Постанова 4824 № 761/22095/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 761/22095/21 номер провадження №22-ц/824/1671/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року /Романишена І.П./ у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2021 року відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача становить 9 000, 00 грн. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 761/22095/21 за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. /а.с. 120-123/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вказував, що жодне з зазначених судом положень ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не обґрунтовує прийняте судом рішення та не спростовує доводів відповідача щодо понесених ним витрат на правову допомогу та необхідності задоволення поданої ним заяви про розподіл судових витрат. Зазначена стаття містить лише загальні принципи та засади здійснення адвокатської діяльності. Посилання на інші норми законодавства так само не підтверджують доводів суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, оскільки не містять заборони на вчинення представником (в тому числі, адвокатом як представником учасника справи) дій від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, тобто себе як фізичної особи. Мотивуючи невідповідність як доказу договору N0408-ОП від 04.08.2021 року про надання правової допомоги положеннями ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, відповідно до якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом, суд не врахував положення ч. 4 ст. 62 ЦПК України відповідно до якої повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Ордер на представництво інтересів наявний у матеріалах справи, отже відповідач надав належні докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу. Наголошував, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" вже втретє звертається до суду з безпідставними та необґрунтованими позовними заявами до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів за кредитним договором №SAMDN03000009601084 від 20.10.2006 - у 2013, 2018 та 2021 роках. Враховуючи викладене, з отриманням ОСОБА_1 у 2020 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у відповідності до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", він має право представляти власні інтереси в рамках даної справи у статусі адвоката. Оскільки адвокатська діяльність ОСОБА_1 є основною його діяльністю, то представляючи інтереси клієнтів він витрачає власний робочий час та отримує за це відповідну винагороду (гонорар). Витрачаючи власний час а також досвід, вміння та навички в рамках цієї справи, адвокат ОСОБА_1 позбавлений можливості надавати більший обсяг юридичних послуг іншим клієнтам та відповідно отримувати дохід для забезпечення власних потреб як фізичної особи та як адвоката і члена адвокатського об`єднання. При цьому, представляючи його інтереси АО витрачає час та ресурси на залучення працівників для підготовки документів по справі. Послуги адвокатського об`єднання «Протас, Сорокін та партнери» були надані у повному обсязі шляхом складання відповідних документів, у тому числі із залученням партнера адвоката Сорокіна Д.Д. та іншими працівниками об`єднання, які працюють та надають послуги. Вартість наданих адвокатському об`єднанню «Протас, Сорокін та партнери» послуг ОСОБА_1 звичайною вартістю адвокатських послуг об`єднання та не є завищеною. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2021 року у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено. ОСОБА_1 вказував, що в зазначеному рішенні суду, судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача. Відмовляючи у стягненні витрат, суд першої інстанції вірно керувався положеннями статті 59 Конституції України в якій закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Згідно п. 1, 2, 7 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність. Аналіз змісту вищезазначених правових норм свідчить про те, що сторона та її представник, адвокат та клієнт при наданні правової допомоги - це різні особи, оскільки в протилежному випадку у зобов`язанні збігались би кредитор і боржник, а норми щодо представництва, погодження гонорару, незалежності адвоката від клієнта були б позбавленні будь-якого сенсу. В той же час, законодавчо встановлено заборону на вчинення представником (в тому числі, адвокатом як представником учасника справи) правочину від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах (ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України). У матеріалах справи міститься договір № 0408-ОП від 04.08.2021 року про надання правової допомоги, укладений між АО «ПРОТАС, СОРОКІН ТА ПАРТНЕРИ» в особі Голови ОСОБА_1 та відповідачем у даній справі - ОСОБА_1 , в якому адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правову допомогу, а саме: представництво інтересів у даній справі та захист інтересів клієнта у якості його представника. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Адвокатського об`єднання «ПРОТАС, СОРОКІН ТА ПАРТНЕРИ» є, зокрема, ОСОБА_1 , адреса якого збігається з адресою відповідача у справі. Таким чином, договір № 0408-ОП від 04.08.2021 року про надання правової допомоги укладений та підписаний відповідачем - ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_1 , як Головою Адвокатського об`єднання «ПРОТАС, СОРОКІН ТА ПАРТНЕРИ», тобто, однією і тією ж особою. Більш того, з ордеру на надання правничої допомоги вбачається, що правнича допомога надається ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_1. За наведених обставин, правові підстави для задоволення заяви представника відповідача про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні. Доводи апеляційної скарги, щодо того, що норми законодавства не містять заборони на вчинення представником дій від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, тобто себе як фізичної особи, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні положень закону. Будь-яких доказів того, що професійна правнича допомога надавалась учасниками адвокатського об`єднання «Протас, Сорокін та партнери» шляхом складання документів, у тому числі із залученням партнера адвоката Сорокіна Д.Д. та іншими працівниками об`єднання, заявником не надано. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що витрачаючи власний час а також досвід, вміння та навички в рамках цієї справи, адвокат ОСОБА_1 позбавлений можливості надавати більший обсяг юридичних послуг іншим клієнтам та відповідно отримувати дохід для забезпечення власних потреб, апеляційний суд вказує на те, що це не є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даному випадку - поєднання особи відповідача який одночасно має статус адвоката. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року - залишити без задоволення. Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: