Постанова 4854 № 420/23473/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23473/21 Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року за матеріалами позовної заяви Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про арешт коштів, які знаходяться на відкритих банківських рахунках платника податків, В С Т А Н О В И Л А : Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду з заявою до ТОВ «Бруклін-Київ», в якій заявник просить накласти арешт на рахунки, відкриті у банківських (фінансових) установах ТОВ «Бруклін-Київ». В обґрунтування заяви зазначено, що головним бухгалтером ТОВ «Бруклін-Київ» безпідставно та необґрунтовано відмовлено посадовим особам Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від допуску до проведення фактичної перевірки та від підписання акта про неможливість проведення перевірки, що відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України є однією з обставин, за якої застосовується адміністративний арешт майна. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у відкритті провадження за заявою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП до ТОВ «Бруклін-Київ» про арешт коштів, які знаходяться на відкритих банківських рахунках платника податків, відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється лише на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу із такою заявою, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі 822/6095/15. Крім того, скаржник зауважує, що накладення арешту коштів, які знаходяться на рахунках платника податків, передбачає відмову платника податків від проведення або допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а також звернення контролюючого органу з вимогою про застосування арешту коштів платника податків. Із зазначеного, на думку апелянта, слідує, що контролюючий орган з метою захисту законних інтересів ДПС звернувся із заявою про накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських (фінансових) рахунках ТОВ «Бруклін-Київ» своєчасно та правомірно. До того ж, положеннями ч. 1 ст. 283 КАС України чітко визначені підстави для відкриття провадження за заявою контролюючого органу, більшість з них, пов`язані з процедурою погашення податкового боргу або його стягнення, що, як вважає скаржник, призводить до неможливості захисту інтересів держави та застосування превентивних заходів до платників податків, які ухилились від проведення перевірки Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вимога заявника про накладення арешту на рахунки, відкриті у банківських (фінансових) установах ТОВ «Бруклін-Київ», не передбачена ч.1 ст. 283 КАС України, на підставі чого відповідно до ч. 4 ст. 283 КАС України відмовив у відкритті провадження. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі №820/2312/17 вказує, що ч. 4 ст. 5 КАС України, встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Дії контролюючого органу щодо накладення адміністративного арешту коштів на відкритих рахунках в банках платника податків ТОВ «Бруклін-Київ» є наслідком відмови відповідача в допуску до перевірки підприємства. Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Слід зазначити, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у Постанові від 30.01.2018 року по справі № К/9901/465/18 суд не заперечує того факту, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п.20.1.17. п.20.1.ст.20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України. Пунктом 3 Розділу VII Порядку передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. В свою чергу, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 Податкового кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган подав до суду заяву про застосування арешту рахунків платника податків на підставі статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, в порядку наведеної статті подається заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а не заява про застосування арешту рахунків платника податків. За приписами пункту першого частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті. Зважаючи на те, що , Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП звернулось до суду в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України з вимогою про застосування арешту коштів, які знаходяться на відкритих рахунках платника податків, яка не передбачена частиною першою цієї ж статті, суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження. Посилання апелянта на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі 822/6095/15 колегія судова вважає безпідставною, оскільки справи не є тотожними, а апелянтом в своїй апеляційній скарзі самостійно вказано про відсутність сталої практики з даного питання. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак, відсутні підстави для її задоволення. На підставі ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 18 січня 2022 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова