Постанова 4810 № 428/10171/21

Справа № 428/10171/21 Провадження № 22-ц/810/1000/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П. суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Сінько А.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2021 року постановлену у складі: судді Посохова І.С. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, встановив: 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище заявою. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2021 року відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч.9 ст. 165 ЦПК України. В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За доводами апеляційної скарги, висновки суду щодо наявності в даному випадку підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення з боржника аліментів на утримання малолітньої дитини за ч. 9 ст. 165 ЦПК України є помилковими, і не відповідають обставинам справи, оскільки заявником під час звернення до суду із вказаною вище заявою, надано докази на підтвердження проживання і реєстрації ОСОБА_2 у м. Сєвєродонецьку Луганської області, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, а також за адресою: АДРЕСА_2 , що залишилось поза увагою суду, при цьому суд вирішуючи питання щодо встановлення зареєстрованого місця проживання ( перебування) боржника, зробив запит до неналежного органу, зокрема, Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, проте облік внутрішньо переміщених осіб у м. Сєвєродонецьку здійснюється Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ВЦА, місцезнаходження якого є м. Сєвєродонецьк Луганської області, що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову у видачі судового наказу, яка на підставі ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню. Правом відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористалася, що в силу ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Розгляд справи судом апеляційної інстанції проводиться в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає. Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд керувався вимогами ч. 9 ст. 165 ЦПК України, і виходив з того, що отримана судом інформація стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_2 на території, що підпорядкована Сєвєродонецькій міській військово цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, надана суду відповідним органом, не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ( перебування) боржника, тому вважав за необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. У даному випадку заявником подана заява про видачу судового наказу, передбачена п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч. 1 та 2 ст. 163 ЦПК України. Згідно частин 1,2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеної осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті. До заяви про видачу судового наказу, заявником на підтвердження місця проживання боржника, надано копію паспорта ОСОБА_2 , в якому зазначено місце реєстрації останньої за адресою: АДРЕСА_2 , та копію довідки від 30 липня 2019 року за № 919-5000167617 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої УПСЗН Сєвєродонецької міської ВЦА, за даними якої, фактичне місце проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 . Місце проживання заявника ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією паспорта ( а.с. 4-5), а фактичне місце проживання останнього, відповідно до довідки від 29 липня 2019 № 919-5000167152 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є АДРЕСА_5 , яка видана УПСЗН Сєвєродонецької міської ВЦА, і за цією ж адресою фактично проживає малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою від 02 серпня 2019 року за № 919-500017008 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Проте, суд не взяв до уваги зазначені вище довідки ВПО ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтверджують їх фактичне місце проживання. Разом з цим, суд першої інстанції щодо надання відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , у жовтні 2021 року спрямував запит до Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, та отримав відповідь Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області ЦНАП у м. Сєвєродонецьку від 05 листопада 2021 року, про те, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ніколи не була зареєстрована, тому надати будь яку інформацію щодо реєстрації останньої, на території, що підпорядкована Сєвєродонецькій міській військово цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,управління АП не має можливості. Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом безпідставно врахована зазначена інформація щодо реєстрації ОСОБА_2 по вказаній вище адресі у м. Сєвєродонецьку. За вказаних обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відмову у видачі судового наказу, з наведених у змісті оскаржуваної ухвали підстав. Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2021 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: В.В.Кострицький М.В. Назарова