Ухвала КЦС ВС № 342/681/20

Ухвала 21 січня 2021 року м. Київ справа № 342/681/20 провадження № 61-289ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Івано-Франківської обласної прокуратури, Міністерства юстиції України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням, незаконним засудженням, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної незаконним переслідуванням, незаконним засудженням. Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 травня 2014 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014090150000097 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 320 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у зв`язку з тим, що 26 квітня 2014 року вона, працюючи провізором аптеки «Фармако», яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 47, м. Городенка, реалізувала три упаковки лікарського засобу «Солпадеїн» по 12 таблеток в кожній в загальній кількості 36 таблеток без рецепту. Вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за частиною першою статті 320 КК України та призначено покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року скасовано. Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 320 КК України закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2016 року ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. 11 квітня 2016 року Апеляційним судом Івано-Франківської області вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року залишено без змін. 14 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2016 року скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції. Вироком Болехівського міського суду від 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 320 КК України, та призначено їй покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. На підставі частини п`ятої статті 74, пункту 2 частини першої статті 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року вирок Болехівського міського суду від 03 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 320 КК України, скасовано та закрито провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього кримінального правопорушення. Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишено без змін. Таким чином, судом підтверджено закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з реабілітуючих підстав. З огляду на викладене позивачка вважала, що має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та суду у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності у відповідності до статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Зокрема, вважала, що має право на відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету витрат, понесених за надання правничої (правової) допомоги у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до пункту 4 статті 3 вказаного Закону, які не були їй відшкодовані. А саме: з моменту скасування судом касаційної інстанції ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року до прийняття остаточного рішення Верховним Судом 27 травня 2020 року. Крім того позивач зазначала, що оскільки мала вимушені зміни в житті, адже змушена була захищатися від незаконного необґрунтованого обвинувачення, до неї змінилося ставлення з боку оточуючих осіб, членів сім`ї, що негативно позначилося на її майновому становищі та психоемоційному стані, їй також завдано моральну шкоду, яку оцінює в 500 000,00 грн. Також зазначала, що кримінальне провадження тривало невиправдано довго, поза межами розумного стоку, а тому вважає, що має право на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої порушенням розумних строків розгляду справи, в сумі 67 500,00 грн. З урахуванням викладеного просила суд стягнути за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 850,00 грн штрафу, сплаченого нею в дохід держави, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку; 368,94 грн - витрат за проведення експертизи; 145 000 грн - витрат за надання правничої допомоги. Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 67 500,00 грн, як сатисфакцію за порушення розумних строків розгляду справи судом. Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 500 000,00 грн моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Ухвалою Городенківського районного суду від 17 грудня 2020 року замінено первісного відповідача - Прокуратуру Івано-Франківської області на її правонаступника - Івано-Франківську обласну прокуратуру. Рішенням Городенківського районного суду від 30 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 306 000 грн, а також 144 000,00 грн витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог відмовлено. У грудні 2021 року засобами поштового зв`язку Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до Міністерства юстиції України. Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1176 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема щодо залучення Міністерства юстиції України співвідповідачем у зазначених справах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Івано-Франківської обласної прокуратури, Міністерства юстиції України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної незаконним кримінальним переслідуванням, незаконним засудженням, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року. Витребувати з Городенківського районного суду Івано-Франківської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 342/681/20. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак