Постанова Сумський апеляційний суд № 583/3379/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2022 року м.Суми Справа №583/3379/20 Номер провадження 22-ц/816/32/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2021 року, ухваленого в складі судді Яценко Н.Г. в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого складено 01 жовтня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Базис» про відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, свої вимоги мотивувала тим що їй та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій вона проживає сама. З вини відповідачів, які є сусідами позивачки, які проживають поверхом вище, в квартирі АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою відбувалися неодноразові залиття водою її квартири. Позивачка зазначає, що незаконні дії та бездіяльність відповідачів, яка призвела до затоплення її квартири, полягає в їх зневажливому, безвідповідальному ставленні до перевірки, положення та стану водозбірного крану, що стало причиною тривалого затікання води. Посилаючись на викладене, враховуючи незручності та переживання внаслідок самого факту залиття квартири, усунення його наслідків, докладені зусилля для виклику уповноважених служб та письмові звернення, а також зневажливе ставлення до неї, просила стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ПП «Базис» про відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що вина відповідачів в залитті її квартири повністю підтверджується наданими нею доказами. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так як вони є недостовірними. Натомість, взагалі не взяв до уваги покази свідків, які були допитані судом за її клопотанням, якими підтверджується, що залиття належної їй квартири відбулося з вини відповідачів. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПП «Базис» вказує на те, що залиття стелі туалетної кімнати в квартирі АДРЕСА_1 сталося з вини власників квартири АДРЕСА_2 , так як при зміні каналізаційної мережі не було здійснено вихід стояка через перекриття (тобто не дотримано сантехнічних правил), що і спричинило підтоплення стелі квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріли справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 3). Квартира АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, що розташована над квартирою позивача, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 37, 38). 29 липня 2020 року та 04 серпня 2020 року комісією у складі директора ПП «Базис» ОСОБА_9 , техніка ОСОБА_10 , юрисконсульта ОСОБА_11 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_12 , у присутності мешканки квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , складені акти про залиття квартири, які містять висновок комісії, що у квартирі АДРЕСА_3 трапилося протікання в туалетній кімнаті розмірами 1м х 1м. При обстеженні квартири АДРЕСА_2 , власнику було запропоновано розібрати кахель по санітарній ніші в туалетній кімнаті для з`ясування причини протікання у нижче розташовану квартиру і попередити про можливість обстеження та проведення робіт по усуненню протікання (а.с. 60,61). Згідно довідки про результати розгляду матеріалів ЖЄО Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 26 серпня 2020 року за № 7193 по факту звернення ОСОБА_1 щодо протікання каналізаційної труби між 8 та 9 поверхами квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , в ході перевірки встановлено, що протягом чотирьох місяців між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває конфлікт з приводу пошкодження каналізаційної труби, в результаті чого руйнується стеля у туалетній кімнаті заявниці. ОСОБА_2 пояснила, що під час ремонту в туалетній кімнаті проводила заміну частини металевої труби на пластикову, до протікання води в квартиру заявниці відношення не має (а.с. 7). 04 серпня 2020 року ОСОБА_5 звернулася до ПП «Базис» із письмовою заявою з проханням направити комісію по факту залиття її квартири (туалету) квартирою АДРЕСА_2 (а.с.62). 19 серпня 2020 року ОСОБА_5 подала заяву до ПП «Базис» з проханням установити заглушку на квартиру АДРЕСА_2 у зв`язку із залиттям її квартири та відрізати пластикову трубу в кімнаті туалету (а.с.62). 26 серпня 2020 року від ОСОБА_5 на адресу ПП «Базис» надійшла заява, в якій вона просила призначити комісію для вирішення питання щодо підтоплення стелі у туалетній кімнаті квартирою АДРЕСА_2 (а.с.63). 26 серпня 2020 року та 27 серпня 2020 року на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направлені листи з пропозицією домовитися в термін до 03 вересня 2020 року з мешканцями квартири АДРЕСА_3 про усунення підтоплення стелі в туалетній кімнаті шляхом розібрання плитки з їх квартири або пробиття бетонного перекриття з квартири АДРЕСА_3 з подальшим відновленням стелі за кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Роз`яснено, що на даний час холодне водопостачання відсутнє по туалетній кімнаті, в разі не вирішення даного питання мирним шляхом, з 02 вересня 2020 року буде відсутнє і по стояку кухонної кімнати, так як затоплення квартири АДРЕСА_3 продовжується, а також затоплюється квартира АДРЕСА_6 (а.с. 59,60). Згідно акту про відновлення квартирою АДРЕСА_2 ОСОБА_3 пошкодженого при пробитті стелі ремонту в туалетній кімнаті квартири АДРЕСА_3 від 27 серпня 2020 року, засвідченого підписами представників ПП «Базис»: юрисконсульта Кандиби Г.О. та техніка ОСОБА_13 , мешканців квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що 01 вересня 2020 року почнеться вибиття стелі в туалетній кімнаті працівником слюсарем-сантехніком для проведення ремонтних робіт по каналізаційній трубі, а власникам квартири АДРЕСА_2 необхідно протягом трьох днів відновити стелю в туалетній кімнаті (а.с.61). Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що залиття квартири позивача відбулося саме через недбалі винні дії мешканців квартири АДРЕСА_2 чи ПП «Базис». Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). У відповідності до положень ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Пунктом 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 встановлено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого наведена у додатку № 4 до вказаних Правил. Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду. Судом встановлено та не спростовується сторонами, що 28 липня 2020 року та 04 серпня 2020 року відбулося залиття в належній позивачу на праві спільної сумісної власності квартирі АДРЕСА_1 . Комісією ПП «Базис» було виявлено протікання в туалетній кімнаті. Проте, як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, комісією не було встановлено особу, з вини якої сталося залиття квартири позивача, та його причину, із зазначенням місця протікання. З показів свідка ОСОБА_8 , який працює сантехніком у ПП «Базис» та виконував роботу із демонтування частини труби, яка була зруйнована і потребувала заміни. На думку свідка, вказана труба була пошкоджена через тривалий час її експлуатації, пошкоджена була частина труби, яка знаходилася у ніші, при огляді ніши він бачив, що там було сухо. Труба була аварійна, при її демонтажу верхня частина розсипалася. Підстав недовіряти таким показам колегія суддів також не вбачає. Механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного надання споживачам відповідних комунальних послуг визначено Порядком обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року №2019. Пунктами 4, 5 цього Порядку визначено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що руйнування внутрішньобудинкової системи водовідведення (чугунна труби, яка розміщена між поверхами) відбулося в результаті ремонтних робіт проведених відповідачами в квартирі, а не зруйнувалася з часом її експлуатації. Усупереч доводів апеляційної скарги, допитані в суді свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , які є дітьми позивача, підтвердили проведення ремонтних робіт в квартирі відповідачів, а їх покази про пошкодження труби в результаті таких робіт є лише їх припущеннями. Колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідачем ПП «Базис» не було надано доказів на підтвердження належного утримання внутрішньобудинкової системи водовідведення в житловому будинку та спростування показів свідка ОСОБА_8 , щодо руйнування чугунної труби в зв`язку з тривалим часом їх експлуатації. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - О. І. Собина Судді: О.Ю. Кононенко Т.А. Левченко