Постанова 4809 № 392/1657/21

ПОСТАНОВА Іменем України 24 січня 2022 року м. Кропивницький справа № 392/1657/21 провадження № 22-ц/4809/230/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І., за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Лойтра Микола Володимирович, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Беспалова Наталка Олександрівна, на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області (суддя Березій Ю. А.) від 10 листопада 2021 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та обставин справи У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Беспалова Наталка Олександрівна, звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лойтра Микола Володимирович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за реєстровим номером 25609 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 43720, 42 грн (с. 1-15). Разом з позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Беспалова Наталка Олександрівна, подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення її позову шляхом зупинення стягнення з її доходів на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича від 23 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №25609, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 43720,42 грн (с. 16-18). В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачка зазначила, що виконавчий напис вчинений 23 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем перебуває на виконанні державного виконавця Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Лойтра Миколи Володимировича (ВП №63933571). Зі заробітку ОСОБА_1 щомісячно утримуватимуться кошти на підставі оскаржуваного виконавчого напису. Незабезпечення позову загрожує неможливості виконання рішення суду по суті спору. Короткий зміст рішення суду Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (с. 24-26). Суд мотивував своє рішення тим, що позивачка пред`явила вимоги немайнового характеру, а тому рішення суду не підлягає виконанню. Крім того, у заяві про забезпечення позову позивачка не навела своїх пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Короткий зміст апеляційної скарги та відзивів на неї У поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (с. 29-38). Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвалу суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки, постановлена з порушенням норм процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, а висновки суду не відповідають обставинам справи. У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Ідея Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін (с. 50-56). Зазначається, що місцевий суд дійшов обґрунтованого та правильного висновку, що із поданих позивачем документів не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог чи ефективний судовий захист. Також позивачем не висловлено достатньо обґрунтованого припущення, яке б було доведене та обґрунтоване доказами щодо необхідності забезпечення позову та зупинення стягнення за виконавчим написом. Інші учасники справи правом відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Хід розгляду справи в судовому засіданні 18 січня 2022 року Сторони повідомленні належним чином про час, дату та місце розгляду справи (12 год. 30 хв. 18 січня 2022 року, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 2), але в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про поважні причини своєї неявки суд не повідомили. У відзиві на апеляційну скаргу представник Акціонерного товариства «Ідея Банк» А. Лепех просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (с. 54). Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з частинами. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення. Суд першої інстанції встановив такі обставини: Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 з додатками та її заявою про забезпечення позову, 23 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем видано виконавчий напис № 25609 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» грошові кошти в сумі 43720,42 грн за Кредитним договором № Z06.24086.004980918 від 02 березня 2019 року, укладеним з Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . 16 грудня 2020 року державним виконавцем Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лойтра Миколою Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63933571 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 43720,42 грн на підставі виконавчого напису нотаріуса, виданого 23 листопада 2020 року (с. 11). У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Беспалова Наталка Олександрівна звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Державний виконавець Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лойтра Микола Володимирович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 листопада 2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за реєстровим номером 25609 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 43720, 42 грн (с. 1-15). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Відповідно до ст. ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. За правилами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову наведені в ст. 150 ЦПК України. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до частин 6 - 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Тож, мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У цій справі, яка переглядається в апеляційному порядку, суд першої інстанції встановив, що предметом спору є виконавчий напис № 25609 від 23 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в сумі 43720,42 грн. З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 16 грудня 2020 року державний виконавець Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лойтра Микола Володимирович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63933571 з виконання вказаного виконавчого напису. Боржниця у виконавчому провадженні ОСОБА_1 вважає неправомірним виконавчий напис, оспорює його в судовому порядку шляхом пред`явлення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Такий позов направлений на захист прав боржника від можливих порушень при вчиненні виконавчого напису та від можливого безпідставного стягнення з нього коштів. Наслідком можливого рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є те, що такий виконавчий напис втрачає свою чинність, він не підлягає примусовому виконанню, а відкрите на його виконання виконавче провадження підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Невжиття заходів забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за умови, що виконавче провадження вже відкрите і триває, може призвести до того, що на час ухвалення можливого позитивного для позивача рішення суду виконавчий напис вже буде виконано повністю або частково, а отже судове рішення матиме суто формальний характер і не забезпечить реальних захист прав позивача від стверджувального ним порушення з боку стягувача. Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19), від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19). Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, є способом забезпечення позову, який прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам і вимогам позивача про забезпечення позову, не спростував наявність ризиків незабезпечення позову для досягнення кінцевої мети судочинства у цій справі, про які позивачка вказала у заві про забезпечення позову, не навів доречних і переконливих мотивів свого рішення, а отже допустив порушення норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання. Щодо аргументу суду про ненадання позивачкою пропозицій стосовно зустрічного забезпечення, то колегія суддів вважає його немотивованим. Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Застосування заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Наразі в справі, яка переглядається апеляційним судом, відсутні визначені законом підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення. Привертає увагу та обставина, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на зміст п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України про зустрічне забезпечення, але при цьому не вказує на можливість настання у нього збитків від вжиття заходів забезпечення позову. Тож відсутність у цій справі пропозицій позивача по зустрічному забезпеченню не може бути достатньою підставою для відмови у забезпеченні позову. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Апеляційна скарга є обґрунтованою, а висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині ухвали, не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції не дав належну оцінку доводам позивача та можливим ризикам від незабезпечення позову. Крім того, суд не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та дійшов безпідставного висновку про неможливість вжиття забезпечення позову у цій справі з огляду на немайновий характер позовної вимоги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 - 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду виснує, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Беспалова Наталка Олександрівна, задовольнити. Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Забезпечити позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: 26200, Кіровоградська обл., м. Мала Виска) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код юридичної особи у ЄДР 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул.. Валова, 11) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 23 листопада 2020 року, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за номером 25609, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 43720,42 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2022 року. Головуючий О. Л. Карпенко Судді А. М. Головань С. І. Мурашко