Акту перевірки до Головного управління не надходило. Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Таким чином забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 по справі №826/7073/18. При цьому суд не може відхилити можливість настання надзвичайної ситуації за наявності хоча б одного порушення вимог пожежної безпеки. З огляду на це, вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі). Оскільки на даний час порушення залишаються не усунутими, існує неприпустимий ризик виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди життю та здоров`ю людей, живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. За таких обставин, враховуючи наявні порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у приміщеннях, які використовуються відповідачем колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області задовольнити повністю. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного сектору головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.