Постанова 4854 № 522/22796/15-а

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 522/22796/15-а Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В. Дата і місце ухвалення: 27.10.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. при секретарі - Рябоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 27 жовтня 2021 року за заявою ОСОБА_1 від 08.04.2021р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання дій незаконними та дискримінаційними,- В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати незаконними дії відповідача щодо нерозгляду її чотирьох клопотань від 02.07.1998р., від 21.04.2003р., від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. про надання безоплатно у власність земельної ділянки, а також щодо невиконання Одеською міською радою рішень Приморського районного суду м. Одеси. Крім того, позивач просила визнати дії Одеської міської ради дискримінаційними у зв`язку із нерозглядом її клопотань. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року, яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 30.09.2020р. скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018р. у справі №522/22796/15-а в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконними дій Одеської міської ради щодо нерозгляду клопотань ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. та у цій частині постановлено нове рішення про часткове задоволення позову. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо неналежного розгляду клопотань ОСОБА_1 від 01.11.2010р. і від 18.05.2011р. та зобов`язано Одеську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подані ОСОБА_1 01.11.2010р. і 18.05.2011р. клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, з прийняттям відповідного рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. В задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016Р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018р. у справі №522/22796/15-а залишено без змін. 08.04.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року на підставі п.1 ч.2 ст.361 КАС України. Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 обґрунтовувала наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Зокрема, заявник зазначала, що 26.11.2018р. їй стало відомо, що на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004р. у справі №2-4126/04 на сесії, яка відбулася від 30.06.2016р., орган місцевого самоврядування не розглядав ні її клопотання від 02.07.1998р. про передачу у приватну власність земельної ділянки під №13 площею 648 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1 , а ні жодного іншого із поданих нею клопотань. Зазначене, за твердженнями заявника, підтверджується аудіо-, відеозаписом пленарного засідання сесії Одеської міської ради від 30.06.2016р. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2021р. заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.12.2016р. у справі №522/22796/15-а за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 27.10.2021р. та направити подану нею заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами до того суду, яким відповідна заява підлягає розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при ухваленні Верховним Судом постанови від 30.09.2020р. у суду касаційної інстанції були відсутні письмові докази щодо клопотань ОСОБА_1 , які нібито розглянуто на сесії міської ради, яка відбулася 30.06.2016р. Відповідні докази позивач надала разом із заявою про перегляд рішення суду по справі №522/22796/15-а за нововиявленими обставинами, а тому їх мало бути враховано судом. Також, апелянт посилається на те, що незважаючи на помилкові висновки постанови Верховного Суду від 30.09.2020р., які спростовуються наданими ОСОБА_1 доказами, Приморський районний суд м.Одесі в оскаржуваній ухвалі дійшов необґрунтованого висновку, що Одеська міська рада виконала вказану постанову суду касаційної інстанції та розглянула заяви від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. Одеська міська рада подала письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 27.10.2021р. - без змін. Також, 06.01.2022р. до суду апеляційної інстанції від Одеської міської ради надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч.3 ст.45 КАС України - у зв`язку із зловживанням апелянтом своїми процесуальними правами, що виразилося у наявності у апеляційній скарзі численної лайливої характеристики учасників справи та суду першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та сторони, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень. Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено статтею 365 КАС України. Так, згідно з частинами першою, другою статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій за нововиявленими обставинами подається до цих судів, якщо ними змінено або скасовано судове рішення, а в усіх інших випадках - до суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, подана ОСОБА_1 заява про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року стосується частини позовних вимог щодо нерозгляду органом місцевого самоврядування її клопотань від 02.07.1998р., від 21.04.2003р., від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Однак, постановою Верховного Суду від 30.09.2020р. скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018р. у справі №522/22796/15-а в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконними дій Одеської міської ради щодо нерозгляду клопотань ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. та у цій частині постановлено нове рішення про часткове задоволення позову. Таким чином, питання щодо правомірності бездіяльності міської ради щодо розгляду клопотань про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, було предметом судового розгляду суду касаційної інстанції, яким скасовано судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в цій частині та прийнято нове судове рішення по суті заявлених вимог. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, наведеним в ухвалі від 27.10.2021р., що перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016р., у частині зміненій постановою Верховного суду від 30.09.2020р., суперечить положенням діючого процесуального законодавства та не відноситься до юрисдикції суду першої інстанції. Подавши до суду першої інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016р., заявником порушено порядок її подання, встановлений статтею 365 КАС України. Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до п.1 ч.4 ст.368 КАС України, суд може лише за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. У даному ж випадку, подана ОСОБА_1 заява не підлягає розгляду по суті, оскільки, як вже зазначалося, заявником порушено порядок її подання, встановлений статтею 365 КАС України. Положеннями Глави 3 Розділу ІІІ КАС України «Перегляд судових рішень за ново виявленими або виключними обставинами» не визначено наслідків порушення порядку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Відповідно до ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. В свою чергу, частиною 2 статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. За таких обставин, керуючись ст.7 КАС України, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ч.2 ст.167 КАС України. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 порушено порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому відповідна заява мала бути повернена заявнику без розгляду, а відкрите судом провадження за вказаною заявою - закриттю як помилково відкрите. З цих підстав колегія суддів вважає безпідставним зазначення судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, а наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень частини другої статті 361 КАС України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Що ж до заявленого 06.01.2022р. Одеською міською радою клопотання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч.3 ст.45 КАС України, то колегія суддів зазначає, що вказаною нормою суду надано право визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, перелік яких наведено в ч.2 ст.45 Кодексу. Обставини, про які зазначає міська рада в поданому нею клопотанні, не підпадають під дію ч.2 ст.45 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.3 ч.1 ст.315, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 365, 366 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 27 жовтня 2021 року скасувати. Закрити провадження за заявою ОСОБА_1 від 08 квітня 2021 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року по справі №522/22796/15а. Заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2021 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року по справі №522/22796/15а повернути заявнику без розгляду. Відмовити в задоволенні клопотання Одеської міської ради про повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі ч.3 ст.45 КАС України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 18 січня 2022 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук