LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/22008/21

від 14.01.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22008/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.03.2021 № 0237450707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 500 000 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він усунув недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у законодавчо визначений спосіб, однак через незалежні від нього причини, отримання судової кореспонденції відбулося з певною затримкою. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до змісту вказаної ухвали, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання квитанції про доплату судового збору в розмірі 5 230 грн та визначення належного відповідача у справі. Суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду від 16.08.2021 отримана уповноваженою особою Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, судом надіслано ухвалу суду на електронну адресу позивача, яку доставлено до електронної скриньки 16.08.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте, станом на 19.10.2021 позивачем недоліки позовної заяви не усунуто. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 16.08.2021 позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліків, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду від 16.08.2021 отримана уповноваженою особою Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом із тим, як вбачається із долучених до апеляційної скарги листів ДП МОУ «КУМіБ» №192 від 29.10.2021 та ДП «Автобаза» №7 від 01.11.2021, зазначені підприємства знаходяться за однією і тією ж адресою: м. Київ, вул. Бориспільська,

181. Даними листами підтверджено факт отримання позивачем ухвали суду від 16.08.2021 лише 04.10.2021, оскільки кореспонденцію було отримано представником ДП «Автобаза» і в подальшому передано належному адресату. Апелянт звертає увагу, що проблема належного отримання вхідної кореспонденції пов`язана саме з тим, що декілька підприємств знаходяться за однією адресою. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем у максимально короткий термін було вжито заходів, направлених на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 16.08.2021, тобто з боку позивача не було зайвих зволікань, які б вказували на затягування процесуальних строків чи неналежне користування процесуальними правами. 18.10.2021 позивачем було направлено до суду першої інстанції клопотання про усунення недоліків позовної заяви, які зареєстровано судом лише 20.10.2021, тобто після винесення оскаржуваної ухвали. Крім того, судом першої інстанції вказано, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху було направлено на електронну адресу позивача, яку доставлено до електронної скриньки 16.08.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак, як вбачається з даної довідки (а.с.13), електронний лист було направлено на електронну адресу - dpkymib@ukr.net, натомість відповідно до позовної заяви та апеляційної скарги, електронна адреса позивача - kymib@ukr.net. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року - скасувати. Справу за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 14.01.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»