Ухвала КЦС ВС № 646/6811/20

Ухвала 24 січня 2022 року м. Київ справа № 646/6811/20 провадження № 61-20842ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про забезпечення її позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс») треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І., департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними шляхом накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 ; заборони ТОВ «Укрдебт Плюс» вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , в тому числі вселення до квартири, реєстрацію місця проживання осіб у квартирі, передання її у користування/оренду (найм) третім особам, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з доступом до квартири, а також уповноваження інших будь-яких осіб щодо вчинення відносно квартири будь-яких дій. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року клопотання позивача про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» залишено без задоволення. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року залишено без змін. У грудні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ТОВ «Укрдебт Плюс» подало касаційну скаргу на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Згідно із пунктом 5 частини першої статті та частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Як роз`яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору між ОСОБА_1 і ТОВ «Укрдебт плюс» є визнання протиправними дій ТОВ «Укрдебт Плюс», державного реєстратора Виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Укрдебт плюс», скасування рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. від 09 жовтня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Укрдепт Плюс» та визнання запису про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 . Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відчуження спірної квартири, ОСОБА_1 виклала обґрунтування суті спору та ризиків, які можуть настати у разі невжиття зазначеного заходу забезпечення позову. Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог (визнання протиправними дій щодо державної реєстрації права власності на квартиру), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставинами цього спору, який виник між сторонами. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ТОВ «Укрдебт Плюс» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2021 рокує необґрунтованою. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта О. М. Осіян Н. Ю. Сакара