Постанова 4851 № 440/5861/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2022 р. Справа № 440/5861/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 та за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське", Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року по справі № 440/5861/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиманське" (надалі - позивач, ТОВ "Лиманське") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив: -визнати протиправним та скасувати рішення, викладене в листі від 24.03.2021, щодо відмови у підтвердженні ТОВ "Лиманське" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році; -зобов`язати відповідача відновити та підтвердити ТОВ "Лиманське" статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, про що видати довідку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 позов задоволено. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволеня. Додатковим рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року заяву представника позивача - адвоката Гирі Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень). В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено. Зазначене додаткове рішення суду першої інстанції було оскаржено до апеляційної інстанції як позивачем в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову професійну правничу допомогу, так і відповідачем, кожен із апелянтів посилаючись на порушення судом норм просувального та матеріального права просили скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення: позивач в частині відмови відмови у відшкодуванні витрат на правову професійну правничу допомогу, а відповідач повністю відмовити в задоволенні заяви про відшкодуванні витрат на правову професійну правничу допомогу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 440/5861/21 залишено без змін. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське", Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 по справі № 440/5861/2 залишено без задоволення. Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 по справі № 440/5861/21 залишено без змін. Представником позивача подано заяву про стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" в розмірі 9500,00 грн. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне. Згідно п.3 ч.1ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова допомога ТОВ"Лиманське" надавалась адвокатом Гирею А.В. на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 01.06.2021. Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2021 року між адвокатом Гиря А.В. та ТОВ "Лиманське" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №б/н , за умовами якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту у відповідності, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між сторонами. Сторонами на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р. був складений та підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 14.12.2021р., відповідно до якого сторони визнають та підтверджують те, що Адвокатом Гиря А. В. були проведені (надані) послуги, а позивачем у справі - ТОВ «Лиманське» вказані послуги (роботи) були прийняті на загальну суму 9500.00 грн. Зі змісту акту виконаних робіт (наданих послуг) від 14.12.2021 адвокатом Гирею А.В. надано наступні послуги: -складання та подання апеляційної скарги на додаткове Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5861/21 від 25.08.2021 року (24.09.2021р.), 8 арк., витрачений час 3,5 год. - 3500 грн.; -складання та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021р., направлення відповідачу, 4 арк., витрачений час 3 год., - 3000 грн.; -складання та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021р., направлення Відповідачу, 4 арк. -3000 грн. Колегія суддів зазначає, що вказана справа належить до справ незначної складності, щодо якої станом на дату звернення позивачу до суду сформовано сталу судову практику, а тому час витрачений на складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, який за своїм змістом аналогічний позовній заяві (3,5 год) не відповідає заявленому у описі, достатньо 1,5 год. Крім того, направлення відзивів на апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області є суто технічною дією та охоплюється послугою складання відзиву, тому зазначення такої послуги у розрахунку є безпідставним. Таким чином колегія суддів вважає, що вартість гонорару за складання відзивів на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021р. та на апеляційну скаргу на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021р. (6000 грн.) є «неспівмірними» зі складністю справи, а загальний показник часу, який зазначений адвокатом є необґрунтованим та завищеним, відзиви у даній категорії справ не потребують складних правових досліджень, а тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., понесених під час апеляційного розгляду справи, що підтверджується належними доказами, у зв`язку із чим, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому, судова колегія не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах даної справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу пов`язаних зі складанням та поданням апеляційної скарги на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5861/21 від 25.08.2021 року у розмірі 3500 грн., оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 вказану апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а додаткове рішення - залишено без змін. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Прийняти додаткову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" про розподіл судових витрат по справі №440/5861/21 задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 (три тисячі ) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Чалий І.С. Бершов Г.Є.