Ухвала КЦС ВС № 274/8616/20

Ухвала 24 січня 2022 року м. Київ справа № 274/8616/20 провадження № 61-899 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ : Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, у задоволенні позовукерівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах державивідмовлено. До Верховного Суду 14 січня 2022 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо ціни позову та сплати судового збору Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, заявник при подачі касаційної скарги додав платіжне доручення від 29 грудня 2021 року № 3072, яке свідчить про сплату судового збору на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 8 408,00 грн як судовий збір за подачу касаційної скарги у справі № 274/2616/20, а не у справі № 274/8616/20. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями пункту 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої надається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 910/4557/18, від 30 березня 2018 року у справі № 914/1542/17. За таких обставин, платіжне доручення від 29 грудня 2021 року № 3072 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджує, що судовий збір сплачено при подачі касаційної скарги у справі № 274/8616/20 нарішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 274/8616/20 в розпорядженні Верховного Суду відсутні. Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості спірної земельної ділянки площею 1,5485 га, яку позивач просив витребувати), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги. Отже, на підтвердження розміру судового збору заявник має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, яке позивач просив витребувати, тощо) або надати документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». У разі, якщо вартість спірної земельної ділянки не перевищує 100 або 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000 грн або 567 500 грн відповідно) заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Позовна заява також об`єднує одну вимогу немайнового характеру, тому при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги у цій справі треба врахувати, що за одну вимогу немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 14 лютого 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь