LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд335/6422/20

від 27.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Дата документу 27.01.2022 Справа № 335/6422/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/441/22 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І. Є.У.№ 335/6422/20 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року АТ «Запорізький завод Феросплавів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначав, що між АТ «Запорізький завод Феросплавів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №1/236 від 07.09.2009, за умовами якого позивач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати такі послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбаченими цим договором. Посилаючись на те, що відповідачі, які є споживачами таких послуг та мають солідарний із ОСОБА_5 обов`язок з їх оплати, мають заборгованість на суму 10 852,70 грн., просив суд на підставі ст.ст.7,9,10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 503,903 ЦК України стягнути всю суму боргу та відшкодувати судові витрати. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Запорізький завод феросплавів» заборгованість за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 10 852,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Запорізький завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Запорізький завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 грн. Ухвалою цього ж суду від 20 жовтня 2021 року провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги закрито у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивачем не надано доказів надання послуг. Позивач не здійснював належного виконання договору про надання послуг з утримання будинку, а наданий розрахунок заборгованості не може бути доказом по справі. Копія апеляційної скарги і ухвала про відкриття апеляційного провадження отримані АТ «Запорізький завод феросплавів» 10.12.2021. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судове рішення мотивовано тим, що АТ «Запорізький завод Феросплавів» є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, протягом серпня 2017 - червня 2020 р.р. надавав відповідачам послуги у відповідності з умовами договору №1/236 від 07.09.2009, проте відповідачі не виконували свого обов`язку із своєчасної сплати за надані позивачем комунальні послуги, не спростували розрахунок заборгованості, а тому вся сума боргу підлягає стягненню у солідарному порядку. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Встановлено, що відповідно до інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 11.08.2020 відповідачі ОСОБА_1 (з 31.05.2017 по теперішній час) та ОСОБА_2 (з 15.07.1999 по теперішній час), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі АТ «Запорізький завод феросплавів», починаючи з 30.05.1995 завод є балансоутримувачем вищезазначеного житлового будинку. AT «Запорізький завод феросплавів» надає житлово-комунальні послуги відповідачам на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуг», Закону України «Про теплопостачання», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009 року № 529, Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та інших нормативних актів. 07.09.2009 між виконавцем АТ «Запорізький завод феросплавів» та ОСОБА_1 укладено договір №1/236 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Згідно з п.1.1 вказаного договору, виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі послуг) у будинку АДРЕСА_2 , а споживач забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом та на умовах передбачені цим договором. Пункт 2.1. Договору передбачає, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної система оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п.п.1 п.3.2. Договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги у встановлені договором строки. Договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 7.1. Договору). АТ «Запорізький завод феросплавів» нараховував відповідачам плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до діючих тарифів. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги були затверджені органами місцевого самоврядування, а саме: листом Запорізької міської ради за вих. № 01921/06-19 від 23.04.2009 з додатками (встановлені тарифи у період з 23.04.2009 по 30.04.2018) та рішенням № 125 від 23.03.2018 Запорізької міської ради з додатками (встановлені тарифи з 01.05.2018). Відповідачі не здійснювали оплату за надані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 10 850,50 грн., що підтверджується витягом з особистого рахунку. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України). Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1); без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 2); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг (п. 4); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5); складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 9). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. 1); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг (п. 5); за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку (п. 7); щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (п. 10). Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Установивши, що АТ «Запорізький завод феросплавів» надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 , а споживачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно та належним чином не сплачували за надані послуги, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про стягнення з останніх заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів надання послуг з утримання будинку, є безпідставними. Відповідно до пункту 5 Договору №1/236 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 07.09.2009 у разі порушення виконавцем умов договору, споживачем та представником виконавця складається акт претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних та якісних показників послуг, тощо. Акт претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу письмову відмову у задоволені його претензії (а.с.12) За приписами ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів звернення до виконавця послуг із претензіями щодо неналежного виконання умов договору, неякісного надання послуг у порядку, передбаченому умовами договору та ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Жодного акту претензії, які б були відповідними доказами неналежного надання комунальних послуг або якості послуг з управління будинком, відповідачами суду не надано. Надані АТ «Запорізький завод феросплавів» Договір за №1/236 від 07.09.2009 та розрахунок є належними доказами надання послуги з управління будинком не спростований відповідачами, що є їх обов`язком в розумінні положень статті 12 ЦПК України. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається. Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»