Постанова 4872 № 916/842/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/842/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Діброви Г.І. суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В. за участю представників учасників справи: від Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. адвокат Заверюха В.О., довіреність № 103-13/17, дата видачі: 01.09.21 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. Комаха А.І., ордер АА №1082816. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. про ухвалення додаткового рішення від 03.12.2021 (вх.№4611/21) за апеляційною скаргою Державного підприємства „Морський торговельний порт Южний, м. Южне, Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року, м. Одеса, суддя Д`яченко Т.Г., повний текст рішення складено та підписано 20.08.2021 року у справі №916/842/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт Южний, м.Южне, Одеської обл. про стягнення 233 920, 68 грн.,- та за зустрічним позовом Державного підприємства „Морський торговельний порт Южний, м. Южне Одеської обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 375 920 грн. 26 коп. ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, м.Южне Одеської обл. у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 233 920 грн. 68 коп., з яких 200 499 грн. 60 коп. - сума забезпечення виконання договору, 13 633 грн. 97 коп. - пеня за порушення строків виконання грошового зобов`язання, 14 034 грн. 97 коп. - штраф за порушення строків виконання грошового зобов`язання, 1 120 грн. 60 коп. - 3% річних та 4 631 грн. 54 коп. - сума інфляційних збитків, а також вирішити питання про відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 3 508 грн. 81 коп. та витрат, понесених на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 (суддя Д`яченко Т.Г.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, м.Южне Одеської обл., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка Київської обл., суму забезпечення виконання договору у розмірі 200 499 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1120 грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 631 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3093 грн. 78 коп.; в іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. відмовлено; у задоволенні зустрічних позовних вимог Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, м. Южне Одеської обл. відмовлено в повному обсязі; вирішено питання щодо стягнення судових витрат, в тому числі за надання правничої допомоги. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21 (суддя Д`яченко Т.Г.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. по справі №916/842/21 задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, м.Южне, Одеської обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 26451 грн. 50 коп. у справі за розгляд первісної позовної заяви; стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, Одеська обл., м. Южне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 39598 грн. 67 коп. за зустрічною позовною заявою; в іншій частині заяви відмовлено. Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний, м. Южне, Одеської області з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у яких просило суд: рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі № 916/842/21 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволених позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. відмовити у повному обсязі, позовні вимоги Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний, м. Южне Одеської обл. за зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. задовольнити у повному обсязі, відшкодувати позивачу за зустрічним позовом за рахунок відповідача за зустрічним позовом судові витрати у розмірі 35 638 грн. 80 коп. за розгляд справи судом першої інстанції та 58 098 грн. 88 коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі № 916/842/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія Ойл, Київська обл., с.Софіївська Борщагівка про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі. Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 року апеляційні скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без задоволення, вказані вище рішення залишено без змін. 03.12.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшла заява вх. №4611/21 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі щодо стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на його користь понесені в суді апеляційної інстанції витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл., посилаючись на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Крім того, заявник звернув увагу колегії суддів на те, що розмір витрат на правову допомогу згідно договору та додатку №4 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2021 року визначений сторонами у фіксованому розмірі, що склав 15000 грн., а тому, на думку останнього, враховуючи викладене та позицію Верховного Суду у справі від 28.12.2020 року №640/18402/19 додаткове подання позивачем детального опису робіт та кількості годин, витрачених на підготовку документів у такому випадку не потребується. Також, у вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. зазначило, що 02.12.2021 року представником позивача до закінчення судових дебатів повідомлено суд про подання доказів понесених витрат, розмір яких заявлений разом із відзивом на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дати ухвалення Південно-західним апеляційним господарським судом рішень у справі №916/842/21. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. надало копії таких документів: - ордера на надання правничої допомоги від 01.10.2021 року АА №1125470; - договору про надання правової допомоги від 05.01.2021 року №050121; - додатку №4 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2021 року №050121; - свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.06.2018 року КВ №000217; - акту від 02.12.2021 року №1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 05.01.2021 року №050121 та додатком №4; - платіжного доручення від 03.12.2021 року №5478. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. про ухвалення додаткового рішення від 03.12.2021 року вх. № 4611/21 вирішено розглянути її у розумний строк та призначити до судового розгляду на 17.01.2022 року о 12 год. 00 хв. В судове засідання, яке проводилось в режимі відео конференції, представник заявника з`явилася, підтримала вимоги заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, викладені письмово, просила їх задовольнити. Представник відповідача до суду з`явився, заперечував проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. про ухвалення додаткового рішення від 03.12.2021 року, вважає обраховані позивачем витрати на відшкодування правничої допомоги адвоката неспівмірними із фактично наданими послугами адвокатом Комахою А.І. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні в усному порядку заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, будь яких доказів на підтвердження вказаної правової позиції суду не надав. Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. про ухвалення додаткового рішення від 03.12.2021 року вх. № 4611/21, судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке. Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (така ж правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19). Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.75-79 Господарського процесуального кодексу України. Так, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. в суді апеляційної інстанції була адвокат Комаха Анастасія Ігорівна, відповідно до ордеру на надання правничої допомоги від 01.10.2021 року АА №1125470, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі договору про надання правової допомоги від 05.01.2021 року №050121. При цьому, вказаним адвокатом під час судового засідання 02.12.2021 року було зроблено заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м.Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 та повідомлено, що відповідні докази на підтвердження розміру витрат будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення. 03.12.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. надійшла заява вх. №4611/21 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі щодо стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на його користь понесені в суді апеляційної інстанції витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. Вказана заява надійшла до апеляційного суду електронною поштою 03.12.2021 року, що вбачається з роздруківки онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, тобто протягом строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, а також з доданих заявником до заяви, що розглядається доказів, 05.01.2021 року між позивачем (клієнт) у справі та адвокатом Комахою Анастасією Ігорівною було укладено договір про надання правової допомоги №050121, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених договором або додатках до договору, а клієнт зобов`язаний оплатити послуги в порядку та строки обумовлені сторонами. Пункт 2.1. договору передбачає, що договір набирає чинності згідно п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України і діє до 31.12.2022 року, з можливістю пролонгації на новий строк шляхом підписання Додаткової угоди до договору не пізніше дати закінчення його дії. За правову допомогу, передбачену в п. 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду, розмір якої визначається у додатку до договору (п. 3.1. договору). Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за ним здійснюється згідно протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший порядок оплати не обумовлений сторонами у додатку до договору. Договір підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта. 01.10.2021 року між адвокатом та позивачем до договору про надання правової допомоги №050121 було укладено додаток №4 за умовами п. 1 якого визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції (Південно-західний апеляційний господарський суд) у процесі щодо перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2021 року у справі № 916/842/21 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2021 року у справі №916/842/21. Вказаним додатком сторони погодили найменування робіт, послуг, а саме: аналіз та розробка правової позиції у процесі перегляду вказаних вище рішень; підготовка відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо відповіді на відзив; підготовка заяв, клопотань, письмових пояснень, інших документів, ознайомлення з матеріалами справи; представництво інтересів у суді та під час судового розгляду справи, а саме участь у судових засіданнях; вчинення інших процесуально значущих дій по представництву у суді апеляційної інстанції. За умовами п. 2 додатку сторони погодили, що винагорода за послуги визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді апеляційної інстанції та складає 15000 грн. Додаток підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта. Також, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.06.2018 року КВ №000217, відповідно до якої, Комаха Анастасія Ігорівна має право на заняття адвокатською діяльністю. На підтвердження виконання умов договору про надання правової допомоги та додатку до нього, заявником апеляційному суду надано копію акту приймання передачі наданих послуг від 02.12.2021 року №1, за змістом якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні юридичні послуги: аналіз та розробка правової позиції у процесі перегляду вказаних рішень Господарського суду Одеської області; підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу; аналіз поданих відповідачем заперечень, вивчення судової практики, підготовка та направлення відзиву, письмових пояснень, підготовка на направлення клопотань, у тому числі про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи; представництво інтересів у судових засіданнях що відбулися 01.11.2021 року, 30.11.2021 року, 02.12.2021 року. Пунктом 2 акту визначено, що загальна вартість послуг згідно додатку №4 склала 15000 грн. Акт приймання-передачі послуг підписано сторонами без зауважень та застережень. Також заявником було надано суду апеляційної інстанції копію платіжного доручення від 03.12.2021 року № 5478, у відповідності до якого клієнтом було перераховано на рахунок адвоката 15000 грн. за надання правової допомоги згідно акту №1 до додатку №4 до договору від 05.01.2021 року №050121. Отже, у зв`язку із розглядом апеляційних скарг Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. фактично понесло витрати на правничу (правову) допомогу адвоката, виплативши винагороду за представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги з адвокатом та додатку до нього у загальній сумі 15000 грн. Розглянувши вказану вище заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах. У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат. Проте, на час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Софія Ойл, с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. про ухвалення додаткового рішення від 03.12.2021 року (вх.№4611/21) у судовому засіданні представником відповідача, який заявив усне клопотання про зменшення стягуваної позивачем суми витрат на відшкодування правничої допомоги, жодним чином не доведено неспівмірності витрат, що є обов`язком сторони, яка заявляє таке клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, а також не надано суду апеляційної інстанції жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правової позиції в цій частині, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також зауважує, що при визначенні сум, які підлягають відшкодуванню, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04). При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, а також зазначені норми права, та те, що постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 року апеляційні скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м. Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 залишено без задоволення, а вказані рішення без змін, з огляду на надані позивачем докази в обґрунтування понесених ним судових витрат, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень відповідача щодо стягнення таких витрат, судова колегія дійшла висновку про те, що вказані судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. про стягнення судових витрат на правову допомогу за результатом розгляду апеляційних скарг із стягненням на користь заявника 15000 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції - підлягає задоволенню. Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с. Софіївська Борщагівка, Київської обл. від 03.12.2021 (вх.№4611/21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційних скарг Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м.Южне Одеської обл. на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 року у справі №916/842/21 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2021 року у справі №916/842/21 задовольнити. Стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт «Южний», м.Южне Одеської обл. (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», с.Софіївська Борщагівка, Київської обл. (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд. 7, корпус 3, кв. 208; код ЄДРПОУ 39440179) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у сумі 15 000 грн. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ. Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України. Вступна і резолютивна частина додаткової постанови проголошені в судовому засіданні 17.01.2022 року. Повний текст додаткової постанови складено 18.01.2022 року. Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М Принцевська А.І. Ярош