Постанова 4803 № 208/2600/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/719/22 Справа № 208/2600/17 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря - Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА», про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за апеляційними скаргами акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року,- В С Т А Н О В И В: 15 травня 2017 року ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» (згодом найменування змінено на АТ «ДНІПРОАЗОТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА», про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Вказували, що 15 вересня 2016 року о 18.20 годині в м. Кам`янське по вул.Грушевського-вул.Сурська ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.6 "Рух праворуч або ліворуч", продовжив рух прямо по дорозі з одностороннім рухом, внаслідок чого виїхав на перехрестя та скоїв зіткнення з автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по вул.Грушевського, який належить АТ «ДНІПРОАЗОТ». Автомобілем Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував водій ОСОБА_3 , який знаходиться в трудових відносинах з АТ «ДНІПРОАЗОТ». Зазначали, що постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказували також, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Шкода Октавія - ОСОБА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СК"Провідна", останнє 16 грудня 2016 року перерахувало їм страхове відшкодування в розмірі 36 333 грн. 37 коп. Посилались на те, що згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ "Агенство незалежних експертиз" від 15 березня 2017 року №03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 105.577 грн.24 коп. Таким чином, різниця між фактичною шкодою та отриманою позивачем страховою виплатою складає 69.243 грн.87 коп. Вказані кошти в добровільному порядку власником автомобіля не відшкодовані. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх користь грошові кошти в розмірі 69.243 грн.87 коп., витрати, пов`язані із проведенням судової автотоварознавчої експертизи, в розмірі 1.100 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.600 грн. (том 1 а.с.1-5). Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року позовні вимоги АТ «ДНІПРОАЗОТ» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «ДНІПРОАЗОТ»: 69243 грн.87 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 15 вересня 2016 року; 1100 грн. у відшкодування витрат, понесених при оплаті дослідження - встановленню розміру суми матеріальної шкоди від 15 березня 2017 року №03/001; 1600 грн. у відшкодування витрат з оплати судового збору; всього на загальну суму 71943 грн.87 коп. В іншій частині позовних вимог АТ «ДНІПРОАЗОТ» відмовлено (том 2 а.с.1-3). В апеляційній скарзі АТ «ДНІПРОАЗОТ» просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (том 2 а.с.10-15). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач був згоден на те, що страховою компанією йому виплачено шкоду в розмірі 36 333 грн. 37 коп., тобто був згоден з сумою завданої шкоди, не наполягав на сплаті йому більшої суми або проведення експертизи з урахуванням того, що відповідно до полісу №АК/1168835 ліміт відповідальності складає 100 000 грн.; позивач після спливу шести місяців звернувся до ТОВ "Агенство незалежних експертиз" та отримав висновок від 15 березня 2017 року №03/001; судом першої інстанції не обґрунтовано надано переваги висновку від 15 березня 2017 року №03/001 перед страховим актом ПрАТ "СК Провідна" №2300135935/1 від 23 листопада 2016 року, яким визначено розмір матеріального збитку в розмірі 36 833 грн.37 коп.(том 2 а.с.52-56). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з АТ «Дніпроазот» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 400,00 грн.(том 2 а.м.138-145). Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 2 а.с.235-241). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, з урахуванням постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 вересня 2016 року о 18 год. 20 хв. в м. Кам`янське по вул. Грушевського- вул. Сурська, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.6 «Рух праворуч або ліворуч», продовжив рух прямо по дорозі з одностороннім рухом, внаслідок чого виїхав на перехрестя та скоїв зіткнення з автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по вул. Грушевського, який належить АТ «Дніпроазот». Автомобілем марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував водій ОСОБА_3 , який знаходиться в трудових відносинах з АТ «Дніпроазот». Вказана обставина встановлена постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 жовтня 2016 року по справі № 208/5833/16-п, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу № АК/1168835 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 31 серпня 2016 року у ПрАТ «СК «Провідна» зі строком дії до 31 серпня 2017 року (т. 1, а. с. 103). Згідно розрахунку, складеного ПрАТ «СК «Провідна» від 09 листопада 2016 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 36 833,37 грн (т. 1, а. с. 152). Відповідно до визначеної суми збитку ПрАТ «СК «Провідна» 16 грудня 2016 року виплатило АТ «Дніпроазот», з урахуванням франшизи, 36 333,37 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення № 0055286 (т. 1, а. с. 154). Згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 105 577,24 грн. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , тому він в силу статті 1172 ЦК України несе відповідальність із відшкодування шкоди спричиненої позивачу. Відмову у задоволені позову апеляційний суд мотивував тим, що наданий позивачем висновок Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001, не можлива прийняти як належний доказ, оскільки такий звіт є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що буде витрачена на відновлення транспортного засобу, в розмірі 105 577,24 грн. Реальним же підтвердженням вартості відновлювального ремонту є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Матеріали справи не містять такого платіжного доручення, отже підстави для застосування статті 1194 ЦК України та задоволення позовних вимог відсутні. Також, відповідно відповіді територіального сервісного центру № 1244 МВС України від 12 квітня 2017 року (т. 1, а. с. 76) згідно бази даних Дніпропетровської АІС та бази даних НАІС ДДАІ МВС України власником автомобіля марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 як зазначено в рішенні суду першої інстанції. Скасовуючи постанову апеляційного суду Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для застосування статті 1194 ЦК України та відсутності обов`язку у винної особи відшкодовувати завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП, якою є різниця між завданою шкодою (понесеними фактичними витратами) та лімітом відповідальності страховика. З урахуванням вказівок Верховного Суду, колегія суддів дійшла наступного висновку. Так, положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV). Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV). Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню: - загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи; - розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV; - чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV. Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що у цій справі відповідач (винуватець ДТП) несе відповідальність за завдану шкоду внаслідок ДТП у розмірі різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика. З матеріалів справи відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб марки Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу № АК/1168835 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 31 серпня 2016 року у ПрАТ «СК «Провідна» зі строком дії до 31 серпня 2017 року, ліміт страхового відшкодування визначено в розмірі 100 000,00 грн. Відповідно до визначеної суми збитку ПрАТ «СК «Провідна» 16 грудня 2016 року виплатило АТ «Дніпроазот», з урахуванням франшизи, 36 333,37 грн. Згідно висновку Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001 розмір фактичної шкоди, нанесеної позивачу внаслідок ДТП і пошкодження автомобіля Нісан Максима, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 105 577,24 грн. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення лише зі ОСОБА_1 , як винуватця у ДТП, суми заподіяної шкоди в розмірі 69243 гривні 87 копійок, яка підтверджена належними доказами. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про не доведення суми стягнення, спростується висновком Відділу судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Агенство незалежних експертиз» від 15 березня 2017 року № 03/001. Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. У відповідності до ч.ч.1-3ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази,що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках,передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач не спростував вказану суму, не заявляв про призначення експертизи, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді. Доводи сторін, що відшкодовувати шкоду повинен в тому числі власник автомобіля, а саме ОСОБА_2 , колегія суддів не приймає до уваги, з вищевказаних підстав. Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційних скаргах. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційних скарг відсутні. В зв`язку із залишенням апеляційних скарг без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтами судовий збір поверненню не підлягає. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: