Ухвала КЦС ВС № 676/5275/20

Ухвала 10 січня 2022 року м. Київ справа № 676/5275/20 провадження № 61-20619ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2021 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Горох Л. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст заявлених вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов В. О. (далі - приватний нотаріус Плетньов В. О.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивувала тим, що у липні 2020 року їй стало відомо про вчинення приватним нотаріусом Плетньовим В.О. 26 жовтня 2011 року виконавчого напису № 896, яким звернуто стягнення на належну їй квартиру площею 64,5 кв. м (предмет іпотеки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 299 390,18 грн. Посилаючись на те, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, оскільки з його змісту неможливо встановити, за яким кредитним договором звертається стягнення на її майно та хто виступає боржником, вона не отримувала письмову вимогу від стягувача чи нотаріуса про звернення стягнення на суму, зазначену у виконавчому написі, а сума заборгованості не є безспірною, ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1896 від 26 жовтня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Плетньовим В. О. про звернення стягнення на належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 64,5 кв. м, у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на загальну суму 299 390,18 грн. Короткий зміст ухвалених судових рішень Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 жовтня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Плетньовим В. О., за № 1896 у реєстрі нотаріальних дій, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,5 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на загальну суму 299 390,18 грн. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Предметом спору в цій справі є вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса яким звернуто стягнення предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості в сумі 299 390,18 грн. Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (567 500,00 грн) та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 виклала правовий висновок про те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (справа «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик О. В. Ступак В. В. Яремко