Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/5235/20
від 25.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/5235/20 Головуючий в І інстанції: Єпішин Ю.М. Номер провадження: №22-ц/819/272/22 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Майданіка В.В., суддів: Кутурланової О.В., Орловської Н.В., секретар Юськів І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року, у складі судді Єпішина Ю.М., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : 26 березня 2020 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованість по одноразовому внеску на ремонт покрівлі у розмірі 13 469,02 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 460,92 грн, три відсотки річних у розмірі 1 071,13 грн, пеню у розмірі 1 461,85 грн та судові витрати, пов`язані за сплатою судового збору в розмірі 2 102,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 616,28 грн. Позов обґрунтований наступним. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 68,8 м2 вказаного будинку (реєстраційний номер нерухомого майна 3236587, тип майна кафе-бар). 01.01.2010 року між позивачем (управитель за договором) та відповідачем (власник за договором) був укладений договір №4 про участь власників квартир у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Положеннями вказаного договору передбачено зобов`язання власника у встановлені терміни сплачувати належні платежі та резервні внески (п.3.2.4.), а також відшкодування власником матеріальних збитків, завданих невиконанням обов`язків, передбачених п.3.2. Договору. Щомісячно позивач нараховував відповідачці плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Станом на 12.03.2020 року у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість у сумі 11 528,86 грн. Також відповідачкою позивачу не сплачена заборгованість по одноразовому внеску на ремонт покрівлі в сумі 1 940,16 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідачки перед позивачем становить 13 469,02 грн. Відповідачка ухиляється від сплати витрат, які просить стягнути позивач, на претензію про добровільну сплату не відреагувала. У відповідності до ст.625 ЦК України відповідачка повинна сплатити позивачу інфляційні витрати за час прострочення зобов`язання, 3 проценти річних від простроченої суми. Крім того, згідно ст.549 ЦК України вона повинна сплатити позивачу пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року за формулою: (Інфляційні втрати) = (Сума боргу) х (Індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу). Тобто, їх розмір складає 2 460,92 грн (13 649,02 грн х 118,03% / 100% - 13 469,02). 2428,46 Розрахунок 3 проценти річних здійснюється за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року за формулою: (3 проценти річних) = (Сума боргу) х (Процентна ставка) / 100% / 365 дн х (Кільк. днів). Тобто, їх розмір складає 1 071,13 грн (13 649,02 х 3% / 100% / 365дн х 955 днів). Розрахунок пені здійснюється за період з 26.03.2019 року по 26.03.2020 року за відповідною обліковою ставкою НБУ, з урахуванням суми боргу в 9379,00 грн за формулою: (Пеня) = (Сума боргу) х (Ставка пені (%)) / 100% / 365 дн х (Кільк. днів). Тобто, її розмір складає 1 461,85 грн. На підставі викладеного просив задовольнити позов. Ухвалою суду від 16.04.2020 року було відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.37). 05.06.2020 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву, у якому ставиться питання про відмову в позові. При цьому зазначено таке. Вважає, що спір має розглядатися в господарському суді, оскільки договір № 4 від 01.01.2010 року укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та позивачем. Також вказала про застосування позовної давності щодо заборгованості. Зазначила про те, що сторони не узгоджували сплату пені у випадку прострочення зобов`язання. Також вказала, що позивач в період з 01.01.2017 року по теперішній час відповідні послуги не надає. Кафе-бар, яке розташоване за вказаною адресою, має окремий вхід, відключене від системи опалення, прибирання прилеглої території здійснюється нею (тобто відповідачкою) самостійно (а.с.41-43). 19.06.2020 року представником позивача надано відповідь на відзив. Зазначено, зокрема, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 916/2791/16, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства (а.с.44-47). Ухвалою від 24.02.2021 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.58). Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року позов було задоволено частково. Суд вирішив: --- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" (м. Херсон, вул. 200 років Херсона, буд.; ЄДРПОУ 34906698) заборгованість у період з березня 2017 року по лютий 2020 року у розмірі 13275,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 2460,92 грн, три відсотки річних у розмірі 1071,13 грн, пеню у розмірі 1461,85 грн; --- в іншій частині позовних вимог - відмовити; --- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" (м. Херсон, вул. 200 років Херсона, буд.; ЄДРПОУ 34906698) судовий збір у розмірі 2079,91 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1599,30 грн. Приймаючи своє вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідачки за період з січня 2017 року по лютий 2020 року становить 13 469,02 грн, однак період нарахування, зазначений позивачем у розрахунку, виходить за межі строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України. Заборгованість має обраховуватись з березня 2017 року по лютий 2020 року та складає 13 275,00 грн. При цьому відповідачка також повинна сплатити позивачу пеню за період з 26.03.2019 року по 26.03.2020 року у розмірі 1461,85 грн, інфляційні збитки за весь період прострочення у розмірі 2 460,92 грн та 3% річних - 1 071,13 грн. Також суд виходив з того, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому відповідно до ст.625 ЦК України повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та відсотки. При цьому послався на правові висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, які містяться у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 5-86кз16, постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 18.02.2019 року у справі № 405/5535/16-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 640/11436/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 369/8141/15-ц. Також суд виходив з того, що справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини, які склались між сторонами, стосуються стягнення житлово-комунальних послуг, у даному випадку внесків співвласників багатоквартирного будинку. На вказане рішення ОСОБА_1 подана 12.11.2021 року апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення по суті позовних вимог. При цьому послалася на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначила, що судом невірно визначено основну суму заборгованості, оскільки така заборгованість, відповідно до акту звіряння розрахунків по о/р, доданому до позовної заяви, має складати 8 481,52 грн, з яких: 6 541,36 грн - з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території; 1 940,16 грн - з одноразового внеску на ремонт покрівлі. Також вказала, що поза увагою суду залишилось і те, що внески на утримання будинку з розрахунку 2,84 грн за 1 м2 затверджено Протоколом №2 від 01.08.2017 року, а тому, з огляду на відсутність документів на підтвердження наданих послуг до вказаного часу, відсутні підстави для нарахування внесків до 01.08.2017 року. А тому, вважає, що за період з 01.08.2017 року по 01.03.2020 року відповідна заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території повинна складати 6 057,09 грн. Також зазначила, що судом невірно проведено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, оскільки нарахування здійснено не на суму щомісячного платежу, а на загальну суму боргу, що є подвійним нарахуванням, а також невірно встановлено і строк, з початком якого зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг вважається простроченим. За вірним підрахунком: розмір інфляційних втрат за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 432,59 грн, на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі - 181,13 грн; а розмір 3% річних на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 209,59 грн, на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі - 108,75 грн. Також, вказала, що в порушення норм матеріального права суд стягнув пеню, пославшись при цьому на ч.2 ст.625 ЦК України, а договором про участь власників квартир у витратах на утримання будинку та прибудинкової території не передбачено нарахування пені. Також зазначила, що поза увагою суду залишилось і те, що рішенням співвласників ОСББ (Протокол №2 від 01.08.2017 року) було лише затверджено додаткові внески на ремонт м`якої покрівлі, однак не визначався розмір такого внеску, а тому така вимога є незаконною. При цьому суд не врахував, що відповідно до вказаного Протоколу №2 від 01.08.2017 року зазначені внески слід внести до 01.05.2018 року, однак суд включив даний разовий додатковий внесок до суми заборгованості та вважав його простроченим з 01.08.2017 року. Крім того, вказала, що суд не врахував того, що за п.п.4.1, 4.2. Договору з адвокатським об`єднанням №9 від 12.03.2020р оплата проводиться лише при наявності позитивного результату та зарахування стягненої суми на розрахунковий рахунок. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. Фактичні обставини, встановлені судом Згідно Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд": Ідентифікаційний код юридичної особи 34906698; види діяльності: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); відомості про органи управління юридичної особи: загальні збори. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" (позивач) є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Це сторонами не заперечується. Наявний Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд", затверджений рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" (протокол від 11.03.2016р.) (а.с.15-20). Відповідно до пункту 4 розділу II Статуту об`єднання має право відповідно до законодавства та цього статуту зокрема: Використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів. Пунктом 3 розділу III зазначеного Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів зокрема належать: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд. Пунктами 7, 8 розділу III казаного Статуту передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Як вбачається із Інформації щодо об`єкта нерухомого майна з різних реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна), сформованої 23.10.2017 року: відповідачка ОСОБА_1 , як фізична особа, на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 , від 29.04.2005 року, виданого Херсонською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.05 року № 219, є власником вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 68,8 м2, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер нерухомого майна 3236587, тип майна кафе-бар) (а.с.21). Відповідно до Договору №4 від 01.01.2010 року "Про участь власників квартир у витратах на утримання будинку та прибудинкової території", укладеного між позивачем (Управитель) та власником помешкання кафе-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м, якому належить квартира на підставі свідоцтва про право власності, визначено предмет договору та права і обов`язки його сторін. Договір підписаний: з боку ОСББ "Корунд" - уповноваженою особою; з боку власника - ПП ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , кафе-бар " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", НОМЕР_1 (а.с.23). За положеннями вказаного договору: --- Управитель безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг (п.1. "Предмет договору"); --- власник приміщення зобов`язується у встановлені терміни сплачувати належні платежі, та резервні внески (п.3.2.4.); --- власник приміщення відшкодовує матеріальні збитки, завдані невиконанням обов`язків, передбачених пунктом 3.2 цього Договору, згідно із законодавством (п.4.3.). Згідно Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу наявні дані за номером 2627119182 про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 : місцезнаходження - АДРЕСА_4 ; види діяльності - 55.30.2 діяльність КАФЕ (основний); дата та номер запису про проведення державної реєстрації, Дата запису: 16.03.2005 Номер запису: 24990000000003434; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення Дата запису: 24.01.2017, Номер запису: 24990060003003434, Підстава: власне рішення. Протоколом № 2 від 01.08.2017 року "Підсумків письмового опитування згідно рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" від 17.07.2017 року за адресою АДРЕСА_3 " шляхом голосування відповідно до абзацу 1 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" було вирішено: --- затвердити внески на утримання будинку та прибудинкової території з 1 серпня 2017 року з розрахунку - 2,84 грн за метр квадратний площі квартири, або нежитлового приміщення за місяць. За це рішення проголосувало "за" 74 співвласники загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3 482,27 метрів квадратних, що складає 75,0 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; --- затвердити разові додаткові внески на ремонт м`якої покрівлі, які необхідно внести до 01 травня 2018 року. За це рішення проголосувало "за" 71 співвласників загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3 271,98 метрів квадратних, що складає 69,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; --- затвердити підвищення розміру внесків на утримання прибудинкової території в разі підвищення будь-якої статті витрат, в тій частині, в якій відбулось підвищення. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем у вигляді Акту звірки по о/р НОМЕР_3 ОСОБА_1, заборгованість відповідача за період з січня 2017 року по лютий 2020 року становить 13469,02 грн, у тому числі: 1940,16 грн - заборгованість по одноразовому внеску на ремонт покрівлі; 4792,70грн - заборгованість на 01.01.2017р; нарахування по 97,01грн з січня 2017р по липень 2017р включно та нарахування по 195,39грн з серпня 2017р по лютий 2020р включно (а.с.14). При апеляційному розгляді справи позивач та відповідачка зазначили, що з часу припинення відповідачкою підприємницької діяльності вказаний об`єкт (кафе-бар) не працює. Відповідачка вказала, що вона не здійснює підприємницьку діяльність. Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції Щодо юрисдикції спору За вимогами ч.1 ст.18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно із ч.ч.1 і 2 ст.3 ГК України як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на зайняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України). Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до ч.1 ст.58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом. Згідно із ч.1 ст.128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється. Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно із ч.9 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації ФОП така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Як вже зазначалось, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 : місцезнаходження - АДРЕСА_4 ; види діяльності - 55.30.2 діяльність КАФЕ (основний); дата та номер запису про проведення державної реєстрації, Дата запису: 16.03.2005 Номер запису: 24990000000003434; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення Дата запису: 24.01.2017, Номер запису: 24990060003003434, Підстава: власне рішення. У справі встановлено, що згідно договору №4 від 01.01.2010 року "Про участь власників квартир у витратах на утримання будинку та прибудинкової території" Управитель безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг. Договір підписаний, тобто укладений між позивачем ОСББ та ОСОБА_1 як приватним підприємцем. Однак, у справі належними доказами не доведено, що після припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вказане нерухоме майно використовується за призначенням як кафе. Більш того, сторони зазначили, що такої підприємницької діяльності відповідачка не проводить з часу припинення її підприємницької діяльності. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскільки спір виник щодо права власності на об`єкт нерухомості (кафе-бар), власником якого є фізична особа, та з приводу стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості по одноразовому внеску на ремонт покрівлі будинку за період часу, коли вказана фізична особа вже втратила статус підприємця, та за відсутності належних та допустимих доказів здійснення нею підприємницької діяльності у зазначеному нерухомому майні, відсутні підстави для висновку про те, що правовою підставою для стягнення вказаних витрат є договір від 01.01.2010 року, укладений між позивачем та відповідачкою як приватним підприємцем, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про віднесення цього спору до цивільної юрисдикції. Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, від 19 червня 2019 року у справі № 904/4713/18 та Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 року у справі № 766/11415/17. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. За положеннями ст.549 ЦК України: --- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1); --- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2); --- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3). Згідно положеннями ст.625 ЦК України: --- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1); --- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2). Відповідно до положень ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, чинній на момент виникнення та дії спірних правовідносин, до житлово-комунальних послуг належать: --- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (пункт 1 частини 1); --- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1). Згідно зі ст.7 вказаного Закону в зазначеній редакції індивідуальний споживач зобов`язаний: --- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (пункт 1 частини 2); --- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини 2). За ч.1 ст.9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно ч.1 ст.26 вказаного Закону в зазначеній редакції: --- у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (абзац 1 частини 1); --- нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги (абзац 2 частини 1); --- пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином (абзац 3 частини 1). Відповідно до ст.15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник, зокрема, зобов`язаний: --- виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; --- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; --- використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; --- забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; --- дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; --- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно зі ст.12 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання. Відповідно до ст.1 вказаного Закону ("Визначення термінів") співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Відповідачка є співвласником багатоквартирного будинку, оскільки є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Враховуючи наведені нормативно-правові акти, з огляду на те, що відповідачка є власницею вказаного нерухомого майна, яке розміщено в зазначеному будинку, вона, як співвласник, зобов`язана сплачувати належні внески і платежі. Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованість по одноразовому внеску на ремонт покрівлі. Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з розмірами заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, визначених у позові та у рішенні суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд виходить з позовної давності, про застосування якої заявила відповідачка та яку вірно застосував суд першої інстанції, що свідчить про необхідність врахування заборгованості саме з березня 2017 року, оскільки позов пред`явлено 26.03.2020 року, а тому в суму заборгованості позивачем необґрунтовано включено заборгованість 4 792,70 грн станом на 01.01.2017 року. Також апеляційний суд враховує загальну площу належного відповідачці кафе-бару в 68,8 кв.м, що підтверджує правильність встановлених позивачем з 01.08.2017р щомісячних нарахувань в 195,39грн з огляду на встановлений розмір внесків на утримання в 2,84грн за 1 кв.м (68,8 х 2,84 = 195,39грн). Також апеляційний суд враховує те, що з березня 2017р по липень 2017р включно (5 місяців) нарахування здійснювалось за тарифом по 97,01грн щомісячно (всього на суму 485,05грн), відповідачка в суді першої інстанції проти вказаного тарифу не заперечувала, своїх розрахунків на спростування вказаного тарифу не надала. А тому розмір такої заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території має складати 6 542,14 грн з розрахунку: з березня 2017р по липень 2017р включно (5 місяців) нарахування по 97,01грн, всього 485,05грн; з серпня 2017р по лютий 2020р включно (31 місяць) нарахування по 195,39грн, всього 6 057,09грн. Загалом - 6 542,14грн (485,05грн + 6 057,09грн). Апеляційний суд погоджується з правильністю нарахування та стягнення разового додаткового внеску на ремонт м`якої покрівлі в сумі 1 940,16 грн, оскільки це питання затверджено Протоколом №2 від 01.08.2017 року загальних зборів ОСББ "Корунд". І хоча конкретної суми в рішенні не зазначено, це не спростовує необхідність внесення співвласниками вказаних сум до 01 травня 2018 року, оскільки конкретний розмір внеску був визначений пізніше, про що відповідачка, за бажанням, могла б дізнатися. Таким чином, розмір заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованість по одноразовому внеску на ремонт покрівлі складають 8 482,30 грн (6 542,14 грн + 1 940,16 грн). Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Такою є правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц. Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі. Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з розрахунками 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі, визначених у позові та у рішенні суду першої інстанції, оскільки, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, за розрахунком позивача, з яким погодився і суд, повна сума заборгованості виникла 01.08.2017 року, в той час як вона зростала рівними частинами протягом 2017-2020 років. Тобто нарахування здійснювалось не на суму щомісячного платежу, а на загальну суму боргу, що є неправильним. Розрахунок 3% річних за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території розраховується за формулою (3 проценти річних) = (Сума боргу) х (Процентна ставка) / 100% / 365 дн х (Кільк. днів) і є таким: Сума боргуЗа який місяць% ставкаКількість днівРозмір 3% річних 388,04 грнбер.-черв. 2017р3%95530,45 грн 97,01 грнлипень 2017р3%9247,36 грн 195,39 грнсерпень 2017р3%89414,35 грн 195,39 грнвересень 2017р3%86313,85 грн 195,39 грнжовтень 2017р3%83313,37 грн 195,39 грнлистопад 2017р3%80212,87 грн 195,39 грнгрудень 2017р3%77112,38 грн 195,39 грнсічень 2018р3%74311,93 грн 195,39 грнлютий 2018р3%71211,43 грн 195,39 грнберезень 2018р3%68210,95 грн 195,39 грнквітень 2018р3%65110,45 грн 195,39 грнтравень 2018р3%6219,97 грн 195,39 грнчервень 2018р3%5909,47 грн 195,39 грнлипень 2018р3%5598,97 грн 195,39 грнсерпень 2018р3%5298,49 грн 195,39 грнвересень 20183%4987,99 грн 195,39 грнжовтень 2018р3%4687,51 грн 195,39 грнлистопад 2018р3%4377,01 грн 195,39 грнгрудень 2018р3%4066,52 грн 195,39 грнсічень 2019р3%3786,07 грн 195,39 грнлютий 2019р3%3475,57 грн 195,39 грнберезень 2019р3%3175,09 грн 195,39 грнквітень 2019р3%2864,59 грн 195,39 грнтравень 2019р3%2564,11 грн 195,39 грнчервень 2019р3%2253,61 грн 195,39 грнлипень 2019р3%1943,11 грн 195,39 грнсерпень 2019р3%1642,63 грн 195,39 грнвересень 2019р3%1332,13 грн 195,39 грнжовтень 20193%1031,65 грн 195,39 грнлистопад 20193%721,15 грн 195,39 грнгрудень 2019р3%410,65 грн 195,39 грнсічень 2020р3%120,19 грн Отже, розмір 3% річних на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 255,87 грн. Розрахунок 3% річних на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі (1 940,16 грн) розраховується за аналогічною формулою, при цьому кількість днів затримки слід обраховувати з 01.05.2018 року по 12.03.2020 року (682 дні), оскільки саме до вказаної дати необхідно було внести зазначену суму 1 940,16 грн. Отже, розмір 3% річних на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі складає 108,75 грн (1 940,16грн х 3% : 365 х 682). Відтак, загальна сума 3% річних (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) складає 364,62 грн (255,87 + 108,75). Розрахунок інфляційних втрат за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території розраховується за формулою: (Інфляційні втрати) = (Сума боргу) х (Індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу) і є таким: Сума боргуЗа який місяць боргІндекс інфляції Розмір інфляційних втрат 388,04 грнберезень-червень 2017р1,1991 77,25 грн 97,01 грнлипень 2017р1,2003 19,43 грн 195,39 грнсерпень 2017р1,1768 34,54 грн 195,39 грнвересень 2017р1,1629 31,82 грн 195,39 грнжовтень 2017р1,1525 29,79 грн 195,39 грнлистопад 2017р1,1411 27,56 грн 195,39 грнгрудень 2017р1,1242 24,26 грн 195,39 грнсічень 2018р1,1142 22,31 грн 195,39 грнлютий 2018р1,0933 18,22 грн 195,39 грнберезень 2018р1,0933 18,22 грн 195,39 грнквітень 2018р1,0933 18,22 грн 195,39 грнтравень 2018р1,1161 22,68 грн 195,39 грнчервень 2018р1,1010 19,73 грн 195,39 грнлипень 2018р1,1010 19,73 грн 195,39 грнсерпень 2018р1,0805 15,72 грн 195,39 грнвересень 20181,0624 12,19 грн 195,39 грнжовтень 2018р1,0478 9,33 грн 195,39 грнлистопад 2018р1,0394 7,69 грн 195,39 грнгрудень 2018р1,0291 5,68 грн 195,39 грнсічень 2019р1,0240 4,68 грн 195,39 грнлютий 2019р1,0149 2,91 грн 195,39 грнберезень 2019р1,0048 0,93 грн 195,39 грнквітень 2019р1 0,00 грн 195,39 грнтравень 2019р1,0029 0,56 грн 195,39 грнчервень 2019р1,0089 1,73 грн 195,39 грнлипень 2019р1,0120 2,34 грн 195,39 грнсерпень 2019р1,0049 0,95 грн 195,39 грнвересень 2019р1 0,00 грн 195,39 грнжовтень 20191 0,00 грн 195,39 грнлистопад 20191 0,00 грн 195,39 грнгрудень 2019р1 0,00 грн 195,39 грнсічень 2020р1 0,00 грн Отже, розмір інфляційних втрат за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 448,47 грн. Розрахунок інфляційних втрат за період з 01.05.2018 року по 12.03.2020 року на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі (1 940,16 грн) розраховується за аналогічною формулою, при цьому індекс інфляції слід обраховувати з 01.05.2018 року по 12.03.2020 року, оскільки саме до вказаної дати необхідно було внести зазначену суму 1 940,16 грн. Отже, розмір інфляційних втрат за період з 01.05.2018 року по 12.03.2020 року на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі складає 181,01 грн (1940,16 х 1,0933 - 1940,16). Відтак, загальна сума інфляційних втрат (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) складає 629,48 грн (448,47 + 181,01). Суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за останній рік перед зверненням до суду з цим позовом (з 26 березня 2019 року по 26 березня 2020 року) такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі. Адже стягнення пені та її розмір, як передбачено ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, чинній на момент виникнення та дії спірних правовідносин, не передбачено умовами договору. Суд же першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення пені у розмірі 1 461,85 грн. Висновки суду апеляційної інстанції Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції: --- в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у період з березня 2017 року по лютий 2020 року за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості по одноразовому внеску на ремонт покрівлі слід змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 13275,00 грн до 8 482,30 грн; --- в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 3% річних (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) слід змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 1071,13 грн до 364,62 грн; --- в частині стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) слід змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 2460,92 грн до 629,48 грн; --- в частині стягнення з відповідачки на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 1461,85 грн слід скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові; --- в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог слід залишити без змін. Відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно ст.141 ЦПК України ("Розподіл судових витрат між сторонами"): --- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1); --- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2). Позовні вимоги пред`явлено на суму 18 462,92 грн (13 469,02грн + 2 460,92грн + 1 071,13грн + 1 461,85грн), остаточно задоволено їх в розмірі 9 476,40 грн (8 482,30грн + 364,62грн + 629,48 грн). Тобто, позовні вимоги задоволено на 51,32% (9 476,40грн х 100% : 18 462,92грн). Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог на 51,32%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в 2102,00грн при поданні позову (а.с.8), в розмірі 1 078,74 грн (2 102,00грн х 51,32% : 100%). Матеріали справи містять Договір від 12.03.2020 року про надання юридичних послуг позивачу адвокатом Предместніковим Олегом Гарійовичем - головою Адвокатського обєднання "ДОК" (а.с.11-12), в якому передбачено обов`язок замовника оплатити надані послуги (п.3.1.3.) та оплатити винагороду в розмірі 12% від фактично отриманої суми заборгованості (п.4.1.). Також наявні Рахунок на оплату з зазначенням виконаних робіт на суму 1 616,28грн та платіжне доручення № 541 від 12.03.2020 року про сплату адвокату 1 616,28грн (а.с.9, 10). Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог на 51,32%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 829,47 грн (1 616,28грн х 51,32% : 100%). Також, із заявлених в апеляційній скарзі вимог на 18 268,90 грн (просила скасувати рішення, яким було стягнуто 18 268,90 грн) задоволено таких на 8 792,50грн (18 268,90грн - 9 476,40грн), тобто вимоги за апеляційною скаргою задоволено на 48,12% (8 792,50грн х 100% : 18 268,90грн). При поданні апеляційної скарги відповідачка понесла судові витрати в установленому законом розмірі 3 153,00грн сплаченого судового збору (а.с.82). Відтак, з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 517,22 грн (3 153,00грн х 48,12% : 100%), понесені сплатою при поданні апеляційної скарги судового збору. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути різницю у стягнутих судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 390,99 грн (1 078,74 грн + 829,47 грн - 1 517,22 грн). Відтак, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат між сторонами (про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору у розмірі 2079,91 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 1599,30 грн) слід скасувати. Інші доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону та не підтверджені належними доказами. Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на помилковість зарахування судом до заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території суми 485,05грн з огляду на відсутність підстав для нарахування внесків до 01.08.2017 року через затвердження розміру внесків лише Протоколом №2 від 01.08.2017 року. При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як вбачається з Акту звірки по о/р НОМЕР_3 нарахування з березня 2017р по липень 2017р включно (5 місяців) здійснювалось за тарифом по 97,01грн щомісячно (всього на суму 485,05грн), відповідачка в суді першої інстанції проти вказаного тарифу не заперечувала, не довела відсутність вказаного тарифу, своїх розрахунків на спростування вказаного тарифу не надала. Також підлягають залишенню поза увагою й посилання скаржниці на неврахування судом незаконності вимоги про сплату додаткового внеску на ремонт м`якої покрівлі з огляду на невизначення його розміру рішенням співвласників ОСББ (Протокол №2 від 01.08.2017 року). При цьому апеляційний суд виходить з того, що, як вже було зазначено, хоча конкретної суми в рішенні не зазначено, це не спростовує необхідність внесення співвласниками вказаних сум до 01 травня 2018 року, оскільки конкретний розмір внеску був визначений пізніше, про що відповідачка, за бажанням, могла б дізнатися. Також слід відхилити посилання на неправомірність стягнення витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наявність умови договору (п.п.4.1, 4.2.), за якою оплата проводиться лише при наявності позитивного результату та зарахування стягненої суми на розрахунковий рахунок. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що за положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а Договором від 12.03.2020 року про надання юридичних послуг передбачено обов`язок замовника оплатити надані послуги (п.3.1.3.) та оплатити винагороду в розмірі 12% від фактично отриманої суми заборгованості (п.4.1.). Тобто, наявність умови про оплату винагороди в розмірі 12% від фактично отриманої суми заборгованості (п.4.1.) зовсім не заперечує обов`язок замовника оплатити надані послуги (п.3.1.3.), що ним і було зроблено. А тому відповідні витрати є судовими витратами, які підлягають розподілу між сторонами відповідно до ст.141 ЦПК України. Крім того, як такі, що пов`язані з арифметичним обчисленням, підлягають частковому відхиленню доводи щодо невірно проведеного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. За підрахунком скаржниці: розмір інфляційних втрат за період з 01.08.2017 року по 12.03.2020 року на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 432,59 грн (а за підрахунком апеляційного суду - 448,47грн), на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі - 181,13 грн (а за підрахунком апеляційного суду - 181,01грн); а розмір 3% річних на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 209,59 грн (а за підрахунком апеляційного суду - 255,87грн), на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі - 108,75 грн (за підрахунком апеляційного суду - такий самий). Керуючись ст.ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ст.375, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 жовтня 2021 року: --- в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд"заборгованості у період з березня 2017 року по лютий 2020 року за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості по одноразовому внеску на ремонт покрівлі змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 13275,00 грн до 8 482,30 грн; --- в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд"3% річних (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 1071,13 грн до 364,62 грн; --- в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд"інфляційних втрат (на заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та на додатковий внесок на ремонт м`якої покрівлі) змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 2460,92 грн до 629,48 грн; --- в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд"пені за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 1461,85 грн скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові; --- в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізалишити без змін; --- в частині розподілу судових витрат між сторонами скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корунд"різницю у стягнутих судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 390,99 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови - 26 січня 2022 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська