Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/846/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/846/21 Номер провадження 22-ц/814/284/22Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Триголов В.М., судді: Дорош А.І., Лобов О.А., секретар: Коротун І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення. У обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . 05.12.2020 року, приблизно о 4 годині ранку вона виявила, що приміщення кухні у її квартирі було затоплено водою. Після виявлення ознак затоплення, так як вода потрапила до приміщення зі стелі, вона негайно звернулась до сусідів, що мешкають квартирою вище, а саме до відповідача, однак двері їй не відчинили, а тому вона звернулась до поліції з метою фіксування обставин та факту затоплення. 05.12.2020 року було складено акт обстеження об`єкта квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого встановлено, що затоплення призвело до пошкодження майна, а саме розбухання ламінату на підлозі, розбухання підвісної кухонної шафи, потрапляння води в натяжну стелю, появи тріщин у місці стоку води по стіні, пошкоджень в інших приміщеннях квартири не виявлено. Посилалась на те, що у зв`язку з затопленням її квартири відповідачем їй було завдано матеріальні збитки у розмірі 29648 грн.. Крім того, позивачем були понесені витрати пов`язані з проведенням експертної оцінки у розмірі 3800 грн.. Вказувала, що внаслідок недбалості відповідача, що призвело до затоплення її квартири, їй також завдано моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, емоційному стресі, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, незручностей, що спіткали її родину, так, як вона має двох малолітніх дітей, а житло стало непридатним для використання без проведення ремонту. Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 29648 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн.,витрати за проведення оціни вартості спричинених матеріальних збитків у розмірі 3800 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 рокупозов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 29648 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн.,витрати за проведення оціни вартості спричинених матеріальних збитків у розмірі 3800 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., сплачений судовий збір у розмірі 908 грн., а всього 46356 грн.. Не погодившись з рішенням районного суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує на те, що місцевий суд не в повному обсязі дослідив обставини, які мають важливе значення для розгляду справи. Вказує, що позивачем належним чином не доведено наявності вини саме відповідача у спричиненні матеріальної та моральної шкоди. Звертає увагу на те, що докази надані позивачем на думку відповідача є неналежними. Представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Вказує, що відповідач жодними належними та допустимими доказами не підтвердила факту невинуватості у спричиненій позивачу шкоді. Апелянтом надано відповідь на відзив, у якій відповідач наводить свої заперечення та незгоду з доводами, вкладеними представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Місцевим судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору про уступку майнових прав за договором про участь у ФФБ №132.109.15-УКБ-2 від 03 лютого 2015 року є ОСОБА_2 ./т.1 а.с.11/ ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва від 15.07.2014 року/т.1 а.с.76/. Вказана квартира розташована поверхом вище квартири позивача. Згідно акту обстеження об`єкта квартири АДРЕСА_1 від 05.12.2020 року встановлено, що близько 04 год. в кв. АДРЕСА_3 були виявлені ознаки затоплення холодною водою, що потрапляла до приміщення кухні зі стелі. Затоплення призвело до пошкодження майна, а саме: кухня ( розбухання ламінату на підлозі, розбухання підвісної кухонної шафи, потрапляння води в натяжну стелю, поява тріщин у місці стоку води по стіні. Пошкоджень в інших приміщеннях квартири не виявлено. Житловим приміщенням, що розташоване поверхом вище від кв. АДРЕСА_4 , мешканці якої на момент затоплення зачинилися в середині приміщення та заблокували вхід до квартири. В подальшому у доступі для огляду кв. АДРЕСА_5 , як працівникам поліції, так я членам комісії було відмовлено. У результаті огляду кв. АДРЕСА_6 , що розміщена на 3 поверсі над кв. АДРЕСА_5 жодних ознак несправностей в роботі централізованої системи водопостачання виявлено не було. Встановлено, що мешканці кв. АДРЕСА_5 за допомогою в ліквідації наслідків аварій або несправностей в централізованій системі водопостачання та водовідведення до ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» не звертались. Згідно акту обстеження від 05.12.2020 року, стоном на 05.12.2020 року аварій та несправностей у роботі централізованого водопостачання та водовідведення будинку АДРЕСА_7 не виявлено. Затоплення відбулося внаслідок недотримання мешканцями кв.114 правил та норм технічної експлуатації водних ресурсів./т.1 а.с.14-15/ Згідно звіту про оцінку майна матеріального збитку, завданого власнику квартири в результаті залиття, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріалих збитків складає 29648 грн./т.1 а.с.18-29/ Згідно повідомлення Управління патрульної поліції в Полтавській області від 25.03.2021 року, 05.12.2021 року близько 04 год. 30 хв. реагування на звернення громадян зареєстроване на скорочений номер "102" за адресою АДРЕСА_7 здійснював екіпаж УПП в Полтавській області ДПП. За результатами відпрацювання даного звернення, згідно поданого електронного рапорту, поліцейські УПП у Полтавській області ДПП не складали Акт по факту даного висновку. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку, що факт залиття квартири позивача є установленим, як і пошкодження належного позивачу майна, що об`єктивно зумовлює матеріальні збитки та певні моральні страждання, пов`язані із відновленням порушеного звичайного способу життя позивача та його сім`ї. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне. За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. У частинах першій, другій статті 22 ЦК Українивизначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК Українищодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Відповідно до статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Положеннями статті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Факт залиття квартири позивача підтверджується наявними у справі доказами, а саме: підтверджується актом обстеження об`єкта від 05.12.2020 року, складеного комісією у складі головного інженера ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» ОСОБА_4 , ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 сусідкою, власником квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , сантехніком, ОСОБА_7 кв.111, показами свідків, допитаних у суді першої інстанції, поясненнями аварійного комісара-оцінювача ОСОБА_3 , згідно яких встановлено, що дані викладені у звіті про оцінку майна відповідають дійсності. Також зазначив, що на момент складення звіту майно позивача мало видні ознаки намокання (розбухлі фасади кухні, деформація ламінату, тріщини по стінах). З приєднаного до матеріалів справи відеозапису, відзнятого нагрудною камерою патрульних поліцейських, що здійснювали опрацювання виклику за адресою АДРЕСА_8 05.12.2020 року у період часу з 04.34 год. по 04.48 год. вбачається, що мешканка квартири АДРЕСА_5 визнала факт затоплення квартири АДРЕСА_3 та вказала, що на момент приїзду патрульних поліцейських вона усуває залиття. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний відеозапис є неналежним доказом колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний доказ містить інформацію щодо предмета доказування, а саме факту залиття квартири позивача. Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що звіт про оцінку майна, наданий позивачем на підтвердження розміру збитків не може вважатись достовірним доказом колегія суддів вважає припущеннями, оскільки жодного доказу на спростування правильності складення звіту відповідачем не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи судом першої інстанції проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах. За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За змістом статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частиною 8 ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). З огляду на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., що підтверджено відповідними доказами. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - П О С ТА Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2021 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмір 8000 грн. (вісім тисяч грн.). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді : А.І. Дорош О.А. Лобов