Постанова 4873 № 927/636/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" січня 2022 р. Справа№ 927/636/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Буравльова С.І. Шапрана В.В. секретар судового засідання - Добрицька В.С. учасники справи згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 (повний текст рішення складено 11.11.2021) у справі №927/636/21 (суддя Шморгун В.В.) за позовом Керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у розмірі 107 852,83 грн УСТАНОВИВ: Керівником Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача -Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", в якому просив суд: - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 03.03.2020 № 2 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41 AB 147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 25.03.2020 № 3 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41 AB 147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 24.04.2020 № 4 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41АВ147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 16.10.2020 № б/н до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41 AB 147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 02.11.2020 № б/н до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41 AB 147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 17.11.2020 № б/н до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 № 41 AB 147-1129-20, укладену між Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385); - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385) на користь Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751) безпідставно отримані кошти в сумі 107852,83 грн. Позовні вимоги (з урахуванням змін підстав позову) обґрунтовані тим, що при укладанні додаткових угод від 03.03.2020, 25.03.2020, 24.04.2020, 16.10.2020, 02.11.2020, 17.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.02.2020 № 41АB147-1129-20 (далі - Договір) було порушено ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, унаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін. Просить стягнути з відповідача кошти у сумі 107 852,83 грн за непоставлений товар відповідно до положень ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 у справі №927/636/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області 107 852,83 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської обласної прокуратури 7945,00 грн судового збору. Стягнуто з Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на користь Чернігівської обласної прокуратури 7945,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" подало апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 у справі №927/636/21 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Іванівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 03.03.2020, №3 від 25.03.2020, №4 від 24.04.2020, №б/н від 16.10.2020, №б/н від 02.11.2020, №б/н від 17.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 №41AB147-1129-20 та стягнення з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Іванівської сільської ради коштів у сумі 107 852,83 грн повністю. Вирішити питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що - відсутні законні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України; в порушення вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вимоги щодо необхідності звернення до суду з позовом про недійсними спірних угод на адресу позивача не направлялось; - положеннями ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено можливість сторонам вносити зміни до істотних умов Договору, у тому числі в частині перегляду ціни за одиницю товару, а п. 11.5 Договору передбачено, що будь-які зміни і доповнення до Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представникам сторін шляхом укладання додаткової угоди; - висновки ТБ "УЕБ", Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків", Львівської торгово-промислової палати, Харківської торгово-промислової палати є належними доказами, що можуть засвідчити факт коливання та зміни ціни на певний період часу, а отже зміст додаткових угод відповідає фактичним обставинам коливання ціни товару на ринку в сторону зростання; - з огляду на положення умов Договору врегульований інший порядок зарахування переплати, а саме відповідно до п. 4.6 договору сторонами погоджено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу; - прокурор не довів наявності протиправних наслідків додаткових угод, вину сторін у формі умислу, що дії сторін при укладенні спірних додаткових угод були спрямовані на заподіяння шкоди суспільним, економічним та соціальним інтересам держави. - посилаючись на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", зазначає, що внесені до Договору спірними угодами зміни відповідають умовам чинного законодавства. - фактично поставлений позивачу природний газ за Договором за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 39 940,48 куб. м, обсяг спожитого газу в грудні 2020 року - 12 610,78 куб. м. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" у справі №927/636/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №927/636/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут". Розгляд справи призначено на 12.01.2022. Прокурор у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування свого відзиву прокурор зазначав, що рішення Господарського суду Чернігівської області є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відповідає дійсним обставинам справи та підтверджується матеріалами справи, при цьому судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є необґрунтованими та безпідставними, які не спростовують висновки суду, викладені у рішенні. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у указаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). З матеріалів господарської справи убачається наступне, що Іванівською сільською радою проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) 09120000-6 газового палива (природного газу). Згідно з інформацією з електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-002714-с) предметом закупівлі є газове паливо - за кодом CPV за ДК 021:2015:09120000-6 (природний газ), кількістю - 63 000,00 м куб., зі строком поставки - 31 грудня 2020 року (том 1 а.с. 33-36). Відповідно до протоколу № 10 засідання тендерного комітету Іванівської сільської ради по розгляду тендерних пропозицій по предмету закупівлі: газове паливо за кодом CPV за ДК 021:2015-09120000-6 (газ природний) (ідентифікатор в системі "Prozorro" UA-2020-01-15-002714-с) від 07.02.2020 визначено переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі газового палива учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39576385); прийнято рішення про намір укласти договір закупівлі із переможцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (том 1 а.с. 41-42). В електронній системі публічних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-002714-с) міститься інформація про те, що переможцем відкритих торгів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" з пропозицією закупівлі - 314 937,00 грн з ПДВ. Згідно тендерної пропозиції відповідач взяв на себе зобов`язання постачати газове паливо (природний газ) у обсязі 63 000,00 куб м за ціною за 1 куб. м 6,1 грн з ПДВ загальною вартістю 314 937,00 грн. Учасник також погодився дотримуватися умов даної тендерної пропозиції протягом 90 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій (том 1 а.с. 39). Гарантійним листом відповідач гарантував формування своєї цінової пропозиції за середньо ринковими цінами на газ природний на дату подання тендерної пропозиції та протягом усього строку дії договору про закупівлю (том 1 а.с. 40). 21.02.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено договір на постачання природного газу №41АВ147-1129-20 (далі - Договір) (том 1 а.с. 43-53). Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник постачає газове паливо за кодом CPV за ДК 021:2015-09120000-6 (газ природний) Споживачеві, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, в обсягах і порядку, передбачених Договором, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 63 000,00 м3. Місячні планові об`єми постачання газу:, лютий - 13 000,00 м3, березень - 12 000,00 м3, квітень - 5 000,00 м3, жовтень - 7 000,00 м3, листопад - 12 000,00 м3, грудень - 14 000,00 м3 (п. 1.2, 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.6 Договору передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Пунктом 2.3 Договору визначено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Відповідно до п. 2.6 Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: 2.7. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. 2.8. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". 2.9. Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. Пунктом 2.11 Договору сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонам одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу. Згідно з п. 3.2 Договору ціна 1 куб. м газу становить 4,81037 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для Акціонерного товариства "Укртрансгаз", затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001) за 1 куб. м 0,18663 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 куб. м 4,999 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що загальна сума договору складає 314 937,00 грн, в т.ч. ПДВ-20%. Відповідно до п. 3.4 Договору, ціна зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Згідно п. 4.6 Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховуються постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.02.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 Договору). 02.03.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову № 1 щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № 1) (том 1 а.с. 55), відповідно до якої п. 3.2 Договору викладено у такій редакції: " 3.2 Ціна 1 куб. м газу становить 4,850008 грн, в т.ч. ПДВ-20%. Вартість послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) за 1 куб. м 0,148992 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 куб. м 4,999 грн, в т.ч. ПДВ - 20%". 24.02.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14704-Сл-3139-0220 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком ТБ "Української Енергетичної Біржи" у зв`язку з чим пропонує установити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1000 куб. м природного з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість з 01.02.2020 становить 5498,90 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірниківдодаткової угоди на зміну ціни з 01.02.2020 (том 1 а.с. 58). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа додано лист ТБ "Української Енергетичної Біржи" № 04/02-103 від 04.02.2020 (том 1 а.с. 59). В указаному листі зазначено, що середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року за результатами електронних торгів станом на 04.02.2020 складала 5737,60 грн/тис куб. м з ПДВ. 03.03.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № 2 щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № 2) ( том 1 а.с. 57), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 57 272,00 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях:, лютий - 13 000,00 м3, березень - 12 000,00 м3, квітень - 5000,00 м3, жовтень - 7000,00 м3, листопад - 12 000,00 м3, грудень - 8272,00 м3. 3.2 Ціна, з 01.02.2020, за1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 5,4989 грн, за 1 куб. м, у т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 933,00 грн, у т.ч. ПДВ - 20". 19.03.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14804-Сл-4280-0320 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком ДП "Держзовнішінформ" № 232/20 від 17.03.2020, у зв`язку з чим пропонує установити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1000 куб. м природного з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість з 01.03.2020 становить 6048,79 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірниківдодаткової угоди на зміну ціни з 01.03.2020 (том 1 а.с. 63). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач додав лист № 232/20 від 17.03.2020 ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків" (том 1 а.с. 61-62). Відповідно до листа ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків", станом за наявною на 16.03.2020 інформацією щодо цін на природний газ суб`єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних підприємств, на які постановою КМУ від 19.10.2018 № 867 покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу у процесі функціонування ринку природного газу, відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послуг транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складав у березні 2020 року - 5990,04-6964,68 грн/1000 куб. м, з ПДВ за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу. 25.03.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № 3 щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № 3) (том 1 а.с. 60), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 52 907,00 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях:, лютий - 9258,46 м3, березень - 12 000,00 м3, квітень - 5000,00 м3, жовтень - 7000,00 м3, листопад - 12 000,00 м3, грудень - 7648,54 м3. 3.2 Ціна, з 01.03.2020, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 6,04879 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 932,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20". 14.04.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14704-Сл-4592-0420 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком ДП "Держзовнішінформ" № 232/36 від 14.04.2020, у зв`язку з чим пропонує установити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1000 куб. м природного з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість з 01.04.2020 становить 6653,66 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірників додаткової угоди на зміну ціни з 01.04.2020 (том 1 а.с. 65). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач додав лист № 232/36 від 14.04.2020 ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків" (том 1 а.с. 66-67). Відповідно до листа ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків", станом за наявною на 14.04.2020 інформацією щодо цін на природний газ суб`єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних підприємств, на які постановою КМУ від 19.10.2018 № 867 покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу у процесі функціонування ринку природного газу, відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послуг транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складав у квітні 2020 року - 5990,04-7400,00 грн/1000 куб. м, з ПДВ за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу. 24.04.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № 4 щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № 4) (том 1 а.с. 64), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 49 447,00 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях: лютий - 9258,46 м3, березень - 5588,61 м3, квітень - 5000,00 м3, жовтень - 7000,00 м3, листопад - 12 000,00 м3, грудень - 10 599,93 м3. 3.2 Ціна, з 01.04.2020, за1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 6,65366 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 931,85 грн, в т.ч. ПДВ - 20". 06.10.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14704-Сл-11132-1020 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком Львівської торгово-промислової палати № 19-09/883 від 25.09.2020, у зв`язку з чим пропонує установити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1 куб. м природного з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 7,31836 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірників додаткової угоди щодо зміни ціни (том 1 а.с. 69). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач додав лист Львівської торгово-промислової палати № 19-09/883 від 25.09.2020 (том 1 а.с. 70). Відповідно до листа Львівської торгово-промислової палати згідно з даними сайту ТБ "Українська енергетична біржа" наявна інформація про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 24.09.2020: жовтень 2020 року - 5438,49 грн/тис. куб. м, вересень 2020 року - 4702,90 грн/тис. куб. м. 16.10.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № б/н щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № б/н) (том 1 а.с. 68), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 46 461,79 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях:, лютий - 9258,46 м3, березень - 5588,61 м3, квітень - 1486,80 м3, травень - 17,26 м3, червень - 7,42 м3, липень - 2,00 м3, серпень - 2,74 м3, вересень - 91,14 м3, жовтень - 7000,00 м3, листопад - 10 000,00 м3, грудень - 13,00736 м3. 3.2 Ціна, з 01.10.2020, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 7,31836 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 931,84 грн, в т.ч. ПДВ - 20". 27.10.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14704-Сл-11661-1020 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком Львівської торгово-промислової палати № 19-09/922 від 06.10.2020, у зв`язку з чим пропонує встановити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1 куб. м природного з урахуванням вартості послуги доступу та податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 8,04946 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірників додаткової угоди щодо зміни ціни (том 1 а.с. 72). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач додав лист Львівської торгово-промислової палати № 19-09/922 від 06.10.2020 (том 1 а.с. 73). Відповідно до листа Львівської торгово-промислової палати, згідно з даними сайту ТБ "Українська енергетична біржа" наявна інформація про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 05.10.2020: жовтень 2020 року - 5466,01 грн/тис. куб. м, вересень 2020 року - 4702,90 грн/тис. куб. м. 02.11.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № б/н щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № б/н) ( том 1 а.с. 71), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 43 736,34 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях:, лютий - 9258,46 м3, березень - 5588,61 м3, квітень - 1486,80 м3, травень - 17,26 м3, червень - 7,42 м3, липень - 2,00 м3, серпень - 2,74 м3, вересень - 91,14 м3, жовтень - 7000,00 м3, листопад - 10 000,00 м3, грудень - 10 281,91 м3. 3.2 Ціна, з 01.10.2020, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 8,04946 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 931,82 грн, в т.ч. ПДВ - 20". 09.11.2020ТОВ "Чернігівгаз Збут" направило позивачу лист від 14704-Сл-12043-1120 про зростання ціни на газ, що підтверджується висновком ДП "Держзовнішінформ" №122/193 від 04.11.2020, у зв`язку з чим пропонує встановити нову ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди. Запропонована ціна за 1 куб. м природного з урахуванням вартості послуги доступу потужності та податку на додану вартість з 01.11.2020 становить 8,8536 грн з ПДВ. Зазначено про направлення позивачу двох примірниківдодаткової угоди на зміну ціни (том 1 а.с. 75). На підтвердження зростання ціни на газ відповідач додав лист № 122/193 від 04.11.2020 ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків" (том 1 а.с. 76-77). Відповідно до листа ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр Моніторингу зовнішніх товарних ринків", станом за наявною на 02.11.2020 на веб-сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважені ціни на природний газ (ресурс жовтня 2020 року та листопада 2020 року) за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", а також їх коливання становили жовтень 2020 року - 5983,81 грн/тис. куб. м, листопад 2020 року - 6618 грн/тис. куб. м, коливання ціни - 10,61%. Згідно з наявною інформацією, що розміщена на веб-сайті ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 03.11.2020, приведена розрахункова вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 02.11.2020 за тис. куб м3:на TTF - 7145,00 грн; на NCG - 6968,00 грн; на Gaspool - 7128,00 грн. 17.11.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № б/н щодо зміни ціни до Договору (далі - Додаткова угода № б/н) (том 1 а.с. 74), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору викладено у такій редакції: " 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 41 433,48 куб. м. 1.3 Планові обсяги постачання газу по місяцях:, лютий - 9258,46 м3, березень - 5588,61 м3, квітень - 1486,80 м3, травень - 17,26 м3, червень - 7,42 м3, липень - 2,00 м3, серпень - 2,74м3, вересень - 91,14 м3, жовтень - 1927,46 м3, листопад - 10 000,00 м3, грудень - 13 051,59 м3. 3.2 Ціна, з 01.11.2020, за1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013) та податку на додану вартість становить 8,85360 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%. 3.3. Загальна сума Договору складає 314 931,74 грн, в т.ч. ПДВ - 20". 31.12.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо продовження строку дії до Договору (далі - Додаткова угода) (том 1 а.с. 77), відповідно до якої продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, у обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. 22.01.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Іванівською сільською радою (далі - Споживач) укладено додаткову угоду б/н щодо продовження строку дії до Договору (далі - Додаткова угода б/н) (том 1 а.с. 78), відповідно до якої: - доповнили п. 1.3 договору новим абзацом - "Планові обсяги постачання газу на 2021 рік по місяцях - січень - 4000,00, лютий - 1000,00, березень - 1362,25"; - змінили ціну з 01.01.2021 за1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності до 9,90 грн, за 1 куб. м, в т.ч. ПДВ-20%; - збільшили суму Договору на 2021 рік, відповідно до затверджених видатків, на 62 986,28 грн, що не перевищує 20 % від суми Договору. Дана угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2021 року по 31 березня 2021 у частині постачання газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Відповідно до акту №ЧРЗ80000576 від 24.02.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за лютий 2020 року у обсязі 9258,46 куб. м на загальну суму 50 911,34 грн (том 1 а.с. 79). Відповідно до акту №ЧРЗ80002806 від 10.04.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за березень 2020 року у обсязі 5588,61куб. м на загальну суму 33 804,32 грн (том 1 а.с. 82). Відповідно до акту №ЧРЗ80004239 від 13.05.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за квітень 2020 року у обсязі 1486,8куб. м на загальну суму 9892,67 грн (том 1 а.с. 85). Відповідно до акту №ЧРЗ80004910 від 11.06.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за травень 2020 року у обсязі 100,83 куб. м на загальну суму 741,85 грн (т. 1 а.с. 81). Відповідно до акту №ЧРЗ80004893 від 16.06.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за травень 2020 року у обсязі 17,26куб. м на загальну суму 114,84 грн (том 1 а.с. 88). Відповідно до акту №ЧРЗ80005610 від 15.07.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за червень 2020 року у обсязі 7,42 куб. м на загальну суму 49,37 грн (том 1 а.с. 90). Відповідно до акту №ЧРЗ80006006 від 17.08.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за липень 2020 року у обсязі 2,00 куб. м на загальну суму 13,31 грн (том 1 а.с. 92). Відповідно до акту №ЧРЗ80006640 від 16.09.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за серпень 2020 року у обсязі 2,74 куб. м на загальну суму 18,23 грн (том 1 а.с. 94). Відповідно до акту №ЧРЗ80006946 від 13.10.2020приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за вересень 2020 року у обсязі 91,14 куб. м на загальну суму 606,42 грн (том 1 а.с. 96). Відповідно до акту №ЧРЗ80007852 від 17.11.2020приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за жовтень 2020 року у обсязі 1927,46 куб. м на загальну суму 15 515,02 грн (том 1 а.с. 98). Відповідно до акту №ЧРЗ80008113 від 15.12.2020приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за листопад 2020 року у обсязі 8947,81куб. м на загальну суму 79 220,33 грн (том 1 а.с. 101). Відповідно до акту №ЧРЗ80009424 від 23.12.2020приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року у обсязі 9222,033куб. м на загальну суму 81 648,19 грн (том 1 а.с. 104). Відповідно до акту №ЧРЗ80009423 від 23.12.2020приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року у обсязі 4872,334 куб. м на загальну суму 43 137,70 грн (том 1 а.с. 106). Платіжними дорученнями №877від 19.03.2020, № 876 від 19.03.2020, № 103 від 14.04.2020, № 104 від 14.04.2020, № 314 від 14.05.2020, № 315 від 14.05.2020, № 558 від 17.06.2020, № 820 від 15.07.2020, № 1048 від 17.08.2020, № 1410 від 17.09.2020, № 1794 від 15.10.2020, № 2204 від 18.11.2020, № 2205 від 18.11.2020, № 2566 від 16.12.2020, № 2567 від 16.12.2020, № 2781 від 23.12.2020, № 2782 від 23.12.2020 позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ в об`ємі 41 424,067 куб. м на загальну суму 314 931,74 грн (том 1 а.с. 80-81, 83-84, 86-87, 89, 91, 93, 95, 97, 99-100, 102-103, 105, 107). З матеріалів справи слідує, що звертаючись із позовом прокурор зазначав, що позивач відповідно до ціни газу, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 207 078,91 грн, натомість сплатив 314 931,74 грн, а отже на переконання прокуратури, розмір надмірно сплачених коштів становить 107 852,83 грн, які прокурор просив стягнути з відповідача. У свою чергу, відповідачем надано акт № ЧРЗ80010551 приймання-передачі природного газу, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року у обсязі 12 610,78 куб. м на загальну суму 111 650,82 грн ( том 1 а.с. 180). При цьому, відповідачем складено розрахунок заборгованості станом на 06.07.2021, згідно якого борг на користь Іванівської сільської ради складає 13 135,08 грн (том 1 а.с. 179). Листом № 1309 від 19.07.2021 позивач повідомив прокуратуру про те, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідачем поставлено позивачу природний газ в об`ємі 41 424,067 куб. м, за який останнім сплачено 314 931,74 грн. Станом на 31.12.2020 відсутня переплата за Договором, про що свідчить підписана та оприлюднена в системі "Prozorro" додаткова угода на продовження терміну дії договору. Акт № ЧРЗ80010551, згідно якого продовж грудня 2020 року поставлено відповідачем природний газ у обсязі 12 610 куб. м, був перепідписаний позивачем в липні 2021 року на прохання відповідача. Станом на 19.07.2021 акт звірки про переплату до позивача не надходив (том 1 а.с. 199). Згідно акту приймання - передачі природного газу № ЧН00035298 від 31.12.2020, підписаного позивачем та АТ "Чернігівгаз", який є оператором газорозподільної системи, об`єм розподіленого природного газу за грудень 2020 року складає 12 610,76 куб. м (том 1 а.с. 230). Також відповідачем надано акт звіряння взаємних розрахунків за період лютий 2020 року - травень 2021 року, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача 21.07.2021, згідно якого заборгованість за договором № 41ЕВ147-1129-20 від 21.02.2020 відсутня, позивачем поставлено, а відповідачем оплачено природний газ на загальну суму 377 918,02 грн, з урахуванням поставленого та повернутого природного газу на суму 35 129,51 грн (том 2 а.с. 35). Прокурор надав прейскуранти на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01 січня по 31 січня 2020 року, з 01 лютого по 29 лютого 2020 року, з 01 березня по 31 березня 2020 року, з 01 по 30 квітня 2020 року (т. 1 а. с. 89-91). В указаних прейскурантах зазначена ціна природного газу у тому числі, для постачальників для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам, становить: з 01 січня по 31 січня 2020 року - 7286,40 грн з ПДВ, з 01 лютого по 29 лютого 2020 року - 6249,60 грн з ПДВ, з 01 березня по 31 березня 2020 року - 5527,20 грн з ПДВ, з 01 квітня по 30 квітня 2020 року - 5536,80 грн з ПДВ (том 1 а.с. 110-113). Окрім того, прокурором надано лист Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 18.12.2020 № 3-3714/1.11-20, у якому викладена інформація, що визначена компанією ціна на природний газ для споживачів, які підпадають під дію спецобов`язків, на вересень 2020 року становила 4318,99 грн за тис. куб. м без ПДВ, на жовтень - 5374,10 грн за тис. куб. м без ПДВ, на листопад - 5375,37 грн за тис. куб. м без ПДВ (без урахування тарифів на послуги з транспортування і розподіл природного газу) (том 1 а.с. 114). Також прокурором додано інформацію про середньозважені ціни на природний газ за результатами біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 16.03.2021, яка розміщена за посиланням - біржові котирування: природний газ - www.ueex.com.ua, згідно якої середньозважена ціна з ПДВ лютого 2020 року - 5764,30 грн за тис. куб. м, березня 2020 року - 5303,24 грн за тис. куб. м, квітня 2020 року - 4698,41 грн за тис. куб. м, вересня 2020 року - 4702,90 грн за тис. куб. м, жовтня 2020 року - 5466,31 грн за тис. куб. м (том 1 а.с. 115). Відповідачем надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 555/21 від 04.03.2021, згідно якої середньозважена ціна на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" на умовах післяплата за січень 2020 року (станом на 03.01.2020) становить 4994,92 грн/1000 куб. та за лютий 2020 року (станом на 19.02.2020) - 5796,41 грн/1000 куб. м, коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами - 16,05% (том 1 а.с. 178). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України установлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі установлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі". Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Згідно з пунктами 5, 9, 18, 32 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). За приписами ч. 4 ст. 36 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" установлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можутьвносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Стосовно позовних вимог прокуратури щодо визнання недійсними Додаткової угоди №2 від 03.03.2020, Додаткової угоди № 3 від 25.03.2020, Додаткової угоди № 4 від 24.04.2020, Додаткової угоди № б/н від 16.10.2020, Додаткової угоди №б/н від 02.11.2020, Додаткової угоди № б/н від 17.11.2020 колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Іванівською радою укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АВ147-112920, відповідно до умов якого річний плановий обсяг постачання газу до 63 000,00 тис. куб. м та ціна 1 куб. м газу становить 4,999 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Відповідно до ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Частиною 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1)зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2)зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Згідно п.7 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: - відбувається за згодою сторін; - порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); - підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); - ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; - загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Іванівською радою було укладено додаткові угоди щодо зміни ціни до Договору. Так, згідно додаткових угод ціна за 1 куб. м природного газу поступово збільшувалась з 01.02.2020 до 5,4989 грн; з 01.03.2020 до 6,04879 грн; з 01.04.2020 до 6,65366 грн; з 01.10.2020 до 7,31836 грн; з 01.11.2020 до 8,04946 грн; з 01.11.2020 до 8,85360 грн. Зі змісту матеріалів справи убачається, що відповідач обґрунтовуючи право на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару посилався на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю". Відповідно до змісту якого, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що указано і в самому листі Мінекономіки. Обґрунтовуючи підстави на підписання додаткових угод № 2 від 03.03.2020, № 3 від 25.03.2020, № 4 від 24.04.2020, № б/н від 16.10.2020, № б/н від 02.11.2020, № б/н від 17.11.2020 та збільшення ціни товару, відповідач посилається на лист ТБ "Українська енергетична біржа" № 04/02-103 від 04.02.2020, листи Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 232/30 від 17.03.2020, № 232/36 від 14.04.2020, № 122/193 від 04.11.2020, лист Львівської торгово-промислової палати № 19-09/883 від 25.09.2020, № 19-09/922 від 06.10.2020. Указаними листами було надано інформацію з веб-сайту ТБ "Українська енергетична біржа" про середньозважені ціни на природний газ станом на 04.02.2020, станом на 16.03.2020, станом на 14.04.2020, станом на 24.09.2020, на 05.10.2020, на 02.11.2020 та вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом 02.11.2020. Пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору. Як убачається з тендерної пропозиції (а.с. 39) відповідач взяв на себе зобов`язання з поставки газу видобутого саме в Україні. З урахуванням вищенаведеного судом першої інстанції не було прийнято до уваги лист ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 122/193 від 04.11.2020, що містить довідкову інформацію щодо вартості газу на європейських хабах. У листах ДП "Держзовнішінформ", зокрема, зазначено, що довідка носить інформативний характер і не ураховує умов договорів та контрактів, у листах Львівської торгово-промислової палати указано, що довідка є картографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни ціни) товару на внутрішньому ринку. Як зазначав відповідач, у лютому 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення, що підтверджується листом № 04/02-103 від 04.02.2020 ТБ "Українська енергетична біржа". Як убачається зі змісту листа ТБ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 04.02.2020 складала 5737,60 грн/тис. куб. м з ПДВ. Таким чином, на переконання суду, наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору 21.02.2020 з застосуванням нової ціни з 01.02.2020, оскільки містить лише загальну цифру - вартість газу станом на 04.02.2020, тобто ще до підписання Договору, та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару. При цьому відповідачем не надавались під час укладення спірної додаткової угоди докази на підтвердження ринкової вартості природного газу за попередній місяць, що дало б можливість порівняти рівень цін за січень та лютий 2020 року та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за спірною додатковою угодою №2 від 03.03.2020. Відповідач, посилаючись на лист ДП "Держзовнішінформ" № 232/20 від 17.03.2020, зазначає що у березні 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення. Суд зазначає, що у листі ДП "Держзовнішінформ" наводиться інформація станом на 16.03.2020 різних суб`єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати. Так вартість газу складала у березні 2020 року - 5990,04-6964,68 грн/1000 куб. м, з ПДВ за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу. Таким чином, наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ у бік збільшення, оскільки констатує лише рівень загальних ринкових цін на газ у різних суб`єктів ринку природного газу за 16 днів березня 2020 року, та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару, зокрема, станом на 01.03.2020, тобто на дату, з якої установлено нову ціну. Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження збільшення вартості природного газу у березні 2020 року та наявності підстав внесення сторонами змін Додатковою угодою № 3 від 25.03.2020 щодо зміни ціни на природний газ з 01.03.2020. Відповідач посилаючись на лист ДП "Держзовнішінформ" № 232/36 від 14.04.2020, зазначає що у квітні 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення. З листа ДП "Держзовнішінформ" убачається, що станом на 14.04.2020 наявна інформація різних суб`єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати. Так вартість газу складала у квітні 2020 року - 5990,04-7400,00 грн/1000 куб. м, з ПДВ за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу. Порівнюючи інформацію щодо цін на природний газ станом на 16.03.2020, яка наведена в листі ДП "Держзовнішінформ" № 232/20 від 17.03.2020 та інформацію у листі ДП "Держзовнішінформ" № 232/36 від 14.04.2020 станом на 14.04.2020, убачається незначне коливання ціни у бік збільшення в максимальному розмірі діапазона, при незмінній мінімальній ціні. Отже, наданий лист не може підтверджувати значного коливання цін на природний газ у бік збільшення, та не містить доказів реального 10-ти відсоткового здорожчання такого товару. Відповідач також зазначав, що у жовтні 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення, що підтверджується листом Львівської торгово-промислової палати № 19-09/883 від 25.09.2020. Зі змісту листа Львівської торгово-промислової палати убачається, що згідно з даними сайту ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна природного газу ресурсу вересня та жовтня 2020 року за результатами укладених угод на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 24.09.2020 складала - вересень 2020 року 4702,90 грн/тис. куб. м з ПДВ, жовтень 2020 року 5438,49 грн/тис. куб. м з ПДВ. Суд першої вірно не взяв до уваги показник ціни на природний газ за вересень 2020 року, оскільки оцінка коливання між змінами ціни на товар у жовтні повинно бути проведена з урахуванням ціни не з попереднім місяцем, а з квітнем 2020 року, в якому визначено останню ціну на природний газ. У свою чергу ціна газу ресурсу жовтня (5438,49 грн/тис. куб. м) є навіть меншою у порівнянні з ціною, зазначеною у листіТБ "Української Енергетичної Біржи" від 04.02.2020, природного газу ресурсу лютого 2020 року (5737,60 грн/тис куб. м), який відповідач зазначав як підставуще першого підвищення ціни з 01.02.2020. Отже, на переконання суду, матеріали справи не містять доказів на підтвердження збільшення вартості природного газу у жовтні 2020 року та наявності підстав внесення сторонами змін Додатковою угодою № б/н від 16.10.2020 щодо зміни ціни на природний газ з 01.10.2020. Відповідач, посилаючись на лист Львівської торгово-промислової палати № 19-09/922 від 06.10.2020, зазначає, що у жовтні 2020 року відбулось коливання ціни на природний газ у бік збільшення. Зі змісту листа Львівської торгово-промислової палати убачається, що згідно з даними сайту ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна природного газу ресурсу вересня та жовтня 2020 року за результатами укладених угод на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 05.10.2020 складала: вересень 2020 року 4702,90 грн/тис. куб. м з ПДВ, жовтень 2020 року 5466,01 грн/тис. куб. м з ПДВ. Як вже зазначалось вище, суд не бере до уваги показник ціни на природний газ за вересень 2020 року, оскільки оцінка коливання між змінами ціни на товар у жовтні повинно бути проведена з урахуванням ціни не з попереднім місяцем, а з попереднім місяцем, в якому визначено останню ціну на природний газ. При цьому, ціна газу ресурсу жовтня за даними сайту ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 24.09.2020 - 5438,49 грн/тис. куб. м та станом на 05.10.2020- 5466,01 грн/тис. куб. м майже не змінились (відхилення на 0,5% за 11 днів), що не завадило відповідачу одразу вимагати збільшення ціни аж на 10%. У свою чергу ціна газу ресурсу жовтня (5466,01грн/тис. куб. м) є навіть меншою у порівнянні з ціною, зазначеною у листіТБ "Української Енергетичної Біржи" від 04.02.2020, природного газу ресурсу лютого 2020 року (5737,60 грн/тис куб. м), який відповідач зазначав як підставу ще першого підвищення ціни з 01.02.2020. Отже на переконання суду, матеріали справи не містять доказів на підтвердження збільшення вартості природного газу у жовтні 2020 року та наявності підстав внесення сторонами змін Додатковою угодою № б/н від 02.11.2020 щодо повторної зміни ціни на природний газ з 01.10.2020. Відповідач підтверджує коливання ціни на природний газу бік збільшення у листопаді 2020 року листом ДП "Держзовнішінформ" № 122/193 від 04.11.2020. Згідно листа ДП "Держзовнішінформ" зазначено, що середньозважена ціна природного газу ресурсу жовтня та листопада 2020 року за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 02.11.2020 становить:жовтень 2020 року - 5983,81 грн/тис. куб. м з ПДВ, листопад 2020 року -6618,83 грн/тис. куб. м з ПДВ. Крім того указаний лист не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару, оскільки у порівнянні з жовтнем 2020 року ціна на природний газ на ринку хоча і збільшилась, однак все одно залишалась меншою ніж було встановлено сторонами ще в додатковій угоді № 4 з 01.04.2020. Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження коливання ціни товару у листопаді 2020 року у бік збільшення та наявності підстав внесення сторонами змін Додатковою угодою № б/н від 17.11.2020 щодо зміни ціни на природний газ з 01.11.2020. З наданих прокурором прейскурантів на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 убачається тенденція зниження ціни на природний газ впродовж зазначених чотирьох місяців. Крім того, як убачається з інформації про середньозважені ціни на природний газ за результатами біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 16.03.2021, розміщеної за посиланням - біржові котирування: природний газ - www.ueex.com.ua, середньозважена ціна з ПДВпрослідковується динаміка зміни ціни на природний газ у бік зменшення. Натомість судом першої інстанції зазначалось, що відповідачем послідовно збільшувалась вартість газу, у результаті чого позивач і відповідач підписали спірні додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги поставок газу з 63 000,00 куб. м до 41 433,48 тис. куб. м та збільшено на 77 % первісну договірну ціну за 1 куб. м з 4,999 грн до 8,85360 грн. Також відповідач зазначає про коливання ціни на природний газ у бік збільшення в лютому 2020 року, підтверджуючи ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати № 555/21 від 04.03.2021. У довідці Харківської торгово-промислової палати зазначено, що середньозважена ціна на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" на умовах післяплата за січень 2020 року (станом на 03.01.2020) становить 4994,92 грн/1000 куб. та за лютий 2020 року (станом на 19.02.2020) - 5796,41 грн/1000 куб. м, коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами - 16,05%. Коливання, а відтак і підстава зміни ціни має обґрунтовуватись належними доказами на підтвердження підвищення ціни на природний газ на момент внесення пропозицій, і такий документ повинен був наданий на момент звернення до Іванівської сільської ради з листом про укладення додаткової угоди. Згідно ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Тобто, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. Так, пунктом 11.5 Договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу/поставки. Позивач, маючи право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, підписав спірні додаткові угоди, унаслідок чого ціна 1 куб.м газу збільшилася на понад 77 % відсотків, а обсяг поставки газу за Договором істотно зменшився, що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Метою регулювання, передбаченого ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли унаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. З наведеного убачається, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Тобто, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Згідно ст.5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 77 %, шляхом так званого "каскадного" укладення декількох додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Слід зазначити, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які саме органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації). Постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач усвідомлено діяв з метою збільшення ціни договору більш ніж на 77%, а не на реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору. Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України). Ураховуючи викладене вище, беручи до уваги документи/докази наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факти коливання цін на газ за певні періоди дії договору не були доведені відповідачем. Законодавство про публічні закупівлі установлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах та бере до уваги те, що позивач-2, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків і таке розпорядження у даному випадку було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами). Суд дійшов висновку, що сторони договору допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, а дії відповідача кваліфікує як недобросовісні. Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору унаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі". З огляду на зазначене, визнання додаткових угод до Договору недійсними, в силу їх невідповідності вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків. Крім того, слід зазначити, що нікчемність першої додаткової угоди, після якої відбувалось подальше "каскадне" укладення інших додаткових угод щодо підвищення ціни товару,унеможливлює правомірність та реалізацію усього ланцюга таких угод, у тому числі через неможливість суду самостійно визначати в таких угодах ціну товару навіть за наявності підстав для її збільшення. Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про нікчемність додаткових угод № 2 від 03.03.2020, № 3 від 25.03.2020, № 4 від 24.04.2020, № б/н від 16.10.2020, № б/н від 02.11.2020, № б/н від 17.11.2020до Договору № 41АВ147-1129-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.02.2020, укладених між Іванівською сільською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", згідно ст.36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", що відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін, а відповідно, правовідносини з постачання газу між позивачем та відповідачем у період з 01.02.2020 по 31.12.2020 регулюються Договором від № 41АВ147-1129-20на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2021 та Додатковою угодою № 1 від 02.03.2020. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов прокурора у частині вимог про визнання недійсними додаткових угод, як таких що не відповідають вимогам частини 4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", не підлягає задоволенню, оскільки у разі невідповідності перерахованих правочинів указаній нормі, вони є недійсними в силу закону (нікчемними). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19. Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 107 852,83 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Обов`язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж". Нікчемність спірних додаткових угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1. Тобто, і поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного Договору. Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу 63 000,00 куб. м газу за ціною за 1 куб. м 4,999 грн. За доводами прокурора відповідачем поставлено відповідачу природного газу за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 у загальному об`ємі 41 424,067 куб. м. Отже, виходячи з ціни, визначеної у Договорі, Іванівська сільська рада повинна була сплатити відповідачу за спожитий природний газ за лютий-грудень 2020 року 207 078,91 грн. Позивачем за отриманий природний газ було сплачено за період з лютого по грудень 2020 року загальну суму 314 931,74 грн, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданих прокурором актів №ЧРЗ80009424 від 23.12.2020 та №ЧРЗ80009423 від 23.12.2020 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року в обсязі 9222,033 куб. м на загальну суму 81 648,19 грн та в обсязі 4872,334 куб. м на загальну суму 43 137,70 грн. Загалом за доводами прокурора відповідачем передано позивачу природного газу в грудні 2020 року в об`ємі 14094,367 куб м. Як убачається з наданих відповідачем доказів, останнім здійснено поставку позивачу природного газу за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в загальному об`ємі 39 940,48 м куб; в грудні 2020 року здійснено поставку в обсязі 12 610,78 куб. м на загальну суму 111 650,82 грн, на підтвердження чого надано акт № ЧРЗ80010551 приймання-передачі природного газу. Даний акт підписано та скріплено печатками позивача та відповідача. На підставі даних з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" визначено остаточний об`єм споживання позивачем природного газу за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 та підписано між позивачем та АТ "Чернігівгаз", який є оператором газорозподільної системи, акт приймання - передачі природного газу № ЧН00035298 від 31.12.2020 згідно якого об`єм розподіленого природного газу за грудень 2020 року складає 12 610,76 куб. м. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактично відповідачем передано позивачу природного газу в об`ємі 39 340,48 куб. м, та враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у Договорі, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий природний газ за лютий-грудень 2020 року 199 662,46 грн, а кількість недопоставленого газу становить 23 058, 4676 куб. м на суму 115 269,28 грн. Суд зазначає, що сторонами у справі належними доказами не доведено, коли саме було здійснено підписання акту № ЧРЗ80010551, однак це не впливає на факт поставки природного газу в грудні 2020 року в об`ємі 12 610,76 куб. м. Наданий відповідачем акт звіряння взаємних розрахунків від 21.07.2021 за період лютий 2020 року - травень 2021 року, судом до уваги не береться, ураховуючи наступне. Як убачається з наданого акту, відповідачем зазначено про здійснення 01.04.2020 операції поставки природного газу позивачу на суму 35 129,51 грн та про повернення відповідачу указаної суми, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано. Позивачем указана сума в акті не відображена. Отже, зазначена сума у розмірі 35 129,51 грн не узгоджена позивачем та відповідачем. За даними відповідача міститься інформація про продаж позивачу 31.01.2021 природного газу об`ємом 7689,025 м куб. на суму 76 121,35 грн, однак згідно акту № ЧРЗ81001198 від 22.02.2021 за січень 2021 року здійснено відповідачем поставку позивачу природного газу об`ємом 6362,251 м куб. на суму 62 986,28 грн. Крім того, згідно розрахунку заборгованості за постачання споживачу - позивачу у справі природного газу, який здійснено відповідачем, не зазначено про поставку природного газу на суму 76 121,35 грн. Отже, указаний акт звірки звіряння взаємних розрахунків від 21.07.2021 не може вважатися належним доказом у справі в підтвердження обставин поставки відповідачем природного газу та здійснених позивачем оплат, оскільки інформація, відображена в акті, не підтверджена первинними документами та не відповідає фактичним обставинам справи. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ураховуючи п. 4.6 Договору врегульований інший порядок зарахування переплати, а саме сторонами погоджено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу, вимога позивачем не заявлена та застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України є передчасним, з огляду на наступне. Пунктом 11.1. Договору сторони передбачили, що Договір діє у частині постачання газу з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. 22.01.2021 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду б/н щодо продовження строку дії до Договору. Дана угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2021 року по 31 березня 2021 в частині постачання газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Відтак підстави для зарахування указаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару відсутні, оскільки договір укладено строком до 31.12.2020, який додатковою угодою продовжено до 31.03.2021, тобто вже припинив свою дію, а допоставка кількості непереданого товару є неможлива. При цьому, закупівля товару на майбутній період здійснюється за окремою тендерною процедурою та іншим правочином. Неможливість допоставки товару за спірним правочином унеможливлює застосування диспозитивності (вибору) щодо заходів, передбачених ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Отже єдиним способом захисту своїх інтересів залишається лише повернення сплачених коштів. Позивачем не було вжито заходів щодо направлення відповідачу письмових вимог про повернення на поточний рахунок споживача суми переплати вартості газу, що кваліфікується як бездіяльність відповідного органу, доказів такого звернення до відповідача суду не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. Таким чином, прокурор не наділений повноваженнями щодо направлення письмових вимог відповідачу щодо повернення суми переплати вартості газу, представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави здійснюється шляхом подачі позову до суду. За бездіяльності компетентного органу щодо направлення вимоги про повернення грошових коштів, єдиним належним способом захисту відповідних інтересів буде саме звернення прокурора з позовом до суду. Отже, як підтверджується матеріалами справи, кількість недопоставленого відповідачем природного газу по Договору становить 23 058,4676 куб. м на суму 115 269,28 грн. Разом з тим, прокурор такими обставинами свої позовні вимоги не обґрунтовував, навіть довідавшись про них під час підготовчого провадження, розміру позовних вимог не збільшив, підстави позову новими обставинами не обґрунтував, натомість наполягав на заявлених первісних позовних вимогах. За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Колегія суддів зазначає, що так як суд розглядає справу в межах заявлених прокурором вимог та не може самостійно змінювати предмет позову у частині ціни позову, позовні вимоги у частині стягнення коштів підлягають задоволенню у заявленому прокурором розмірі, тобто у розмірі 107 852,83 грн. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів в розмірі 107 852,83 грн підлягають задоволенню. Стосовно посилань відповідача у апеляційній ній скарзі, що прокурором у даній справі не було належним чином обґрунтовано наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи слідує, що прокурором у позовній заяві було зазначено, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Північним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43). Прокурор вважає, що укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави". При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи. Ураховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави". У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18). Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18. Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Частиною 1 статті 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. У Конституції України (ст.142) та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом, забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення економічних (майнових) інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням бюджетних коштів та бездіяльність позивача- (Іванівської сільської ради) полягає у наступному. Іванівська сільська рада, яка є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Іванівська сільська рада є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення. Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів. Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність. Однак, Іванівська сільська рада, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", сама сприяє порушенню цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює їх захист. Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 (п.4 мотивувальної частини) визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, прокурор у позовній заяві посилається на постанову Верховного Суду у від 08.02.2019 (справа № 915/20/18), у якій ВС зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (п. 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.19 у справі № 914/225/18. Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові ВСУ від 21.03.2019 у справі №912/898/18 "проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтересу тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора". Прокурор у позовній заяві зазначає, що використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка згідно ст.7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. Відповідно до положень ст.18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування", орган місцевого самоврядування має право звернутись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Козелецькою окружною прокуратурою направлено Іванівській сільській раді лист № 360вих-21 від 22.04.2021на підставі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" про надання інформації про звернення до відповідача з приводу перерахунку надміру сплачених коштів та з`ясування позиції органу місцевого самоврядування про врегулювання даного спору в судовому порядку. Листом № 846 від 28.04.2021 Іванівська сільська рада повідомила, що з приводу перерахунку до відповідача не зверталась та не заперечує щодо врегулювання даного спору у судовому порядку, у тому числі і шляхом пред`явлення відповідного позову прокуратурою. Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Іванівську сільську раду про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив заходів у судовому порядку для захисту інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність. Оскільки ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказаний лист прокурора з посиланням на таку норму, який було направлено позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідає приписам цієї статті, а тому підпадає під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, Козелецькою окружною прокуратурою направлено позивачу повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 900вих-21 від 08.06.2021 про пред`явлення позовної заяви в порядку господарського судочинства і інтересах держави в особі Іванівської сільської ради до ТОВ "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 107 852,83 грн. За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак доводи відповідача/апелянта вважаються необґрунтованими. Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне. Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткове задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 у справі №927/636/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на апелянта. Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 у справі №927/636/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 у справі №927/636/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 18.01.2022. Головуючий суддя В.В.Андрієнко Судді С.І. Буравльов В.В. Шапран