Ухвала КЦС ВС № 501/19/17

Ухвала 18 січня 2022 року місто Київ справа № 501/19/17 провадження № 61-961ск22 Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. вивчив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») 12 січня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року, залишити без змін рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 серпня 2019 року. Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій, інших процесуальних рішень, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у січні 2017 року звернулося до суду із позовом з вимогами про: - визнання земельних ділянок, площею 0, 100 га та площею 0, 040 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , - іпотечним майном; - звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № PCL-500/121/2007, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках, та земельні ділянки, площею 0, 100 га та площею 0, 040 га, за зазначеною адресою, які належать на праві приватної власності відповідачам у рівних частках шляхом продажу цього майна на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижче звичайних цін з метою задоволення вимог позивача у загальній сумі 1 371 805, 77 грн, яка складається з боргу за кредитом - 847 717, 08 грн, боргу за процентами - 30 721, 78 грн та боргу за пенею - 493 336, 91 грн. Отже, у справі № 501/19/17 спір виник з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред`явленого позову. Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18). Отже, у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки ціна позову обраховується із суми заборгованості, в рахунок якої позивач просить звернути стягнення. У справі № 501/19/17 розмір заборгованості позивачем визначено в сумі 1 371 805, 77 грн. Відповідно до змісту судових рішень ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду у січні 2017 року. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено на 2017 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року - 1 600 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також у справі заявлено одну вимогу немайнового характеру щодо визнання земельних ділянок іпотечним майном. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн). За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно судовий збір, який підлягав сплаті юридичною особою за подання позову щодо вимог майнового характеру, склав 20 577, 08 грн, за вимоги немайнового характеру - 1 600, 00 грн, за подання касаційної скарги - 44 354, 16 грн (20 577, 08 + 1 600 *200 %). До касаційної скарги додано докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 8 000, 00 грн, втім, з врахуванням змісту позовних вимог майнового та немайнового характеру та взявши до уваги наведені Верховним Судом розрахунки, сплачений заявником розмір судового збору є недостатнім. За наведених обставини заявнику потрібно доплатити судовий збір у розмірі 36 354, 16 грн (44 354, 16 - 8 000, 00) та надати оригінал відповідної квитанції або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, що якщо позивач (тут - заявник) не усуне недоліки позовної заяви (касаційної скарги) у строк, встановлений судом, заява (скарга) вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний