LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС754/1209/21

від 28.01.2022 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філ…

Ухвала Іменем України 28 січня 2022 року м. Київ справа № 754/1209/21 провадження № 61- 567ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 14 099, 45 грн, яка складається з наступного: заборгованість по кредиту у сумі 12 520, 80 грн, заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 1 549, 69 грн, сума пені за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми боргу та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом у сумі 0, 22 грн, 3% річних від прострочених сум заборгованості у розмірі 28, 74 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без рухута надано строк для усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405, 00 грн. Судом в ухвалі було звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що оскільки позовні вимоги не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосуються соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі підлягає сплаті. 22 листопада 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про усунення недоліків на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року. У заяві ОСОБА_1 вказував на те, що позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/70/20 є спірною, оскільки щодо цього рішення була окрема думка судді Пророка В. В., який не погоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду. Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з невиплатою належної йому пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та існування заборгованості з виплати пенсії у нього існують фінансові труднощі щодо оплати судового збору. У прохальній частині поданої заяви ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. 11 січня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Підставами для скасування зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав про необхідність відступлення від висновку, викладеного в ухвалі Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 9901/70/20 щодо застосування норми права щодо сплати судового збору учасниками бойових дій. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. За приписамичастини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи законних інтересів. Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу(частина друга статті 357 ЦПК України). Згідно з положеннями статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху апеляційна скарга повертається особі, яка її подала. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року задоволено позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість в сумі 14 099, 45 грн, з яких: заборгованість по кредиту у сумі 12 520, 80 грн, заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 1 549, 69 грн, сума пені за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми боргу та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 22 грн, 3% річних від прострочених сум заборгованості у розмірі 28, 74 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 24 жовтня 2021 року направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначав, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки вона не була оплачена судовим збором та надано апелянту строк для усунення зазначених недоліків. Ухвалою від 30 листопада 2021 року судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто апелянту у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. Згідно зпунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону України«Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Таким чином, звільнення від сплати судового збору осіб, які мають статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язанимиз порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпеченнята членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ. Відповідно до статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Крім того, відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Встановивши, що ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували його тяжкий майновий стан та відповідно не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги апелянту. Крім того, слід зазначити, що доводи касаційної скарги щодо необхідності відступлення від висновку, викладеного в ухвалі Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 9901/70/20, на яку посилався суд в оскаржуваному рішенні, є безпідставними, оскільки не містять належних мотивів для цього. Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність оскарженого рішення. Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргувідмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»