LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/16943/21

від 10.01.2022 ·

Справа № 127/16943/21 Провадження № 22-ц/801/41/2022 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Панасюк О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 рокуСправа № 127/16943/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач), суддів Берегового О. Ю., Сала Т. Б., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру неустойки за несвоєчасну сплату аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Антонюка В. В. від 06 жовтня 2021 року, - встановив: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, за яким просив зменшити розмір неустойки за несвоєчасну сплату аліментів, що стягнуто з нього постановою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року з 119230 грн 00 к. до 30000 грн 00 к. В обґрунтовування вимог позову зазначав, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2016 року з нього стягнуто аліменти на неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 грн 00 к. щомісячно до виповнення ними повноліття. Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 119230 грн 00 к. Вказував, що він сплатив 47875 грн 90 к., тому сума коштів для стягнення станом на день подачі позову становить 72580 грн 12 к. Зазначав, що у лютому 2021 року він вийшов на пенсію за віком, за станом здоров`я не має змоги працювати, тому фінансово не спроможний оплатити 72580 грн 12 к. З його пенсії відраховується 20 % доходу до виплати загальної суми боргу. Крім пенсії інших видів доходу не має, є власником однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 , будь-яким транспортним засобом не володіє, заощаджень в банківських установах не має, одружений, дружина - пенсіонерка, яка працює. Щомісяця він також сплачує аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. 00 к. до завершення нею навчання в червні 2022 року. Зазначав, що на даний час змінилося його матеріальне становище, погіршився стан його здоров`я, що відповідно робить утрудненим виконання рішення суду по стягненню пені за несплату аліментів. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року у позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, про те, що він є непрацездатною особою, або ж має на утриманні неповнолітніх дітей чи батьків - інвалідів. Батько (як і матір) зобов`язаний вживати необхідних заходів з метою відшукування законних джерел доходів для виконання свого обов`язку по утриманню дитини, забезпечення гідних умов проживання й розвитку. Стягнення пені за несплату аліментів, є заходом відповідальності, спрямованим, насамперед, на забезпечення належного виконання аліментних зобов`язань платником аліментів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив рішення скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на ті ж обставини, що і в позовній заяві. Представниця ОСОБА_2 - адвокат Самородова О. П. подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до встановлених обставин справи та норм матеріального права, якими регулюються правовідносини сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке. Частинами першою - третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто пеню в розмірі 36626, грн. 20 к. за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 119230 грн 00 к. Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 03 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59941162. Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 10 березня 2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 59941162, з пенсії ОСОБА_1 відраховується 20 % доходу до виплати загальної суми боргу. Відповідно до довідок та медичних заключень ОСОБА_1 страждає на такі захворювання, як: аневризм верхнього відділу аорти; багатовузловий колоїдний зоб І ст. з вузлом на лівій долі щитовидної залози розміром 35x28x32 мм.; захворювання жовчного міхура. З відповіді першого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) видно, що у відділі перебуває виконавче провадження № 59941162 з виконання виконавчого листа № 127/20291/16-ц від 29 серпня 2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 119230 грн 00 к. та судового збору в розмірі 551 грн 20 к. Станом на 28 вересня 2021 року заборгованість по цьому виконавчому провадженні становить 63529 грн 76 к. За змістом статті 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до частини першої, другої статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Як видно з матеріалів справи, питання щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів вирішувалось рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто пеню в розмірі 36626, грн. 20 к. за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 119230 грн 00 к. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Частинами першою, другою статті 18 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Системний аналіз частин першої, другої статті 196 СК України у взаємозв`язку із загальними положеннями про неустойку (статті 549 - 552 ЦК України), частини другої статті 129 Конституції України та статті 18 ЦПК України вказує на те, що положення частини другої статті 196 СК України про можливість зменшення розміру неустойки можуть бути застосовані судом під час вирішення спору про стягнення неустойки. Заявлення такої вимоги після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення неустойки є, фактично, вимогою про перегляд судового рішення, що набрало законної сили, у не передбачений процесуальним законом спосіб, що є неприпустимим. За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий О. С. Панасюк Судді: О. Ю. Береговий Т. Б. Сало

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»