Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/17303/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" січня 2022 р. Справа№ 910/17303/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Отрюха Б.В. Грека Б.М. за участю секретаря судового засідання Макухи О.А., представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 (повний текст складено 28.09.2021, суддя Омельченко Л.В.) за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства у справі № 910/17303/18 за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" (код 38775604) про банкрутство, ВСТАНОВИВ: В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17303/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс", провадження у якій відкрито ухвалою від 16.01.2019. Постановою Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 у справі № 910/17303/18 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У червні 2020 року ліквідатор боржника арбітражний керуючий Сиволобов Максим Маркович звернувся з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства на колишнього керівника та власника ОСОБА_1 . Заява ліквідатора мотивована тим, що ОСОБА_1 як колишній керівник та одночасно учасник товариства-боржника уклав договір поруки № 32/2016-П від 27.09.2016 із ініціюючим кредитором Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк", Банк) в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Магнум" за кредитним договором № 9/2016-К від 27.09.2016. Такий договір поруки, за доводами ліквідатора, укладений на невигідних умовах, оскільки боржник безоплатно взяв на себе зобов`язання сплатити борг третьої особи, тобто взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, що визначається абз. 2 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства як сумнівна угода боржника. Аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута, який був проведений ТОВ "Юридична група "Пріоритет" засвідчив, що показник забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами, показник забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами та показник розміру чистих активів мають тенденцію до зменшення, що свідчить про наявність ознак дій з доведення до банкрутства, які вчинені посадовими особами ТОВ "Регіон транс плюс" в період з 01.01.2016 по 30.09.2017. У зв`язку з наведеними обставинами, ліквідатор зазначає, що між діями ОСОБА_1 (взяття зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони шляхом укладання договору поруки та кредитного договору) та настанням надкритичної неплатоспроможності і банкрутства товариства наявний причинно-наслідковий зв`язок, а відтак належить покласти на ОСОБА_1 відповідальність за зобов`язаннями банкрута в сумі 29484299,87 грн, що складають визнані кредиторські вимоги у даній справі про банкрутство, та у зв`язку з відсутністю будь-яких активів, що можуть бути включені до ліквідаційної маси боржника. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/17303/18 задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича; покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство № 910/17303/18 у зв`язку із доведенням його до банкрутства на колишнього керівника та власника - ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" 29484299,87 грн субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства. Суд першої інстанції, повністю погодившись із доводами ліквідатора, дійшов висновку, що між діями керівника та власника ТОВ "Регіон транс плюс" ОСОБА_1 в період з 2015 року до вересня 2017 року, а саме взяттям на ТОВ "Регіон транс плюс" зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони шляхом укладанням договорів поруки № 32/2016-П від 27.09.2016 та кредитного договору № 9/2016-К від 27.09.2016, та настанням надкритичної неплатоспроможності і банкрутства товариства наявний та існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, а відтак вбачається, що банкрутство ТОВ "Регіон транс плюс" сталося з вини його колишнього керівника та власника ОСОБА_1 . Наведений висновок суду першої інстанції став підставою для задоволення заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Регіон транс плюс" як боржника у справі про банкрутство № 910/17303/18 у зв`язку із доведенням його до банкрутства на колишнього керівника та власника товариства ОСОБА_1 та стягнення з останнього на користь боржника 29484299,87 грн субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та прийняти нову постанову, якою відмовити ліквідатору в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 . Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки в діяльності ТОВ "Регіон транс плюс" не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства, а також відсутні будь-які ознаки вини ОСОБА_1 у вчиненні саме умисних дій, які можуть бути спрямовані на доведення підприємства до банкрутства. На переконання скаржника, відсутність доказів на підтвердження елементів (складових) об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрута, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів. Також, скаржник зазначає про недоведеність ліквідатором обставин, що договір поруки підписувався саме ОСОБА_1 , а тому описані ліквідатором правочини не можуть бути підставою для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності. Крім того, ініціюючий кредитор та ліквідатор не надав суду рішення Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 30.09.2018 у справі № 636/4468/17 про стягнення з ОСОБА_2 як поручителя заборгованості за кредитним договором № 9/2016-К, та яким здійснюється виконавче провадження № 59170966. Тобто, ініціюючий кредитор намагається провести повійне стягнення за одним і тим же кредитним договором. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17303/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020; зобов`язано Господарський суд міста Києва протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали надіслати Північному апеляційному господарському суду матеріали справи № 910/17303/18; зупинено дію ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/17303/18 до закінчення апеляційного розгляду справи. 08.11.2021 до апеляційного суду надійшли матеріали справи № 910/17303/18 з суду першої інстанції. 08.11.2021 представник АБ "Укргазбанк" адвокат Гелетій І.І. подала заяву про відвід судді Сотнікова С.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 для розгляду справи № 910/17303/18 визначено колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 визнано необґрунтованим відвід судді Сотнікову С.В., викладений у заяві представника АБ "Укргазбанк" адвоката Гелетій Ірини Ігорівни (вх. № 09.1-19/295/21). Справу №910/17303/18 передано для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 (колегія суддів: Коротун О.М. (головуючий суддя), Майданевич А.Г., Сулім В.В.) відмовлено у задоволенні заяви представника АБ "Укргазбанк" адвоката Гелетій Ірини Ігорівни про відвід судді Сотнікова С.В. від розгляду справи № 910/17303/18. 15.11.2021 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ліквідатора ТОВ "Регіон транс плюс" арбітражного керуючого Сиволобова М.М., у якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі №910/17303/18 - без змін. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 призначено розгляд справи №910/17303/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 в судовому засіданні на 21.12.2021. Від АБ "Укргазбанк" надійшов відзив, у якому Банк просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі №910/17303/18 залишити без змін. 30.11.2021 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" на апеляційну скаргу, який підписаний від імені боржника директором Косович О.В. Вказаний відзив не прийнятий колегією суддів до розгляду у зв`язку з тим, що підписаний не уповноваженою особою, оскільки з дня визнання боржника банкрутом у відповідності до постанови від 08.05.2019 повноваження керівника боржника припинились. 09.12.2021 від АБ "Укргазбанк" надійшли доводи та письмові пояснення щодо відзиву ТОВ "Регіон транс плюс" за підписом ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду справи №910/17303/18, у зв`язку з перебуванням на лікарняному суддів Копитової О.С. та Остапенка О.М., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Грек Б.М., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 вирішено здійснювати розгляд справи №910/17303/18 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Грек Б.М., Отрюх Б.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021. В судовому засіданні 21.12.2021 оголошувалась перерва до 28.12.2021 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України. 28.12.2021 представник ОСОБА_1 надіслав додаткові пояснення. В судовому засіданні 28.12.2021 оголошувалась перерва до 13.01.2022 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України. 10.01.2022 АТ "Укргазбанк" подав заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_1 . Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 відкрито провадження у справі №910/17303/18 про банкрутство ТОВ "Регіон транс плюс", визнано безспірні грошові вимоги АБ "Укргазбанк" у розмірі 15522652,33 грн. Ухвалою попереднього засідання від 22.04.2019 було визнано конкурсними кредиторами боржника: АБ "Укргазбанк" на суму 27687491,68 грн ( 21 462,00 грн - перша черга, 23 815 821, 17 грн - четверта черга, 3 850 208,51 грн - шоста черга); Головне управління ДФС у м. Києві на суму 443066,05 грн (3842,00 грн - перша черга, 30383,00 грн - третя черга, 408841,05 грн - шоста черга); затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Регіон транс плюс". Постановою Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 визнано банкрутом ТОВ "Регіон транс плюс", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сиволобова М.М., Згідно з установленими обставинами в ухвалі попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 22.04.2019, заявлені АБ "Укргазбанк" вимоги виникли на підставі кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії (траншевої) № 9/2016-К, що укладений між АБ "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум", відповідно до умов якого відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію із загальним лімітом у сумі 15000000,00 грн, зі строком кредитування по 26.09.2017 (включно), зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 24 % річних. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 9/2016-К між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Регіон транс плюс" було укладено договір поруки № 32/2016-П від 27.09.2016, за умовами якого боржник зобов`язався перед АБ "Укргазбанк" відповідати за виконання позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум") зобов`язань по кредитному договору № 9/2016-К від 26 вересня 2016 року. Згідно п. 1.2 та п. 1.3 договору поруки № 32/2016-П від 27.09.2016 поручитель (ТОВ "Регіон транс плюс") несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору № 9/2016-К. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник. У зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Магнум" своїх зобов`язань за кредитним договором, АБ "Укргазбанк" звернувся до боржника, як до поручителя, з листом-вимогою № 51706/423/2017 від 02.11.2017 про повернення заборгованості, процентів та штрафних санкцій, яка залишилась без відповіді та без задоволення. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 922/4113/17 стягнуто з ТОВ "Регіон транс плюс" на користь АБ "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції 14961947,18 грн простроченої заборгованості по кредиту, 320464,12 грн простроченої заборгованості по процентах, 733657,75 грн пені та 240241,03 грн витрат по сплаті судового збору. АБ "Укргазбанк" до попереднього засідання господарського суду у даній справі заявив додаткові грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 12143377,38 грн, які складаються з простроченої заборгованості по процентах у сумі 5730553,82 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту у межах позовної давності в сумі 2655532,13 грн, заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1194676,38 грн, інфляційного збільшення суми заборгованості по кредиту в сумі 1977254,49 грн та 3% річних у сумі 585360,56 грн. Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 заяву АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до банкрута задоволено частково та визнано грошові вимоги в сумі 1349900,11 грн як поточні. Таким чином, загальна заборгованість банкрута перед кредиторами, грошові вимоги яких визнані у даній справі та включені до реєстру вимог кредиторів, складає 29484299,87 грн, в тому числі вимоги АБ "Укргазбанк" - 29041233,82 грн. У заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, ліквідатор зазначив, що на виконання постанови Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 у справі № 910/17303/18 та згідно з вимогами КУзПБ в межах ліквідаційної процедури ним були вжиті заходи з метою виявлення майна банкрута, за результатами яких з`ясовано, що банкрут майновими активами не володіє. Також, ліквідатор з`ясував, що місцезнаходженням ТОВ "Регіон транс плюс" починаючи з дати заснування 17.07.2013 був м. Харків, а з 08.12.2016 - м. Київ. Керівником та власником ТОВ "Регіон транс плюс" з дати заснування 17.07.2013 був ОСОБА_1 , а з 13.12.2017 керівника та власника товариства було змінено на ОСОБА_4 . 21.02.2018 керівника та власника товариства було замінено на ОСОБА_3 . Переважна частина заборгованості боржника перед кредиторами, а саме: 98,5% вимог - це вимоги АБ "Укргазбанк", які виникли на підставі договору поруки № 32/2016-П від 27.09.2016, укладений ТОВ "Регіон транс плюс" в особі його керівника ОСОБА_1 з АБ "Укргазбанк" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 9/2016-К від 27.09.2016 між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ПКФ Магнум" як позичальником. На переконання ліквідатора, договір поруки № 32/2016-П від 27.09.2016 укладений на повністю невигідних умовах для банкрута, оскільки боржник безоплатно взяв на себе зобов`язання сплатити борг третьої особи, тобто взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, що прямо визначено у абз. 2 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства як сумнівна угода боржника. На замовлення ліквідатора спеціалістами ТОВ "Юридична група "Пріоритет" було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута, за результатами якого складено звіт від 21.05.2020. У звіті було встановлено, що за результатами розрахунків показник забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами, показник забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами та показник розміру чистих активів мають тенденцію до зменшення, що свідчить про наявність ознак дій з доведення до банкрутства, які вчинені посадовими особами ТОВ "Регіон транс плюс" в період з 01.01.2016 по 30.09.2017. Зі звіту вбачається, що аналіз фінансово-господарської діяльності боржника був проведений на підставі фінансової звітності ТОВ "Регіон транс плюс" за 2015, 2016 роки та 9 місяців 2017 року (баланси, звіти про фінансові результати), а також ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/17303/18 про визнання грошових вимог кредиторів до боржника. Колегія суддів встановила, що первинна документація про господарські операції боржника не була предметом аналізу фінансово-господарської діяльності в період з 01.01.2016 по 30.09.2017. Частиною другою статті 61 КУзПБ, положення якої кореспондуються із положеннями частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (чинного на момент відкриття провадження у справі про банкрутство та введення ліквідаційної процедури) визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Отже, звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17). Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення. Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб. Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі. Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16). У постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд вказав, що за відсутності у диспозиції частини другої статті 61 КУзПБ конкретизації обставин (дій/бездіяльності винних осіб), що підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, при вирішенні цього питання мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій на користь інших юридичних осіб чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Таким чином, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20)). При цьому, виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, як правило, має передувати у часі вчиненню дій або бездіяльності відповідних осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи, оскільки кінцева мета таких неправомірних дій полягає у настанні стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності (неплатоспроможності) та як наслідок в ухиленні від розрахунку із кредиторами (завдання матеріальної шкоди кредитору). Колегія суддів наголошує на відсутності заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків). Для з`ясування ознак доведення до банкрутства ліквідатор має проаналізувати сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом (вказівкою) керівника, засновників (учасників) боржника, інших осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника. Враховуючи наведене, висновок стосовно наявності/відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 має ґрунтуватися на детальному аналізі ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні щонайменше, але не виключно,: - з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та перевіркою дійсного відображення у первинних документах та на балансі боржника руху коштів, майна, отримання послуг чи виконання зобов`язань за правочинами з іншими особами - контрагентами; - аналізі правочинів, що завдали збитків боржнику, дотримання в подальшому договірних умов, зокрема щодо збереження та розпорядження майном, яке може бути включене до ліквідаційної маси; - з`ясування обставин вчинення ТОВ "Регіон транс плюс" правочинів, що можуть бути визнані недійсними за ознаками, передбаченими статтею 42 КУзПБ (статтею 20 Закону про банкрутство), тощо. В той же час, як на єдину обставину винних дій ОСОБА_1 , які призвели до доведення боржника до банкрутства, ліквідатор посилається на укладання договору поруки в забезпечення виконання кредитних зобов`язань третьої особи перед АБ "Укргазбанк". При цьому ліквідатор зазначає, що вказаний правочин (договір поруки) підпадає під ознаки сумнівного, оскільки вчинений на невигідних умовах - боржник безоплатно взяв на себе зобов`язання сплатити борг третьої особи, тобто взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, що визначається абз. 2 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства як підстава для його недійсності. Одночасно, ліквідатор посилається на обставини виникнення значної частини кредиторських вимог у даній справі (98,5%) саме на підставі договору поруки №32/2016-П. Тобто, доводи ліквідатора є взаємовиключними, оскільки за наявності підстав, що передбачені ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, договір поруки може бути визнаний судом недійсним у межах провадження у справі про банкрутство за заявою заінтересованої сторони (ліквідатора, кредитора, або іншої особи), а недійсний договір у відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Таким чином, імовірність визнання недійсним договору поруки, за яким у даній справі визнані грошові вимоги АБ "Укргазбанк", виключає твердження ліквідатора про доведення боржника до банкрутства його керівником у зв`язку з його укладанням, оскільки нівелює саме існування такої заборгованості боржника перед банком (оскільки боржник не є позичальником кредитних коштів), а як наслідок і наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою АБ "Укргазбанк" як ініціюючого кредитора та в подальшому визнання боржника банкрутом, враховуючи розмір грошових вимог іншого кредитора - Головного управління ДПС у м. Києві на суму 443066,05 грн (3842, 00 грн - перша черга, 30383,00 грн - третя черга, 408841,05 грн - шоста черга). Будь-які інші обставини які свідчать про доведення боржника до банкрутства його керівником ліквідатор не навів та відповідні докази на їх підтвердження не надав. При цьому, як було зазначено вище, такі твердження ліквідатора мають ґрунтуватись на аналізі саме первинної документації боржника, яка підтверджує здійснення господарських операцій з активами та пасивами товариства, зокрема, щодо безоплатного передання товарів, здійснення безтоварних операцій зі сплатою грошових коштів на користь третіх осіб, відчуження необоротних активів тощо у підозрілий трирічний період до відкриття провадження у справі про банкрутство. За вказаних обставин, колегія суддів вважає помилковим та таким, що суперечить дійсним обставинам справи, висновок суду першої інстанції про те, що банкрутство ТОВ "Регіон транс плюс" сталося з вини його колишнього керівника та власника ОСОБА_1 з огляду на причинно-наслідковий зв`язок між взяттям боржником зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони шляхом укладанням договорів поруки № 32/2016-П від 27.09.2016 та кредитного договору № 9/2016-К від 27.09.2016 та настанням надкритичної неплатоспроможності товариства, оскільки боржник не укладав кредитний договір та не є позичальником за ним, а договір поруки, за твердженням ліквідатора, є сумнівним. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною 2 ст. 277 ГПК України встановлено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Враховуючи, що ліквідатора не подав докази на підтвердження наявності в діях та бездіяльності керівника боржника складу цивільного правопорушення, яке б давало підстави для покладення на нього відповідальності за зобов`язаннями боржника, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора. Судовий збір належить покласти на боржника відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/17303/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон транс плюс" (01042, м. Київ, вул. Кудрі, буд. 39, оф. 2; ідентифікаційний код 38775604) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн витрат по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2022. Головуючий суддя С.В. Сотніков Судді Б.В. Отрюх Б.М. Грек