Постанова 4803 № 205/498/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/746/22 Справа № 205/498/18 Суддя у 1-й інстанції - Терещенко Т. П. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добриднік Сергія Анатолійовича,- В С Т А Н О В И Л А : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добриднік С.А.. Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що на виконанні у Центральному ВДВС у місті Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснювалось примусове виконання у виконавчому провадженні №60694416 за виконавчим листом, який видано Ленінським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 205/498/18 про стягнення з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 318, 06 дол. США (екв. 140 875,41). Постановою державного виконавця від 25 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження. 06 грудня 2019 року виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої було звернено стягнення на доходи боржника, а саме прийнято рішення здійснювати відрахування із пенсії боржника у розмірі 20% щомісяця до повного погашення заборгованості з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 155131,95 грн. Так, починаючи з грудня 2019 року з пенсії боржника щомісячно відраховувалися грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по зазначеному виконавчому провадженню у розмірі 20%. 03 лютого 2021 року їй стало відомо, що 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що їй належала на праві власності, була відчужена на електронних торгах. З реєстру виконавчих проваджень вона дізналася про те, що 20 січня 2021 року начальником Центрального ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було затверджено акт про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме: 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер лота № 457869. 13 лютого 2021 року представнику боржника було надано можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, з яких вбачається, що державним виконавцем Добридніком С.А. було грубо порушено порядок, строки проведення виконавчих дій, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», що призвели до того, що під час виконання судового рішення було істотно порушено її права. Оскільки 25 листопада 2020 року державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою було описано і накладено арешт на 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено обмеження права користування нею, а також боржника було начебто призначено відповідальним зберігачем вказаного майна та повідомлено про кримінальну відповідальність. Однак, державним виконавцем 25 листопада 2020 року не могло бути проведено огляду цієї квартири, оскільки в цій квартирі постійно проживала рідна сестра боржника, яка була власником іншої 1/2 частини цієї квартири, та яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. З цього часу в цій квартирі ніхто не проживає та ключі від квартири постійно знаходяться у боржника, що унеможливлювало проведення державним виконавцем огляду цієї квартири. Крім того, 25 листопада 2020 року державним виконавцем начебто було повідомлено боржника про кримінальну відповідальність та в її присутності, нібито, проводився огляд квартири, однак вона мешкає за іншою адресою, та через похилий вік одна нікуди не виходить. Таким чином, державним виконавцем Добридніком С.А. грубо порушено вимоги закону, оскільки огляд квартири не проводився, не було проведено опису майна, стягувач та боржник під час складання постанови присутніми не були, боржник про кримінальну та матеріальну відповідальність не попереджалася; копію постанови не отримувала ані поштою, ані нарочно. Крім того, до постанови не долучено розписки боржника про передачу їй зазначеного майна на зберігання (хоча в постанові міститься інформація, що саме її було призначено зберігачем майна). 07 грудня 2020 року державним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, вказаною постановою суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання призначено ФОП ОСОБА_3 . Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» з текстом постанови вказаний суб`єкт оціночної діяльності ознайомлений не був, оскільки постанова не містить його підпису. Не ознайомлення ОСОБА_3 з відповідною постановою свідчить про те, що він фактично не був і попереджений про кримінальну відповідальність. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження містять договір про проведення оцінки майна та акт виконаних робіт, який не підписаний з боку ФОП ОСОБА_3 , що свідчить про те, що ФОП ОСОБА_3 не мав права надавати звіт про вартість нерухомого майна у виконавчому провадженні № 60694416. 08 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_3 надав державному виконавцю звіт про оцінку майна, згідно якого вартість 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 174 000 грн.. Вважає, що складений звіт про оцінку майна від 08.12.2020 року є незаконним, оскільки ані державним виконавцем, ані суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_3 ознайомлення з об`єктом для проведення оцінки не було, що ставить під сумнів об`єктивність, повноту та якість проведеної оцінки і самого звіту про оцінку майна. Також зазначає, що повідомлення щодо визначення вартості арештованого майна державним виконавцем було датовано 08 грудня 2020 року, однак направлено боржнику лише 11 грудня 2020 року, при цьому, доказів вручення боржнику цього повідомлення матеріали виконавчого провадження не містять, як і не містять жодного підтвердження направлення на адресу боржника саме звіту про оцінку майна та доказів про отримання зазначеного звіту. В той же час, 10 листопада 2020 року державний виконавець направив на адресу ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію майна. Тобто, державний виконавець в грубе порушення строків, передбачених ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», повідомлення щодо визначення вартості арештованого майна направив боржнику пізніше, ніж на адресу ДП «СЕТАМ» заявки на продаж цього майна. Своїми незаконними діями виконавець порушив право боржника на оскарження цієї оцінки, оскільки державний виконавець достроково склав та передав заявку про реалізацію арештованого майна до ДП «Сетам», так, останнім днем на надання боржником своїх заперечень на звіт про оцінку майна був 21 грудня 2020 року, в той час як згідно інформації, що міститься на сайті Організатора, - 16 грудня 2020 року. Наслідком грубого порушення вимог ст. ст. 57, 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та неповідомлення про результати визначення вартості майна позбавило її права на визначення реальної ринкової вартості майна, що призвело до реалізації майна на підставі оцінки майна, яка була проведена в супереч вимогам закону. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. щодо проведення опису та арешту майна боржника, а також призначення суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 для проведення незалежної оцінки нерухомого майна; визнати неправомірними і скасувати постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Добридніка С.А. від 25. листопада 2020 року про опис та арешт майна боржника та від 07 грудня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; і визнати звіт ФОП ОСОБА_3 про оцінку майна від 08 грудня 2020 року таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення державним виконавцем норм чинного законодавства та її конституційних прав під час винесення постанов від 25 листопада 2020 року про опис та арешт майна боржника та від 07 грудня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Інших порушень по суті виконавчих дій в скарзі не наведено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем були порушені норми ЗУ "Про виконавче провадження", які стали наслідком порушення порядку проведення електронних торгів з реалізації належного боржнику майна, що в подальшому призвели до порушення її права власності. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу без змін, з наступних підстав. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 205/498/18, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 09 жовтня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 5318,06 доларів США, що еквівалентно сумі у розмірі 140875,41 грн.. 25 листопада 2019 року державним виконавцем Астаркіною Є.П. було постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 205/498/18, виданого 09 жовтня 2019 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 5318,06 доларів США, що еквівалентно сумі у розмірі 140875,41 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням сторонам виконавчого провадження для відома, боржнику для належного виконання, що підтверджується Списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Встановлено, що 25 листопада 2019 року державним виконавцем Астаркіною Є.П. винесені постанови про арешт майна боржника і про опис та арешт майна (коштів) боржника, які направлені для належного виконання на адресу боржника ОСОБА_1 за адресою, що вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_3 , рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується Списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Відповідно до постанови від 07 грудня 2020 року державним виконавцем Добридніком С.А. було залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 205/498/18, виданого 09 жовтня 2019 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, яка направлена сторонам виконавчого провадження для відома. Згідно звіту про оцінку майна від 08 грудня 2020 року, який складений оцінювачем ОСОБА_3 , вартість 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08 грудня 2020 року складає 174 000 грн.. Державним виконавцем 08 грудня 2020 року за вих. №35902 сторонам виконавчого провадження відправлені листи щодо вартості проведеної оцінки та роз`яснено право на оскарження проведеної оцінки з можливістю ознайомитись з висновком експерта. Повідомлення щодо визначення вартості арештованого майна, на підставі проведеної оцінки було направлено на адресу боржника ОСОБА_1 за адресою, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_3 , рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту, який повернувся з відміткою - «за закінченням терміну зберігання». Державним виконавцем було підготовлено проект заявки від 10 грудня 2020 року для проведення електронних торгів нерухомого майна боржника, відповідно до ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження". 05 січня 2021 року було проведено електронні торги по лоту №457869, під час яких 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 була реалізована за стартовою ціною 174 000,00 грн., що підтверджується актом про проведені електронні торги від 20 січня 2021 року, який також було направлено боржнику для відома. Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Таким чином, рішення суду обов`язкові до виконання та державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Статтею 56 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Зі змісту ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що сторони виконавчого провадження мають право приймати участь у вчиненні виконавчих дій. Крім того, згідно з положеннями ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Частинами 1-3 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закон, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Зі змісту постанови про опис та оцінку майна божника від 25 листопада 2020 року вбачається, що під час вчинення виконавчої дії боржник була відсутня, проте, згідно з вимогами ст.ст. 22, 53 ЗУ "Про виконавче провадження" були присутні двоє понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки та які в постанові своїм підписом засвідчили факт вчинення виконавчих дій, під час проведення яких вони були присутні. Водночас, якщо боржник вважає, що опис майна здійснено неповно, він не позбавлений права подати відповідне клопотання державному виконавцю про усунення цих неточностей, яке підлягає розгляду відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження". При цьому, суд вірно не взяв до уваги посилання скаржника на те, що постанова про опис та арешт майна боржника від 25 листопада 2020 року складена лише за участю державного виконавця, за відсутності боржника, відсутні будь-які відмітки стосовно попередження сторін про умови зберігання, визначення вартості майна, зауваження чи заяви стягувача і боржника, як того вимагає п. 10 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, так як згідно ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій, при цьому відсутність боржника при проведенні опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису. Крім того, суд першої інстанції вірно вказав на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» не містить норми щодо обов`язкового повідомлення боржника про проведення опису майна, лише загальне правило про право боржника на участь у проведенні виконавчих дій. Проведення опису майна боржника можливе за відсутності останнього та без доступу до приміщення, оскільки нормами ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язкового проникнення виконавця до приміщення, яке підлягає опису. Також, враховуючи зміст постанови про опис та арешт майна боржника від 25 листопада 2020 року державним виконавцем було детально описано квартиру боржника відповідно до ч. 5 ст. 56 ЗУ «ЗУ «Про виконавче провадження». Щодо тверджень скаржника про відсутність підпису суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 у вищезазначеній постанові, що свідчить про те, що він не мав права надавати звіт, - суд вірно не прийняв їх до уваги, оскільки матеріалами справи встановлено, що з зазначеною постановою суб`єкт оціночною діяльності ОСОБА_3 ознайомився, що підтверджується його підписом та датою ознайомлення (а. с. 87). Відповідно до наданих матеріалів виконавчого провадження встановлено, що державним виконавцем здійснювались усі необхідні дії для виконання виконавчого листа, що підтверджується супровідними листами про направлення на адресу боржника, яка вказана у виконавчому документі всіх винесених постанов у виконавчому провадженні. Встановивши вказані обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова про опис та арешт майна боржника від 25 листопада 2020 року складена без порушень, що свідчить проте, що державним виконавцем вчинено всі дії, задля належного виконання судового рішення, як то передбачають вимоги діючого законодавства. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна тягнуть відповідальність, установлену законом. Крім того, як зазначено у п. 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.04.2012 року №489/20802 в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.09.2016 року № 1302/29432 для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 57 зазначеного Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Статтею 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Частиною 6 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 №1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Відповідно до ст. 12 Закону про оцінку майна та умовами абзацу сьомого пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна передбачає складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки. Пункти 56 та 57 Національного стандарту №1 передбачають, що висновок про вартість об`єкта є складовою частиною такого звіту. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. За правилами ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду. Встановлено, що державний виконавець при визначенні вартості майна керувався звітом про незалежну оцінку майна, складений 25 листопада 2020 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , оскільки згідно ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Представником скаржника ОСОБА_2 долучено до матеріалів справи звіт про оцінку майна від 01 липня 2021 року, що свідчить про розбіжності у визначенні ціни нерухомого майна у двох звітах про оцінку нерухомого майна, однак не вказує на неправомірність дій державного виконавця. Законодавцем передбачено, що у разі незгоди боржника з оцінкою майна він має право вимагати рецензування звіту. Так, за приписами п. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Положення п. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" кореспондуються з положеннями пункту 57 Національного стандарту №1. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що у разі незгоди із результатами оцінки арештованого майна заявник мав право у порядку, визначеному законом, звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту, у разі з незгодою зі звітом про оцінку арештованого майна є звернення особи з клопотанням про рецензування звіту про оцінку майна. В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 у визначеному законом порядку та спосіб зверталася з клопотанням про рецензування звіту про оцінку арештованого майна. Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо передачі нерухомого майна на реалізацію, зокрема під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Встановлено, що 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належала боржнику ОСОБА_1 , на час відкриття провадження у справі, вже було реалізовано на електронних торгах. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом законодавцем визначено в статті 16 ЦК України. Оскільки реалізація арештованого майна вже відбулося, суд вірно вказав, що подання скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечує відновлення порушених прав боржника, як вона вважає, на нерухоме майно, яке було реалізовано шляхом електронних торгів. Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скаржником не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення, саме, державним виконавцем норм чинного законодавства та її конституційних прав під час винесення постанов від 25 листопада 2020 року про опис та арешт майна боржника та від 07 грудня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Таким чином, встановивши, що оскаржувані дії та рішення державного виконавця вчинені та прийняті відповідно до закону, у межах його повноважень, права боржника у цьому виконавчому провадженні не було порушено, суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість скарги, та вірно відмовив у її задоволенні. Доводи апелянта в скарзі про те, що під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем були порушені норми ЗУ "Про виконавче провадження", які стали наслідком порушення порядку проведення електронних торгів з реалізації належного боржнику майна, що в подальшому призвели до порушення її права власності, - колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Суд першої інстанції на вказані твердження апелянта дав чіткі та обґрунтовані відповіді, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи вказану скаргу, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у її задоволенні. Оскаржувана ухвала як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко