Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/21682/15 (910/16912/20)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2022 р. Справа№ 910/21682/15 (910/16912/20) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Остапенка О.М. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О. за участю учасників судового процесу відповідно до протоколу судового засідання від 18.01.2022 розглянувши апеляційну скаргу керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/21682/15(910/16912/20) за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в iнтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до Державного підприємства "Конярство України" в особі Філії "Південний племконецентр" третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору па стороні відповідача Мiністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 456 739,13 грн, В С Т А Н О В И В : Суть спору. Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв вернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з державного підприємства "Конярство України" шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 456739, 13грн. 04.06.2020 позаплановою перевіркою використання земельних ділянок комісією від КЕВ м. Миколаїв встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки оборони, виділеної для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; частина земельної ділянки використовується відповідачем для вирощування сільськогосподарської культури; згідно розрахунку, проведеного Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963), розрахована шкода складає 456739, 13 грн. Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 року суд вирішив в задоволенні позову відмовити. Суд дійшов висновку, що ні факт протиправної поведінки відповідача, ні факт вини відповідача, ні факт наявності збитків - упущеної вигоди не доведена позивачем належними та допустимими доказами. Апеляційне провадження (рух справи). Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги військової прокуратури миколаївського гарнізону Південного регіону задовольнити повністю. Прокурор вважає, що висновки господарського суду не відповідають нормам матеріального права, якими урегульовано стягнення шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та доводить наступне: - відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам регулюється нормами статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України; - підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина; - неправомірність поведінки підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №411-ДК/345/Ап/09/01-20 від 30.06.2020, приписом на усунення порушень земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення; - шкода 456739, 13 грн підтверджується розрахунком, який здійснено відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963); - причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою полягає у тому, що шкода заподіяна в результаті самовільного зайняття земельної ділянки; - вина відповідача полягає у тому, що, будучи обізнаним про те, що самовільне зайняття земельної ділянки є неправомірним, порушив межі сусідньої земельної ділянки, засіявши соняшником її 20,02 га, що підтверджено поясненнями службових осіб відповідача; - відсутність обставин притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності не перешкоджає пред`явленню вимог про стягнення заподіяної шкоди в порядку господарського судочинства; - судом не вирішено клопотання Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про розгляд справи за участі саме цієї прокуратури; - суд невірно застосував норми статей 73, 74, 79 ГПК України, не врахувавши стандарти доказування; - суд не залучив до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Державне підприємство "Конярство України" у відзиві доводи апеляційної скарги заперечило, просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без зміни, посилаючись, зокрема, на: - обставини закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; - не доведення вини жодної особи за фактом порушеного кримінального провадження щодо самовільного зайняття земельної ділянки, яка б була встановлена обвинувальним вироком суду; - не доведення факту наявності збитків належними та допустимими доказами. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 справу передано для розгляду колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий суддя), Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/21682/15(910/16912/20) за апеляційною скаргою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грека Б.М., судді: Отрюха Б.В., Остапенка О.М.; призначено справу до розгляду на 18.01.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у задоволенні клопотання представника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №910/21682/15(910/16912/20) - відмовлено. Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог статей 120, 270 ГПК України, скористалися правом, передбаченим статтею 42 ГПК України, та взяли участь у судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції за участю сторін. Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом. Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв із позовом до Державного підприємства "Конярство України" в особі Філії "Південний племконецентр" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 456 739,13 грн. Згідно Державного акту на право користування землею серії Б№062777 1989 року Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району надано в постійне користування земельну ділянку площею 29 319,3 га для розміщення Широколанівського учбового центру. В подальшому із вказано масиву на підставі рішення Миколаївської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42779564 від 31.08.2018, виділено земельну ділянку площею 210,8164 га, яка розташована за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Кринички, для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України із присвоєнням кадастрового номеру - 4824282300:09:000:0180. Правокористувач вказаної земельної ділянки - Міністерство оборони України, КЕВ м. Миколаїв. Форма власності - державна. Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право - 27710575) №222333322 від 02.09.2020. 04.06.2020 під час позапланової перевірки використання земельних ділянок комісією від КЕВ м. Миколаїв встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки оборони, виділеної для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, з кадастровим номером 4824282300:09:000:0180 для вирощування сільськогосподарських культур (соняшник), про що складений відповідний Акт обстеження земельної ділянки. Факт самовільного зайняття сторонніми особами земельної ділянки з кадастровим номером 4824282300:09:000:0180 підтверджується також Актом Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 411-ДК/345/Ап/09/01-20 від 30.06.2020. Перевіркою встановлено, що частина вказаної земельної ділянки використовується Філією «Південний племконецентр» Державного підприємства «Конярство України» для вирощування сільськогосподарської культури. При цьому, договори спільного обробітку земельної ділянки з КЕВ м. Миколаїв не укладалися. Розмір завданої шкоди було визначено згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 на підставі розрахунку, проведеному Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області згідно листа за вих. №10-14-0.166-6320/2-20 від 09.09.2020. Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Земельний кодекс України (далі - ЗК України) та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними щодо правовідносин із відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів. Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до норм п.п. б) ч. 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок. Нормою ч. 3 статті 211 ЗК України передбачено, що методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України. Розмір завданої шкоди було визначено згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007. Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав. Відповідно до пунктів 4.1 4.3 Методичних рекомендацій перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження, які надаються юридичним та фізичним особам (власникам чи користувачам земельних ділянок, на яких заподіяна шкода), а також на вимогу органів прокуратури, МВС, податкової інспекції, повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку. Зразок акта обстеження земельної ділянки додається (додаток 1). Акт обстеження земельної ділянки є невід`ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документа визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. За нормами ч. 3 статті 13, статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відповідного акту обстеження земельної ділянки не має, відтак факт проведення обстеження спірної земельної ділянки та складання такого акту не встановлено та не доведено. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для висновку щодо правомірності здійснення розрахунку шкоди, за відсутності в матеріалах справи акту обстеження земельної ділянки, у суду немає. Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, розрахунок, який відповідає вимогам вищезгаданих Методичних рекомендацій №110 від від 12.09.2007 відсутній. Наданий прокурором лист від 23.11.2021 № 10-14-0,167-7163/2-21 ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, у якому наведено розрахунок суми шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки таким вимогам не відповідає. Отже, факт наявності збитків не доведено позивачем належними та допустимими доказами. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, тому висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог відповідають обставинам справи. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення - самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки дослідження місцевим господарським судом обставин відсутності події та складу адміністративного правопорушення як фактичний доказ відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є помилковим, значення для предмету доказування даної справи не має; факт самовільного зайняття земельної ділянки встановлюється в межах даного спору, зокрема, такими доказами: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Також, помилковим визнається висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів доведення вини жодної особи за фактом порушеного кримінального провадження щодо самовільного зайняття земельної ділянки, яка б була встановлена обвинувальним вироком суду, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного зайняття земельної ділянки за статтею 197-1 ч.2 КК України не мають значення для предмету доказування даного спору. Разом з тим, ці помилкові висновки господарського суду першої інстанції не призвели до прийняття неправильного рішення та не впливають на правильність висновків суду про не доведення належними та допустимими доказами наявності збитків. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Апеляційна інстанція вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини на наведені висновки не впливають, відсутності належних доказів щодо обставин, які мають значення для вирішення спору та підлягають доказуванню не спростовують, тому відхиляються. Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо процесуальних порушень господарського суду першої інстанції відхиляються, оскільки, наведені прокурором обставини щодо не вирішення клопотання від 05.05.2021 № 5-4-524ВИХ-21 не свідчать про порушення права Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на участь у розгляді справи, не доводять обставин неналежного повідомлення учасника судового процесу про час та місце розгляду справи. Інші доводи про порушення норм процесуального права на правильність висновку про не доведення обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не впливають, до обов`язкових підстав для скасування судового рішення не відносяться. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без зміни, а скаргу - без задоволення. Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, тому оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без зміни. Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та статтями 8, 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/21682/15(910/16912/20) залишити без зміни.

3. Матеріали справи № 910/21682/15(910/16912/20) повернути до Господарського суду м. Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.М. Остапенко Б.В. Отрюх Повний текст постанови складено 20.01.2022.