Ухвала КГС ВС № 910/230/21
від 17.01.2022 · ГосподарськаУХВАЛА 17 січня 2022 року м. Київ cправа № 910/230/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клуб» на рішення Господарського міста Києва (суддя - Ковтун С.А.) від 19.04.2021, та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Кропивна Л.В., судді - Барсук М.А., Руденко М.А.) від 29.11.2021, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клуб», про стягнення 23 259 736,06 грн ВСТАНОВИВ: 31.12.2021 ТОВ «Євро Клуб» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі №910/230/21 до суду касаційної інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. 12.01.2022 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про повернення вказаної касаційної скарги. Розглянувши матеріали касаційної скарги та зазначеного клопотання, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке. Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 29.11.2021, повний текст постанови складено 06.12.2021, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 28.12.2021. Проте, касаційна скарга подана скаржником 30.12.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. Частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України пе-редбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У касаційній скарзі ТОВ «Євро Клуб» просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі №910/230/21 та зазначає, що на час подання цієї касаційної скарги повний текст оскаржуваної постанови так і не був йому вручений. Суд зазначає, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, через відсутність матеріалів справи у колегії суддів немає можливості перевірити наявність доказів надсилання та вручення копії оскаржуваної постанови скаржникові. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частина третя статті 13 ГПК України). Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження зазначено, що він не отримував судового рішення, та в підтвердження поважності вказаних причин не додано відповідних доказів, вказана у скарзі підстава визнається судом неповажною. Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Євро Клуб» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі №910/230/21 без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням заявнику строку для надання доказів, що підтверджують неотримання копії оскаржуваної постанови апеляційної інстанції або для наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження. Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі №910/230/21 позовні вимоги ТОВ «АТ Каргілл» задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Євро Клуб» на користь ТОВ «АТ Каргілл» 22 380 612,72 грн збитків, 879 123,34 грн пені, 348 896,09 грн судового збору. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю. Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 697 792,08 грн (23 259 736,06 х 1,5% : 100% = 348 896,04 грн) х 200%). Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судово-го збору у встановленому законом розмірі. Натомість, скаржником подано клопотання про розстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи в касаційному порядку, у зв`язку з арештом рахунків. Розглянувши клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26). Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57). Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незале-жно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сі-мейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судо-вого збору у сумі 697 792,08 грн. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Клуб» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі №910/230/21 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Клуб» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Клуб», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Л. Стратієнко Судді С. Бакуліна О. Кролевець