Постанова 4813 № 522/13655/20

Номер провадження: 22-ц/813/4819/22 Номер справи місцевого суду: 522/13655/20 Головуючий у першій інстанції Петренко В. С. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.01.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 522/13655/20 Номер провадження: 22-ц/813/4819/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - позивач ОСОБА_1 , - відповідач ОСОБА_2 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою адвоката Клименко Ольги Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Петренка В.С. 04 жовтня 2021 року про передачу справи на розгляд іншого суду, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 1880795,00 грн.(а. с. 1 - 8). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було направлено до Київського районного суду м. Одеси для розгляду по суті, оскільки місце проживання відповідачки є - АДРЕСА_1 , що територіально належить до Київського районну м. Одеси (а. с. 120 - 122). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2021 року було прийнято до розгляду цивільну справу № 522/13655/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а. с. 128 - 129). 2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2021 року цивільну справу № 522/13655/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що місце проживання ОСОБА_2 з 30.06.2021 року зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Оболонського району міста Києва (а. с. 158 - 159). 2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги Адвокат Клименко Ольга Вікторівна, діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2021 року про передачу справи на розгляд іншого суду. Направити цивільну справу для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси. 2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що 1) судом першої інстанції порушено вимоги ст. 31 ЦПК України, якою передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду; 2) відповідачка зловживає своїми процесуальними правами (а. с. 168 - 172). 2.5 Узагальнені доводи інших сторін в апеляційному суді ОСОБА_2 у письмових поясненнях, які за своєю природою є відзивом на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. ОСОБА_2 вказує на те, що суд першої інстанції правильно виконав вимоги, передбачені ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України. 2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.10.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Клименко Ольги Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2021 року про передачу справи на розгляд іншого суду. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 повернулося до суду з приміткою пошти «адресат відсутній» 17.11.2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано повторно ОСОБА_2 .. 19.01.2022 року від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення. За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 є повідомленою про надходження апеляційної скарги, розгляд справи в апеляційному суді. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.01.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду в апеляційній інстанції та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Клименко Ольги Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі 17.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (а. с. 1 8). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було направлено до Київського районного суду м. Одеси, для розгляду по суті, оскільки місце проживання відповідачки є - АДРЕСА_1 , що територіально належить до Київського районну м. Одеси (а. с. 120 - 122). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2021 року було прийнято до розгляду цивільну справу № 522/13655/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а. с. 128 - 129). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2021 року цивільну справу № 522/13655/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва (а. с. 158 159). Відповідно до тимчасового посвідчення громадянина України за № НОМЕР_1 , місце проживання ОСОБА_2 з 30.06.2021 року зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 (а. с. 152 153). 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Частиною 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Отже, за загальним правилом позови пред`являються за місцезнаходженням чи місцем реєстрації відповідача відповідно до ст. 27 ЦПК України. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про направлення справи для розгляду до Оболонського районного суду міста Києва. 3.4 Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі, відхилення доводів відзиву на апеляційну скаргу Доводи апелянта щодо помилкового висновку суду першої інстанції про неможливість слухання справи у Київському районному суді м. Одеси, колегія суддів приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду із вищевказаною позовною заявою, а саме - 17 серпня 2020 року, відповідачка - ОСОБА_2 проживала за адресою - АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до підсудності Київського районного суду м. Одеси (а. с. 114 114 зворотна сторона). У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 цього Кодексу суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Стаття 131 ЦПК України визначає обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2021 року було прийнято до розгляду цивільну справу № 522/13655/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 надала суду тимчасове посвідчення громадянина України за № НОМЕР_1 , зі змісту якого вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 з 30.06.2021 року зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 . Однак, вказане не може бути підставою для направлення справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва. Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Обставин щодо змін у складі відповідачів, внаслідок чого справа належить до виключної підсудності іншого суду, за матеріалами справи на даний час не виявлено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів прийнята Київським районним судом м. Одеси до свого провадження з додержанням правил підсудності, тому повинна бути продовжена розглянута на даний час цим судом. Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали знайшли своє відображення в матеріалах справи, а отже є обґрунтованими. У п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України). Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України). Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 25 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України). Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Звернення ОСОБА_2 до суду із заявами про передачу справи за підсудністю до іншого суду, а також зміна місця реєстрації, не може розцінюватись, як зловживання процесуальними правами. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи адвоката Клименко Ольги Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є доведеними частково, а тому вона підлягає задоволенню частково. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі, порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції (Київського районного суду м. Одеси) для продовження розгляду справи. 3.6 Дата постановлення ухвали, порядок та строк касаційного оскарження За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Згідно пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Таким чином, частиною першою статті 389 ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (пункт 2 частини першої статті 353 ЦПК України) після її перегляду в апеляційному порядку. Керуючись ст. ст. 268, 368, 371, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Клименко Ольги Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2021 року про передачу справи на розгляд іншого суду - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе