LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/7118/21

від 12.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7118/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Кузнецов В.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 (суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/7118/21 за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Київ до відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Горлівка відповідача- 2: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ про визнання договору купівлі-продажу від 16.07.2021 року недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання недійсним договору іпотеки від 16.07.2021р., припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження (заборони) за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ до відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Горлівка відповідач-2 ОСОБА_1 , м.Київ Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ", м.Бориспіль Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", м.Львів Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1. ОСОБА_3 , м.Київ про звернення 14 400 000,00 грн. ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося з позовом до Відповідача-1 ОСОБА_2 та Відповідача-2 ОСОБА_1 , в якому просить суд: - звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 №1/16/к/3-2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. за реєстровим №638 укладеним між АБ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_4 , а саме: житловий буд. АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м.; - встановити спосіб реалізації житлового будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1 774, 0 кв.м., житловою площею 595, 5 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з визначенням початкової ціни нерухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - задовольнити вимоги АБ "УКРГАЗБАНК" за генеральним кредитним договором №1/16/к від 07.10.2016 в розмірі 2 189 295,71 (два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) євро 71 євроцентів, 2 340 499,49 (два мільйони триста сорок тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) доларів США 49 центів та 25 050 006,17 (двадцять п`ять мільйонів п`ятдесят тисяч шість) гривень 17 копійок з вартості реалізації предмету іпотеки: житлового будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1 774,0 кв.м., житловою площею 595, 5 кв.м.,. Окрім того просить залучити до участі у справі, в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ", Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" та ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 до господарського суду Дніпропетровської області подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 та до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", в якій остання просить суд: - визнати недійсним договір купівлі продажу від 16.07.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., реєстровий №839, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; - усунути ОСОБА_1 перешкоди в здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59316196 від 16.07.2021, номер запису 4301655, зареєстрованої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю., щодо житловий будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101, номер запису про право власності: 15152881; - припинити права власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на житловий будинок АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101 шляхом скасування державної реєстрації права власності (номер запису 43016155); - визнати договір іпотеки, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , серія та номер: 840, 841, виданий 16.07.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., недійсним; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію іпотеки (номер запису № 43016331) від 16.07.2021, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію обтяжень - заборони на нерухоме майно (номер запису № 43016444) від 16.07.2021, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. Крім того позивачем за зустрічним позовом надано клопотання про заміну у зустрічному позові первісного (неналежного) відповідача (ПАТ АБ "Укргазбанк") належним відповідачем - гр. ОСОБА_3 . Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 повернуто ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої остання просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 та ухвалите нове рішення про передачу зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу від 16.07.2021 недійсним, усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання недійсним договору іпотеки від 16.07.2021, припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження (заборони) на розгляд суду першої інстанції. В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що вважає безпідставним висновок суду, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню, оскільки предметом спору є договір купівлі-продажу, укладений між громадянами без статуту підприємця, та не підпадає під категорію правочину, предметом якого є забезпечення виконання зобов`язання з такими сторонами як юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Апелянт погоджується, що правовідносини дійсно не є господарськими, проте виникають саме з господарських правовідносин. Спір виникає із забезпечувального зобов`язання, яким було забезпечено основне зобов`язання, яке за суб`єктним складом і правовідносинами є саме господарським, а його розгляд за правилами ЦПК України призведе до порушення прав ОСОБА_1 , яка просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.07.2021 і договір іпотеки від 16.07.2021, усунути перешкоди в здійсненні прав власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованого приватним нотаріусом, а також просить визнати недійним договір іпотеки і додаткові угоди до нього. У разі якщо ці питання будуть розглядатися за правилами різних видів судочинства (цивільного та господарського) то ОСОБА_1 матиме значні перешкоди у реалізації і захисті своїх право як власника. Зазначене містить правову проблему, адже не є врегульованим законодавством, тому ухвала про повернення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №904/7118/21 апелянтом до матеріалів справи надано клопотання про усунення недоліків з доказом сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого зазначає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття даного зустрічного позову, оскільки договір купівлі-продажу, укладений між громадянами без статусу підприємця, а також оскаржуваний договір не підпадає під категорію правочину, предметом якого є забезпечення виконання зобов`язання з такими сторонами як юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Окрім того ст. 21 та ч.14 ст. 30 ГПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим кодексом. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов. З огляду на те, що предметом зустрічного позову є вимоги щодо нерухомого майна, зокрема про визнання недійсними договору купівлі продажу та договору іпотеки нерухомого майна, що укладені між фізичними особами та не мають жодного відношення до господарських зобов`язань, то такий спір, в силу положень ст. 19 та ч.1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України підлягає розгляду місцевим загальним судом за місцем знаходження нерухомого майна в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до п 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1 ОСОБА_2 та Відповідача-2 ОСОБА_1 , в якому просить суд: - звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 №1/16/к/3-2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. за реєстровим №638 укладеним між АБ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_4 , а саме: житловий буд. АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м.; - встановити спосіб реалізації житлового будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1 774, 0 кв.м., житловою площею 595, 5 кв.м. шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з визначенням початкової ціни нерухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - з вартості реалізації предмету іпотеки: житлового будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1 774,0 кв.м., житловою площею 595, 5 кв.м., задовольнити вимоги АБ "УКРГАЗБАНК" за генеральним кредитним договором №1/16/к від 07.10.2016 в розмірі 2 189 295,71 (два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) євро 71 євроцентів, 2 340 499,49 (два мільйони триста сорок тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) доларів США 49 центів та 25 050 006,17 (двадцять п`ять мільйонів п`ятдесят тисяч шість) гривень 17 копійок. В обґрунтування позовний вимог позивач посилається на факт незаконного відчуження відповідачем 2 відповідачу 1 вказаного нерухомого майна, яке є предметом Договору іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 №1/16/к/3-2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7118/21. Відповідач 2 заперечує проти позовних вимог та зазначає, що не укладала як Договору іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 №1/16/к/3-2 так і Договору купівлі продажу нерухомого майна від 16.07.2021. 27.10.2021 ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, згідно якої остання просить: - визнати недійсним договір іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 № 1/16/к/3-2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., за реєстровим № 683, між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 , а саме: житловий буд. АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м. Встановити спосіб реалізації житлового будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1 774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м.; - визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки № 1/16/к/3-2 (без оформлення заставної) від 27.03.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., за реєстровим № 120; - визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору іпотеки № 1/16/к/3-2 (без оформлення заставної) від 19.09.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., за реєстровим № 692; - усунути Узловій Ользі Костянтинівні перешкоди в здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації іпотеки від 07.10.2016, номер запису 16802148, зареєстрованої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., щодо житлового буд. АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101, номер запису про право власності: 15152881; - усунути ОСОБА_1 перешкоди в здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації обтяження - заборони на нерухоме майно від 07.10.2016, номер запису 16802163, зареєстрованої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., щодо житловий буд. АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101, номер запису про право власності: 15152881; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію іпотеки від 07.10.2016, номер запису 16802148, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запису про обтяження - заборони на нерухоме майно від 07.10.2016, номер запису - 16802163, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання договору іпотеки №1/16/к/3-2 від 07.10.2016р., Договору про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки№1/16/к/3-2 від 27.03.2017, усунення перешкод у здійсненні права власності, припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження (заборони). Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним позовом у підготовчому засіданні. 27.10.2021 ОСОБА_1 до господарського суду Дніпропетровської області подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 та до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", в якій остання просить суд: - визнати недійсним договір купівлі продажу від 16.07.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., реєстровий №839, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; - усунути ОСОБА_1 перешкоди в здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59316196 від 16.07.2021, номер запису 4301655, зареєстрованої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю., щодо житловий будинку АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101, номер запису про право власності: 15152881; - припинити право власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на житловий будинок АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: житловий будинок літ. Я-7, загальною площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 45765612101 шляхом скасування державної реєстрації права власності (номер запису 43016155); - визнати договір іпотеки, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , серія та номер: 840, 841, виданий 16.07.2021, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., недійсним; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію іпотеки (номер запису № 43016331) від 16.07.2021, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.; - скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію обтяження - заборони на нерухоме майно (номер запису № 43016444) від 16.07.2021, зареєстровану приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 повернуто ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи без розгляду. Приймаючи вказану ухвалу господарський суд зазначив, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду оскільки предметом спору зустрічної позовної заяви є договір купівлі-продажу, укладений між фізичними особами без статусу підприємця, а також у зв`язку з тим, що цей договір не підпадає під категорію правочину, предметом якого є забезпечення виконання зобов`язання з такими сторонами як юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком господарського суду з огляду на наступне. В статті 1 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів та встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 26.03.2019 у справі № 922/980/18, від 02.04.2019 у справі № 916/2864/17 зазначала, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Отже критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. В постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу. Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, за змістом пунктів 1, 6, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання. З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та, 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. У частині 2 статті 48 ЦПК України встановлено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Отже критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, та спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Таким чином в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви позивач просить визнати недійсним договір купівлі продажу від 16.07.2021, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний будинок. Також позивач просить визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію іпотеки та відповідно скасувати (виключити) з Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію обтяження заборони на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 . Таким чином позивач просить визнати недійсними договори, які були укладені між фізичними особами, які не мають статусу підприємців та укладення таких договір не пов`язано із здійсненням фізичними особами господарської діяльності. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вважає, що спір виник із забезпечувального зобов`язання, яким було забезпечено основне зобов`язання, яке за суб`єктним складом і правовідносинами є саме господарським. Щодо даного доводу, колегія зазначає, що господарським судом, згідно ухвали від 02.11.2021 у даній справі, було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ АТ «Укргазбанк» про визнання недійсним Договору іпотеки без оформлення заставної від 07.10.2016 № 1/16/к/3-2 та договорів про внесення змін та доповнень №1 та №2до вказаного договору, оскільки встановлено, що зустрічний позов відповідає вимогам ст. 180 ГПК України та загальним правилам пред`явлення позову. Разом з тим як вже було зазначено п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що до юрисдикції господарських судів віднесено справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Щодо даної зустрічної позовної заяви господарським судом було правильно встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 16.07.2021, укладений між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підпадає під категорію правочинів, предметом якого є забезпечення виконання зобов`язання з такими сторонами як юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, які п. 6 ст. 20 ГПК віднесено до юрисдикції господарських судів. В матеріали справи не надано будь-яких доказів, що спірний договір купівлі-продажу укладався з метою забезпечення виконання зобов`язання чи на виконання будь-якого іншого господарського зобов`язання. Позивачем за зустрічною позовною заявою відповідачами визначено ОСОБА_2 та Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». При цьому до зустрічної позовної заяви було додано клопотання про заміну у зустрічному позові первісного (неналежного) відповідача (ПАТ АБ "Укргазбанк") належним відповідачем - гр. ОСОБА_3 . Сторонами договору іпотеки від 16.07.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який також просить визнати недійсним позивач за зустрічним позовом, є фізичні особи, які не мають статусу підприємців, що не відповідає вимогам суб`єктного складу учасників в господарському процесі. Отже як склад учасників визначених за зустрічною позовною заявою так і зміст правовідносин, які виникли між вказаними учасниками не відповідає встановленим кодексом вимогам щодо характеру спору, який відноситься до юрисдикції господарських судів. Колегія звертає увагу, що право позивача за зустрічною позовною заявою на доступ до суду в частині вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може бути реалізоване шляхом звернення з окремим позовом до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до частин 1, 2 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Таким чином право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Колегія зазначає, що підстави та предмет позову за первісним та за зустрічним позовами різняться, як різниться і склад учасників правовідносин, відповідно вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом повинні розглядатися за правилами різного судочинства. Відповідно до приписів частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України). Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення. Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 у справі №904/7118/21 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.Ф. Мороз Суддя В.О.Кузнецов Суддя Л.А.Коваль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»