Постанова 4875 № 922/2913/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/2913/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя Стойка О.В. за участю секретаря судового засідання Казакової О.В. та представників сторін: позивача Горболис О.А. відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.3538) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 (суддя Буракова А.М., повний текст складено 01.11.2021) у справі №922/2913/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +", м. Харків про стягнення 1560447,79 грн., ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Татойл" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 1389774,34 грн.; пені у розмірі 83386,46 грн.; інфляційних втрат у розмірі 69353,19 грн.; 3% річних у розмірі 17933,80 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №ТА-ФЗ-24 від 21.01.2021. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору поставки нафтопродуктів №ТА-ФЗ-24 від 21.01.2021, не оплатив своєчасно та в повному обсязі поставлений позивачем за актом прийому-передачі №ТАБ000357 від 31.01.2021 товар, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1 389 774,34 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2913/21 позов задоволено в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 389 774,34 грн. Суд першої інстанції встановив, що відповідач, в порушення п.4.12 договору, не виконав свого обов`язку з оплати поставленого позивачем товару протягом 5 календарних днів, наступних після підписання акту приймання-передачі товару. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволені судом першої інстанції в повному обсязі, з посиланням на їх обґрунтованість та арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку. Відповідач із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення абзацу 2 пункту 10.14 договору та зазначає про те, що він не підписував акт прийому-передачі товару від 31.01.2021. Відповідач в апеляційній скарзі вказує на порушення норм процесуального права під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме, зазначає про те, що він не отримував копію позовної заяви та доданих до неї документів; ухвали суду першої інстанції отримував або в день судового засідання або після розгляду справи; не був повідомлений судом про призначення судового засідання на 25.10.2021. Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує, зазначає про те, що з огляду на положення п.п.10.11, 10.12, 10.14, 10.16 договору, акт прийому-передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021 вважається підписаним відповідачем без зауважень. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін. В судове засідання 18.01.2021 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. 21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Татойл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брент +" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-24 (далі-договір, а.с.17 т.1). За умовами п.1.1 договору постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість. Пунктом 1.2. договору визначено, що кількість, асортимент та ціна товару визначається шляхом надання заявок від покупця та виставлення рахунків-фактур постачальником. Можливе відхилення фактичної поставки товару +/- 10 (десять) % від кількості товару погодженого до поставки. Відповідно до п. 1.3 договору, фактичний обсяг товару, що поставляється в рамках договору та на підставі заявок покупця, вказується: - при базисі поставки FСА естакада авто наливного пункту - у відповідній товарно-транспортній накладній, які видаються відповідним перевізником та/або вантажовідправником, а також e видатковій накладній, яка видається постачальником; - при базисі поставки ЕХW резервуар на ЛВДС 5С Смига - в акті прийому-передачі та/або видатковій накладній. Згідно п. 3.4. договору, постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання товару з моменту передачі товару покупцю (уповноваженому представнику покупця). Факт передачі товару підтверджується відповідними видатковими накладними та/або актами прийому-передачі товару. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, вказана в видатковій накладній та/або актах прийому-передачі товару. У відповідності до п. 4.1. договору, ціна на товар та порядок оплати визначаються сторонами у додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. За положеннями п. 4.3. договору, покупець здійснює передплату в повному розмірі суми, вказаної у відповідному рахунку постачальника протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними в такому рахунку-фактурі. При здійсненні передплати покупець в платіжному дорученні обов`язково зазначає реквізити рахунку-фактури та реквізити договору по якому здійснюється платіж. Рахунки-фактури виставляються постачальником на електронну пошту покупця, що вказана в реквізитах договору, протягом робочого дня в якому була отримана підписана заявка покупця. Відповідно до пункту 10.4. договору, сторони домовилися, що на виконання умов договору, в системі електронного документообігу ЕDІ за допомогою комп`ютерної програми М.Е. Dос IS, будуть створюватися, відправлятися, передаватися, одержуватися, зберігатися, оброблятися та використовуватися наступні форми електронних документів: - договір поставки; - додаткова угода до договору поставки; - додаток до договору поставки; - акт приймання-передачі; - видаткова накладна; - довіреність; - акт приймання-передачі Товару по остаточній ціні; - акт звірки взаємних розрахунків; - акт про анулювання документа. Сторони домовилися про те, що при виконанні умов договору будуть здійснювати підписання актів приймання-передачі, видаткових накладних, довіреностей, актів приймання-передачі товару по остаточній ціні, актів звірки взаємних розрахунків, актів про анулювання документа - в формі електронних ЕDІ-документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи ЕDІ (п.10.1 договору). Згідно з п.10.12. договору, ЕDІ-документи вважаються переданими стороною - відправником і отриманими стороною-одержувачем з моменту їх внесення в систему ЕDІ з зазначенням реквізитів сторони-одержувача, незалежно від того, чи здійснила сторона-одержувач дії по прийманню/перегляду отриманого ЕDІ-документа. Кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням ЕDІ-документів в системі ЕDІ та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій стороні. Сторона яка здійснює надсилання ЕDІ-документа вважається стороною-відправником, а сторона яка здійснює отримання ЕDІ-документа, вважається стороною-одержувачем. За положеннями п. 10.16. договору у випадку, коли договором не встановлено строків підписання конкретних ЕDІ-документів, сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами КЕП та системи ЕDІ становить 3 (три) робочих днів з дати внесення ЕDІ-документів в систему ЕDІ стороною-відправником. В п.4.12 договору сторони узгодили, що за результатами розрахунку ціни товару протягом 5 календарних днів, наступних за датою підписання акту приймання-передачі товару за остаточною ціною, сторони проводять остаточний розрахунок між собою в розрізі кожного рахунку, який був виставлений постачальником: якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару покупець здійснює доплату постачальнику на підставі акту приймання-передачі товару за остаточною ціною. В разі, якщо покупець в передбачений строк не підписав акт приймання-передачі товару за остаточною ціною, зазначений акт вважається підписаним сторонами згідно умов п.10.14 договору. Датою підписання такого акту є вказана в ньому дата складання ЕDІ документа. Відповідно до пункту 10.14. договору, днем набрання чинності ЕDІ-документом є вказана в ньому дата складання такого ЕDІ-документу, яка є обов`язковим реквізитом. При цьому, ЕDІ-документи вважаються підписаними з моменту підписання з використанням КЕП стороною-одержувачам ЕDІ-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею КЕП. ЕDІ-документи також вважаються підписаними сторонами і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП стороною-відправником та надіслані стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого договором строку, сторона-одержувач не підписала такі ЕDІ-документи та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання ЕDІ-документів. Мотивована відмова від підписання ЕDІ-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення. Також 21.01.2021 сторони підписали додаток №1 до договору поставки нафтопродуктів від 21.01.2021 року № ТА-ФЗ-24 (а.с.28 т.1). Пунктом 2 додатку №1 до договору визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% від попередньої вартості загальної кількості товару, що передбачена до поставки згідно заявки покупця. Покупець здійснює передплату в повному розмірі суми, вказаної у відповідному рахунку постачальника протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними в такому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура виставляється постачальником протягом одного банківського дня з моменту отримання постачальником підписаної покупцем заявки. Згідно п.5 додатку №1 до договору, ціна товару зазначається постачальником в акті приймання-передачі товару за остаточною ціною, який сторони зобов`язані підписати протягом 10 (десяти) календарних днів, наступних за календарним місяцем, у якому постачався товар. В п.11 додатку №1 до договору зазначено, що за результатами розрахунку ціни товару постачальник складає розрахунок коригування до податкових накладних та реєструє їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару, або надсилає їх для реєстрації покупцю, якщо розрахована ціна товару менша за попередню ціну товару. Пунктом 12 додатку №1 до договору визначено, що за результатами розрахунку ціни товару протягом 5 (п`яти) календарних днів, наступних за датою підписання акту приймання-передачі товару за остаточною ціною, сторони проводять остаточний розрахунок між собою в розрізі кожного рахунку, який був виставлений постачальником: якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару - покупець здійснює доплату постачальнику на підставі акту приймання-передачі товару за остаточною ціною. В разі якщо покупець в передбачений строк не підписав акт приймання-передачі товару за остаточною ціною, зазначений акт вважається підписаний сторонами згідно умов п. 10.14 договору. Датою підписання такого акту є вказана в ньому дата складання ЕDІ - документа;… На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар (дизельне пальне) на загальну суму 5682808,23 грн., що підтверджується актом прийому - передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021 (а.с.32 т.1) та видатковими накладними: №11 від 21.01.2021, № 12 від 21.01.2021, №16 від 22.01.2021, № 18 від 23.01.2021 (а.с.34-37 т.1). На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано суду зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні №12 від 21.01.2021, №27 від 23.01.2021, №26 від 22.01.2021 та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних №21 від 21.01.2021, №53 від 31.01.2021, №52 від 31.01.2021, №54 від 31.01.2021 (а.с.38-51 т.1). Відповідач товар оплатив частково, на суму 4293033,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 9151 від 21.01.2021, №9171 від 22.01.2021, № 9178 від 22.01.2021, № 9197 від 25.01.2021, № 15803 від 17.02.2021, № 16964 від 20.04.2021, № 17075 від 27.04.2021, № 17264 від 11.05.2021, № 17996 від 18.06.2021 та № 18134 від 29.06.2021 (а.с.52-56 т.1). Позивач в позові зазначає, що залишок заборгованості відповідача складає 1389774,34 грн. Судова колегія враховує наступне. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства... Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 5682808,23 грн., підтверджується актом прийому - передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021 (а.с.32 т.1) та видатковими накладними: №11 від 21.01.2021, № 12 від 21.01.2021, №16 від 22.01.2021, № 18 від 23.01.2021 (а.с.34-37 т.1), складеними у відповідності до п.3.4 договору. Крім того, на виконання п.11 додатку №1 до договору позивачем за фактом поставки товару (за вказаними вище видатковими накладними та на зазначені в них суми) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні №12 від 21.01.2021, №27 від 23.01.2021, №26 від 22.01.2021 та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних №21 від 21.01.2021, №53 від 31.01.2021, №52 від 31.01.2021, №54 від 31.01.2021 (а.с.38-51 т.1). Також свідченням того, що відповідач отримав товар є здійснені ним платежі в рахунок часткового погашення боргу перед позивачем в період з 17.02.2021 по 29.06.2021. В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення абзацу 2 пункту 10.14 договору та зазначає про те, що він не підписував акт прийому-передачі товару. Судова колегія не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне. В п.10.4 договору сторони погодили, що документи, зокрема, акт приймання-передачі буде створюватися, відправлятися, передаватися, одержуватися, зберігатися, оброблятися та використовуватися в системі електронного документообігу ЕDІ за допомогою комп`ютерної програми М.Е. Dос IS. В п.3.4.1 договору сторони обумовили, що за результатами поставок товару, що були здійснені постачальником відповідно до заявок покупця, постачальник на наступний робочий день після відвантаження товару формує та направляє покупцю видаткову накладну та/або акт приймання-передачі товару з використанням системи електронного документообігу ЕDІ за допомогою комп`ютерної програми М.Е. Dос IS із застосуванням електронного підпису. У разі відсутності зауважень з боку покупця, останній здійснює підписання таких документів з використанням кваліфікованого електронного підпису та системи ЕDІ протягом 3 робочих днів з дати внесення ЕDІ-документів в систему ЕDІ стороною-відправником. Отже, за відсутності зауважень, відповідач зобов`язаний підписати акт приймання-передачі протягом 3 робочих днів з дати його внесення позивачем в систему ЕDІ. Згідно п.4.12 договору, в разі, якщо покупець в передбачений строк не підписав акт приймання-передачі товару за остаточною ціною, зазначений акт вважається підписаний сторонами згідно умов п.10.14 договору. Датою підписання такого акту є вказана в ньому дата складання ЕDІ документа. Відповідно до абзацу 3 пункту 10.14. договору, на який посилається відповідач, ЕDІ-документи вважаються підписаними з моменту підписання з використанням КЕП стороною-одержувачам ЕDІ-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею КЕП. Разом із тим, в абзаці 3 вказаного п.10.14 договору зазначено, що ЕDІ-документи також вважаються підписаними сторонами і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП стороною-відправником та надіслані стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого договором строку, сторона-одержувач не підписала такі ЕDІ-документи та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання ЕDІ-документів. Мотивована відмова від підписання ЕDІ-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення. Акт прийому - передачі товару №ТАБ000357 складений позивачем та надісланий відповідачу 31.01.2021 з використанням системи електронного документообігу ЕDІ за допомогою комп`ютерної програми М.Е. Dос IS із застосуванням електронного підпису. Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу зауважень чи мотивованої відмови від підписання акту прийому - передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021. Отже, враховуючи вищевказані положення договору, акт прийому - передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021 вважається підписаним відповідачем без зауважень. Враховуючи наведене, доводи відповідача в апеляційній скарзі є необгрунтованими. Пунктом п.4.12 договору передбачено, що за результатами розрахунку ціни товару протягом 5 календарних днів, наступних за датою підписання акту приймання-передачі товару за остаточною ціною, сторони проводять остаточний розрахунок між собою в розрізі кожного рахунку, який був виставлений постачальником: якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару покупець здійснює доплату постачальнику на підставі акту приймання-передачі товару за остаточною ціною. Позивач оплатив товар частково, на суму 4293033,88 грн., а отже, залишок заборгованості відповідача складає 1389774,34 грн. Відповідач не представив суду доказів погашення боргу. Отже, сума боргу відповідача підтверджується наданими позивачем матеріалами (договором, видатковими накладними, актом приймання-передачі товару, податковими накладними). Враховуючи непогашення відповідачем суми основного боргу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 1389774,34 грн. Позивач в позові просить суд стягнути з відповідача: - 3% річних в розмірі 17933,80 грн. за період з 06.02.2021 по 12.07.2021; - інфляційні втрати в розмірі 69353,19 грн. за період з лютого 2021 по червень 2021. Судова колегія зазначає наступне. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України). Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачеві. З урахуванням п.4.12 договору, за актом прийому - передачі товару №ТАБ000357 від 31.01.2021 строк оплати товару сплинув 05.02.2021. Враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, правомірним є нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат. Разом із тим, здійснюючи розрахунки, позивачем не враховано, що після 05.02.2021(кінцевий строк оплати товару) відповідач частково погашав заборгованість, а саме, 17.02.2021 сплатив позивачу 95081,88 грн., 20.04.2021 100000 грн., 27.04.2021- 100000 грн., 11.05.2021- 200000 грн., 18.06.2021 100000 грн., 29.06.2021 100000 грн. (а.с.54-56 т.1). Таким чином, сума боргу відповідача змінювалася в період існування заборгованості, зокрема, станом на 06.02.2021 сума боргу складала 2084856,23 грн., (а не 1389774,34 грн. як вказав позивач в розрахунку); станом на 17.02.2021 борг становив 1989774,35 грн.; 20.04.2021 1889774,35 грн.; 27.04.2021 1789774,35 грн.; 11.05.2021-1589774,35 грн.; 18.06.2021-1489774,35 грн; 29.06.2021 1389774,35 грн., що не прийнято до уваги позивачем. Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, з урахуванням суми боргу відповідача в кожний період прострочення, колегія суддів встановила, що 3% річних загалом за період з 06.02.2021 по 12.07.2021 складають 23082,78 грн.; інфляційні втрати загалом за період з лютого по червень 2021 складають 92727,87 грн. Однак, враховуючи диспозитивне право позивача на визначення розміру позовних вимог, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі - 17933,80 грн. та 69353,19 грн. відповідно. Позивач в позові просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 83386,46 грн. за період з 06.02.2021 по 12.07.2021. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України). За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до пункту 5.2. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати та з урахуванням частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При розрахунку пені позивачем аналогічно не було враховано, що сума боргу відповідача змінювалася в період з 06.02.2021 по 12.07.2021. Здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, з урахуванням суми боргу відповідача в кожний період прострочення, колегія суддів встановила, що загалом пеня за період з 06.02.2021 по 12.07.2021 складає 106333,05 грн. Однак, враховуючи диспозитивне право позивача на визначення розміру позовних вимог, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у заявленому позивачем розмірі 83386,46 грн. Відповідач в апеляційній скарзі вказує на порушення норм процесуального права під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме, зазначає про те, що він не отримував копію позовної заяви та доданих до неї документів; ухвали суду першої інстанції отримував або в день судового засідання або після розгляду справи; не був повідомлений про призначення судового засідання на 25.10.2021. З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справ копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивачем додано до позовної заяви поштову накладну, фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 20.07.2021 та опис вкладення до цінного листа, з яких вбачається, що позивач направив на належну адресу відповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.9-10 т.1). Отже, позивачем дотримано вимоги ч.1 ст.164 ГПК України. З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2021 відповідач отримав ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 про відкриття провадження у справі №922/2913/21 та призначення справи до розгляду на 25.08.2021 (а.с.65 т.1). 06.08.2021 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою на заяві (а.с.66 т.1). Таким чином, відповідач був обізнаний про відкриття провадження у цій справі та ознайомився з позовною заявою та доданими до неї документами ще до першого судового засідання. В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався судом першої інстанції через неявку представника відповідача. Ухвала суду від 25.08.2021, якою розгляд справи призначався на 13.09.2021 вручена відповідачу завчасно - 01.09.2021 (а.с.84 т.1). Ухвала суду від 13.09.2021, якою розгляд справи призначено на 22.09.2021 була вручена відповідачу в день судового засідання (а.с.111 т.1), а ухвала суду від 27.09.2021 після судового засідання, яке відбулось 27.09.2021 (а.с.117 т.1). Разом із тим, судова колегія звертає увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Таким чином, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Відповідач був безумовно обізнаний про розгляд Господарським судом Харківської області справи №922/2913/21, а тому повинен був вживати заходів, щоб дізнатися про дату, час та місце судових засідань. Крім того, відповідачу було несвоєчасно вручено лише 2 ухвали суду першої інстанції про відкладення розгляду справи. Ухвала суду від 27.09.2021, якою розгляд справи було призначено на 11.10.2021 була вручена відповідачу завчасно - 04.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.118 т.1). Ухвалу суду від 11.10.2021, якою розгляд справи було відкладено на 25.10.2021, вручено відповідачу 20.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 136 т.1). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи на 25.10.2021, що спростовує його доводи про зворотне. З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача про порушення норм процесуального права під час розгляду справи судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області. Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2913/21 без змін. З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 року у справі №922/2913/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 24.01.2022р. Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя С.В. Барбашова Суддя О.В. Стойка