Постанова 4855 № 120/4141/21-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 120/4141/21-а Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,- В С Т А Н О В И Л А : Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь держави штраф у сумі 170 000,00 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 адміністративну справу № 120/4141/21-а прийнято до провадження судді Шевченко А.В., постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 23.10.2021 від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року зустрічну позовну заяву повернути заявнику. Роз`яснено заявнику про право на подання позову в загальному порядку. Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі ч.3 ст.178 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він усунув недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у законодавчо визначений спосіб, однак через незалежні від нього причини, отримання судової кореспонденції відбулося з певною затримкою. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до змісту вказаної ухвали, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення з зустрічною позовною заявою до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали від 25.10.2021; оригіналу документа про сплату 1700,00 грн судового збору. Суд першої інстанції виходив з того, що копія вищевказаної ухвали суду була направлена представнику позивача (відповідачу за первісним позовом) та вручена за довіреністю 02.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0113301317220). З урахуванням викладеного, визначені в ухвалі суду від 25.10.2021 недоліки зустрічної позовної заяви мали бути усунуті не пізніше 12.11.2021. Проте, станом на 29.11.2021 заявник вимоги ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху від 25.10.2021 не виконав та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 25.10.2021 позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуто, тому наявні підстави для повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.178 КАС України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до ст.178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліків, які зазначені в ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху. Разом із тим, як вбачається із відповіді Київського окружного адміністративного суду №01-21/11291/21 від 29.12.2021 на адвокатський запит №б/н від 22.12.2021, 15.11.2021 на виконання ухвали суду про усунення недоліків від 25.10.2021 до суду надійшла заява за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, а саме клопотання про обґрунтування поважності причин пропуску строку. Зазначене клопотання було зареєстровано у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду за вхідним №44091 та передане судді лише 09.12.2021. Така затримка зумовлена високим рівнем плинності кадрів у апараті суду. Крім того, відповідно до копії конверту та трекінгу за №0311700146095, заява про усунення недоліків зустрічного позову була подана заявником 12.11.2021. З вищевикладеного вбачається, що вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 було виконано заявником своєчасно. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч.3 ст.178 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - скасувати. Справу за зустрічною позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 14.06.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Л.В. Бєлова