Постанова 4802 № 2-4617/11

Справа № 2-4617/11 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/1412/21 Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 грудня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Осіпука В. В., суддів - Матвійчук Л. В., Киці С. І., з участю секретаря судового засідання Губарик К. А., представника стягувача ОСОБА_1 , представника боржника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року, В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд із зазначеною заявою. Покликалось на те, що 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист у справі № 2-4617/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є стягувач ТзОВ «Кредитні ініціативи») заборгованості в сумі 34895,04 доларів США. 20 липня 2016 вказаний виконавчий документ направлено для примусового виконання до Першого відділу ДВС м. Луцька. Крім того ТзОВ «Кредитні ініціативи» вказувало, що на своє звернення від 08 лютого 2021 року з Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька отримало відповідь про те, що відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_3 на виконанні у відділі не перебуває, виконавче провадження завершено 24 травня 2018 року винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу із-за відсутності майна та коштів на які може бути звернуто стягнення. Також суб`єкт звернення зазначав, що постанову про завершення виконавчого провадження та виконавчий лист він не отримував. Враховуючи наведене та вважаючи, що строк на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений ним з поважних причин, а саме через незалежні від нього обставини втрату виконавчого листа під час переписки із відділом ДВС, ТзОВ «Кредитні ініціативи» просило суд видати дублікат виконавчого листа № 2-4617/11 у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року заяву задоволено. Постановлено видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-4617/2011 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0207/0908/71-126 від 09 вересня 2008 року та поновлено строк пред`явлення його до виконання. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник боржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити ТзОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано тих обставин, що стягувачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували як сам факт втрати виконавчого листа, та обставини, за яких ця витрата відбулась і не наведено поважних причин пропуску строку повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання. У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Кредитні ініціативи», вважаючи оскаржувану ухвалу суду обґрунтованою, прийнятою з дотриманням вимог чинного цивільного процесуального законодавства, просило апеляційну скаргу представника боржника залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що встановленим є факт втрати виконавчого листа, а строк пред`явлення його до виконання пропущений з поважних, незалежних від волі стягувача ТзОВ «Кредитні ініціативи», причин. Такий висновок суду є правильний. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц. Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2011 року у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги банку було задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 0201/0908/71-126 від 09 серпня 2008 року в сумі 34895,04 доларів США, та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили. 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області видано виконавчий лист у даній цивільній справі. З постанови Волинського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ТзОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2020 року вбачається, що 28 листопада 2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТзОВ «ФК «Вектор-Плюс» укладено договір факторингу, за яким банк відступив своє право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі по кредитному та іпотечному договорами укладеними з ОСОБА_3 . В той же день на підставі укладеного між ТзОВ «ФК «Вектор-Плюс»» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» договору про відступлення прав вимоги, ТзОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора та іпотекодержателя за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 09 вересня 2008 року. Відповідне повідомлення про відступлення прав вимоги 14 грудня 2012 року надсилалось для відому боржнику ОСОБА_3 . З відповіді Першого відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 19 лютого 2021 року за № 8117 слідує, що зазначений вище виконавчий лист повернуто стягувачу ТзОВ «Кредитні ініціативи» разом із постановою про повернення виконавчого документа за вих. № 31636 від 24 травня 2018 року. Також встановлено, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не отримувало оригіналу виконавчого документу, після його повернення ДВС стягувачу, місцезнаходження оригіналу виконавчого листа заявнику невідоме та відсутня можливість його встановити, що є підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання. Таким чином, врахувавши зазначені норми матеріального та процесуального права, встановлені обставини справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, за наявності доказів про повернення органом ДВС виконавчого листа без виконання, та відсутність виконавчого листа у стягувача, дійшов вірного висновку про необхідність видачі дублікату виконавчого листа, який був втрачений, і строк пред`явлення якого до виконання не закінчився. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів підстав для її зміни чи скасування не вбачає. Доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали та не можуть бути підставою для її зміни чи скасування. Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді