Ухвала КЦС ВС № 289/624/21

Ухвала 19 січня 2022 року м. Київ справа № 289/624/21 провадження № 61-21014ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Осички», Радомишльської міської ради Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області, про включення до списку пайовиків, визнання права на земельну частку (пай), зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Осички» (далі - СТОВ «Осички»), Радомишльської міської ради Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області, про включення до списку пайовиків, визнання права на земельну частку (пай), зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року залишено без змін. 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, з подальшими змінами. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у квітні 2021 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн. Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*0,4=908) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*5=11 350); ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*0,4=908) (редакція закону на момент подання позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подання касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. Ураховуючи характер спору, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (визнання права на земельну частку) - 1 816 грн (908*200%) та вимоги немайнового характеру (включення до списку пайовиків, зобов`язання надати дозвіл на розробку технічної документації) - 3 632 грн ((908*2)*200%)). Отже, судовий збір підлягає сплаті за подання касаційної скарги у розмірі 5 448 грн (1 816+3 632) Таким чином, заявнику необхідно сплатити 5 448 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк