Постанова Київський апеляційний суд № 760/31557/21

Справа №760/31557/21 Головуючий в суді І інстанції: Козленко Г.О. Провадження № 33/824/616/2022 Доповідач в II інстанції: Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника - адвоката Воробйової І.В. на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року, якою громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Ірак, м. Багдад, місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: студент, паспорт громадянина Іраку НОМЕР_1 , виданий 10.01.2019, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень, та конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил згідно протоколу про порушення митних правил №3740/10000/21, а саме грошові кошти: 3 500 доларів США. В С Т А Н О В И В: Згідно постанови суду, відповідно до протоколу №3740/10000/21 про порушення митних правил від 17.10.2021, вбачається, що 17.10.2021 року о 11 год. 40 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» поступив громадянин Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), що прибув до України з Туреччини, м. Стамбул, авіарейсом TK 457, авіакомпанії «TurkishAirlines». Для проходження митного контролю громадянин Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. На підставі положень п.4 ст.336 та ст.342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). На запитання співробітників митниці громадянин Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), повідомив, що переміщує через митний кордон України 15000 доларів США. Після проведення опитування громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), йому було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянином Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), було видано готівку в розмірі 15025 доларів США, що знаходилася в кишені штанів, одягнених на пасажирі. Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), вся готівка належить йому особисто. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці у присутності громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Відповідно до приписів Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного «Положення…» здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів. На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянину Іраку ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ), було пропущено 11 525 доларів США (еквівалент 9980,5 євро станом на 17.10.2021). Оскільки громадянин Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянин Іраку ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ),, до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянина Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва громадянина Іраку ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень, та конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил згідно протоколу про порушення митних правил №3740/10000/21, а саме грошові кошти: 3 500 доларів США. На вказану постанову представник Воробйова І.В. в інтересах громадянина Іраку ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати в частині конфіскації в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил правил №3740/10000/21, а саме грошові кошти: 3 500 доларів США, та вилучені грошові кошти повернути. Мотивуючи такі апеляційні вимоги зазначає, що ОСОБА_4 здійснив правопорушення з необережності, порушив правила проходження (проїзду) через "зелений коридор" а саме перемістив грошові кошти, які були необхідні для забезпечення належних умов свого проживання під час навчання в університеті, для оплати житла. Крім того, порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не порушення не був письмово задекларований, та жодних негативних наслідків не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків, а тому висновки суду першої інстанції про необхідність застосування конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме грошових коштів, є помилковими. Вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про необхідність її задоволення, виходячи із наступного. Згідно зі ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 495 МК України, доказами ус праві пропорушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких увизначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил,винність особи у його вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягуєтьсядо відповідальності; висновкомексперта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Частиною 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Так, постанова суду першої інстанції в частині визнання винним громаданина Іраку ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а також накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу, в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється. Разом з цим, доводи апеляційної скарги в частині помилковості висновків суду першої інстанції про необхідність конфіскації в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил згідно протоколу про порушення митних правил № 3740/10000/21, а саме грошових коштів в сумі 3 500 доларів США, вважаю слушними. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно зі ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення. Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ЄСПЛ у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі ЄСПЛ зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78). Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06.11.2008). За вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, встановлено адміністративне стягнення у виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти. При вирішенніпитання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника. Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б вказували на те, що громадянин Іраку ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а також відсутні будь-які докази, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо. Ввезення вказаної суми на територію України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі є незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби ввіз гроші не задекларувавши їх. Органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Оскільки держава не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації, застосування конфіскації в цьому випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою. Крім того, громадянин Іраку ОСОБА_1 17 жовтня 2021 року вперше прибув на територію України за запрошенням для навчання до Національного фармацевтичного університету, а вилучені грошові кошти необхідні йому для забезпечення належних умов проживання та навчання на території України. Таким чином зазначена готівка є для останньогоприватною власністю. Також, слід зазначити, що в ході апеляційного перегляду матеріалів справи не встановлено даних про те, що одного такого адміністративного стягнення, як штраф, не достатньо для досягнення стримуючого і карного впливу, а також для запобігання у подальшому порушення ОСОБА_1 вимог декларування. За таких обставин, враховуючи практику ЄСПЛ, апеляційний суд приходить до висновку про те, що застосування конфіскації, в якості додаткового адміністративного стягнення, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», тобто, є неспіврозмірним, оскільки покладає на громадянина Іраку ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар». Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині конфіскації в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил за протоколом №3740/10000/21 підлягає зміні. Керуючись ч. 5 ст. 529 МК України, ст. ст. 289, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Воробйової І.В. - задовольнити. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва суду від 26 листопада 2021 року щодо громадянина Іраку ОСОБА_1 за ст. 471 МК України в частині конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, згідно протоколу про порушення митних правил №3740/10000/21, а саме грошових коштів в сумі 3 500 доларів США - змінити. Вилучені, згідно з протоколом про порушення митних правил №3740/10000/21 від 17.10.2021 року, грошові кошти в сумі 3500 доларів США повернути громадянину Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Іраку № НОМЕР_1 , виданий 10.01.2019. В решті постанову Солом`янського районного суду м. Києва суду від 26 листопада 2021 року щодо громадянина Іраку ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко