Ухвала КГС ВС № 910/19005/19

УХВАЛА 27 січня 2022 року м. Київ cправа № 910/19005/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційних скарг Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі за позовом Компанії "Birmington Investing Inc" (далі - Компанія) до Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк), 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), 3) Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про визнання договору недійсним, В С Т А Н О В И В:

1. Компанія звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Мінфіну про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 (далі - Договір) та акту виконання зобов`язань до Договору, що укладені між Державою Україна в особі Мінфіну та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій Банку, від імені яких діяла уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку Шевченко Андрій Миколайович, в інтересах і за рахунок якої на підставі договору на брокерське обслуговування операцій з цінними паперами від 21.12.2016 №001 діяло ПАТ АБ "Укргазбанк" у частині, що стосується прав та інтересів Компанії.

2. Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову) мотивовані тим, що договори про придбання акцій від 20.12.2016 та купівлі-продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 укладені без згоди та відома Компанії, що призвело до фактичного незаконного позбавлення позивача його майна; крім того, вказані правочини укладені від імені позивача, як пов`язаної з Банком особи, проте, як стверджує позивач, він до таких осіб не відноситься.

3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.08.2021 провадження у справі №910/19005/19 за позовом Компанії до Мінфіну закрив.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: - 23.05.2020 набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" № 590-IX від 13.05.2020, згідно з яким внесено зміни до низки процесуальних кодексів України; - враховуючи предмет та підстави позовних вимог, які обґрунтовані тим, що спірні правочини укладені між Державою Україна в особі Мінфіну та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій Банку, від імені яких діяла уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку Шевченко А.М., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ АБ "Укргазбанк", на підставі, зокрема, рішень виконавчої дирекції Фонду "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПриватБанк", правління Національного банку України (далі - НБУ) "ПАТ КБ "ПриватБанк" до категорії неплатоспроможних", "Про надання пропозиції КМУ щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави", постанови КМУ "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи", за твердженням позивача підлягають визнанню недійсними, а також приймаючи до уваги положення Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", з якого випливає, що права та інтереси учасників/колишніх учасників банку, які були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку можуть бути захищені лише шляхом відшкодування завданої шкоди у грошовій формі, суд дійшов висновку, що спосіб захисту, обраний позивачем у даній справі, а саме визнання правочинів недійсними, не відповідає частинам 3, 4 ст.5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); - на підставі зазначеного та керуючись п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", провадження у справі №910/19005/19 підлягає закриттю.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.11.2021 ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу №910/19005/19 передав на розгляд Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована наступним: - суд першої інстанції неправильно застосував частини 3, 4 ст.5 ГПК та п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності"; - закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи; ст.231 ГПК визначено вичерпний перелік підстав, коли господарський суд закриває провадження у справі; ця норма не містить таких підстав для закриття провадження у справі як невірно обраний спосіб захисту порушеного права; - спеціальна норма (частини 3, 4 ст.5 ГПК) передбачає певний спосіб захисту, тоді як закриття провадження може мати місце лише за наявності всіх складових в сукупності (постанови Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №910/22947/17 та від 10.12.2019 у справі №921/520/18); - обов`язковою умовою для закриття провадження у справі через невідповідність обраного позивачем способу захисту права є встановлення судом певної сукупності обставин, визначених частинами 3, 4 ст.5 ГПК, а саме, зокрема 1) чи є або був позивач учасником банку, 2) чи були порушені права позивача чи інтереси внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта НБУ, Фонду, Мінфіну, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення КМУ; - спір у цій справі виник не у зв`язку з впровадженням процедури виведення Банку з ринку, а позивач, звертаючись до суду за захистом свого права власності на грошовий вклад в банку, а не як акціонер останнього, обґрунтовує свої майнові вимоги тим, що без правових підстав був позбавлений грошових коштів, які перебували на депозитному рахунку у Банку; - матеріали справи не містять доказів того, що підставою позовних вимог позивача у цій справі є протиправність (незаконність) індивідуального акта / рішення, зазначеного у ч.3 ст.5 ГПК. 7. 24.12.2021 Мінфін, 28.12.2021 КМУ, а 30.12.2021 Банк звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, у яких просять її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 ГПК.

9. Скаржники у касаційних скаргах зазначають, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Наведені скаржниками доводи в цілому збігаються.

10. Мінфін та КМУ стверджують: - суд апеляційної інстанції неправильно застосував Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 №590-ІХ (далі - Закон №590) до спірних правовідносин; - суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №590; - суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст.231 ГПК.

11. Банк, окрім вказаного, посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував: - статті 1, 14 Закону "Про банки і банківську діяльність", статті З, 4 Закону "Про акціонерні товариства", ст.152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 30.12.2019 у справі №909/230/19, від 11.02.2020 у справі №902/1022/17, від 30.04.2020 у справі №924/497/19, від 30.07.2020 у справі №924/1237/19; - статті 15, 16 ЦК, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 8, 19, 55, 124 Конституції України без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №910/8012/17. Окрім цього, Банк зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №590, частин 3, 4 ст.5 ГПК у подібних правовідносинах.

12. Беручи до уваги обґрунтування скаржниками підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/19005/19 за касаційними скаргами Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021.

2. Призначити до розгляду справу №910/19005/19 за касаційними скаргами Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 на 16 лютого 2022 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 09.02.2022.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/19005/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Кібенко Судді О. Кролевець Л. Стратієнко