Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 676/4976/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 676/4976/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевцова Л.М. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 24 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказав на те, що постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності не містить доказів вчинення адміністративного правопорушення, тому в його діях відсутній склад правопорушення ч.1 ст.122 КУпАП України. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. 19 та 20 січня 2022 року до суду від позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 січня 2022 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою молодшого лейтенанта поліції 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Манеляк О.Б. від 13.08.2021 року серії ЕАО № 4630968 ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП до штрафу в розмірі 340 грн. Як встановлено із спірної постанови, 13.08.2021 року, керуючи автомобілем Toyota Рrado д.н.з. НОМЕР_1 , в смт. Стрижавка Вінницького району, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість на 29 км/год., рухаючись зі швидкістю 79 км/год., скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху (далі- ПДР) визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Підпунктом «ґ» п. 12.6 ПДР передбачено, що поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух із швидкістю не більше 90 км/год. Пункт 1.10 ПДР визначає значення термінів, зокрема: населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 «Населений пункт», 5.46 «Кінець населеного пункту». Відповідно до ПДР знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. До повноважень органів Національної поліції належать розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, а саме, за перевищення швидкості в межах населеного пункту. З матеріалів справи слідує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано фото та DVD диск із записами приладу TruCAM. З оглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з цього пристрою, який наявний в матеріалах справи на носії CD-диску, слідує лише факт спілкування позивача з працівником поліції після зупинки. Тобто, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Крім того з відеозапису неможливо встановити, що зупинка автомобіля позивача відбулася в населеному пункті. Дослідивши долучений відповідачем фотознімок, судом встановлено, що він не містить інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги, як і відеозапис наданий відповідачем. Також, в матеріалах справи відсутня роздруківка фотозображення із засобу TruCam LTI, на якій зафіксовано систему географічних координат з кутовими величинами (географічна широта та географічна довгота), які надають беззаперечну можливість встановити місце вчинення правопорушення. Крім того, з оглянутого фотознімку вбачається лише швидкість, з якою рухався автомобіль позивача на певній ділянці дороги. Однак, колегія суддів зазначає, що ні з відеозапису, ні із фотознімка не можливо встановити місце визначення швидкості руху автомобіля та матеріали справи не містять доказів, що швидкість руху на даній ділянці дороги обмежена до 50 км/год. Таким чином, наданий відповідачем відеозапис тверджень позивача не спростовує, оскільки не містить самої фіксації порушення позивачем ПДР і розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача відповідач не надав. Отже, наявність події адміністративного правопорушення, яка виявилась у перевищенні позивачем дозволеної швидкості для руху у населеному пункті на 29 км/год, як обов`язкової умови притягнення особи до адміністративної відповідальності, не підтверджена наявними в матеріалах справи доказами. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується наявність складу адміністративного порушення у діях позивача, які визначені у постанові інспектора та відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що за відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення вказаного у постанові серії ЕАО № 4630968 від 13.08.2021 суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4630968 від 13.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену за ч. 1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.