Постанова 4852 № 160/12373/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12373/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Солодкова К.А., за участі представника позивача - Машошина А.О., представника відповідача - Гончар С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року в адміністративній справі №160/12373/20 (суддя у 1 інстанції Кальник В.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Три звезды" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Три звезды", в якому просила: - визнати дії Павлоградської міської ради щодо відвертого саботування надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 противоправними; - визнати противоправним та скасувати рішення Павлоградської міської ради від 18.08.2020 року №2253-71-VІІ про відмову в наданні дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки кадастровий номер за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; - зобов`язати Павлоградську міську раду надати дозвіл на встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Павлоградської міської ради щодо ненадання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Визнано противоправним та скасовано рішення Павлоградської міської ради від 18.08.2020 року №2253-71/VІІ про відмову в наданні дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Зобов`язано Павлоградську міську раду надати ФОП ОСОБА_1 дозвіл на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградської міської ради понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків фактичним обставинам справи, які мають значення для справи, неповне з`ясування обставин у справі, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірне рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції. Зазначено, що з плану зонування та генплану м. Павлоград, земельна ділянка що розташована за адресою: по АДРЕСА_1 , площею 0,0101 га, призначена для розташувань торгівельного центру (78 експлікації до Генплану), що прямо виключає можливість розташування у вищевказаній зоні торгівельних павільйонів. При цьому, надання дозволу на складання технічної документації є виключною компетенцією відповідача, а тому суд не міг зобов`язати останнього надати відповідний дозвіл. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.03.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А., є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , а саме: торгівельного павільйону, площею 93,30 м.кв., розташованого на АДРЕСА_1 . Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Павлоградської міської ради із заявою від 13.08.2018 року № 003103, у якій просила надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0101 га для обслуговування будівель торгівлі в оренду на 25 років за адресою: АДРЕСА_1 . 10.09.2018 року листом за № 441 Павлоградська міська рада повідомила ФОП ОСОБА_1 , що відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0101 га в кадастрі відсутні. Також було зазначено, що по цій земельній ділянці розроблення технічної документації неможливо. У листі-відповіді відповідача повідомлено, що рішенням сесії Павлоградської міської ради від 21.12.2010 р. №21-3/VІ "Про поновлення строку оренди земельних ділянок" орендарю було відмовлено в продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0101 га, на підставі голосування депутатів на сесії Павлоградської міської ради. П.9 вищевказаного рішення орендаря було зобов`язано здійснити заходи щодо демонтажу торгівельного павільйону до 01.04.2011 року. Також, у листі відповідач зазначає, що Павлоградська міська рада, при прийнятті рішення про відмову в продовженні строку дії договорів оренди, використовувала свою виключну компетенцію, встановлену Конституцією України, як власника землі і є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та у виборі суб`єкта щодо надання йому права користування землею в порядку, встановленому Законом. п. 16 вищезазначеного договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди, повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Павлоградська міська рада, повідомила позивача, що в неї не має законних підстав для розгляду питання на сесії міської ради та надання ФОП ОСОБА_1 адміністративної послуги про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0101 га, для обслуговування будівель торгівлі, з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Вказану відмову було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року у справі №0440/6999/18 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме, суд вирішив: визнати протиправною бездіяльність Павлоградської міської рад щодо неприйняття рішення за заявою від 13.08.2018 року про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0101 га.; зобов`язати Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 13.08.2018 року про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0101 га та прийняти рішення з урахуванням вимог чинного законодавства та висновків суду у даній справі. На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за розглядом якого 21.12.2018 року прийнято рішення № 1469-45/VІІ "Про відмову в надані дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 ". Відмова обґрунтована необхідністю формування нової земельної ділянки та розроблення проекту землеустрою щодо її відведення та на підставі голосування депутатів на сесії Павлоградської міської ради. Вказану відмову також було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № 160/377/19 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме, суд вирішив: визнати протиправним та скасувати рішення Павлоградської міської ради від 21.12.2018 року № 1469-45/VII; зобов`язати Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1212400000:02:026:0072 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. На виконання рішення суду 29.10.2019 року відповідачем було проведено сесію Павлоградської міської ради VII скликання, що підтверджується Протоколом № 57, з якого вбачається, що рішення не прийнято. Не погоджуючись із зазначеним протоколом та діями відповідача щодо не розгляду заяви про надання дозволу на складання технічної документації, позивач звернулась до суду з позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі № 160/4090/20 позовну заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про визнання протиправними та скасування витягу з протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково, а сам, суд вирішив: зобов`язати Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, за розглядом якого 18.08.2020 року прийнято рішення № 2253-71/VІІ "Про відмову в надані дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки". Відмова обґрунтована тим, що місце розташування даної земельної ділянки для обслуговування торгівельного павільйону не відповідає вимогам Генерального плану міста Павлограда, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 03.04.2012 р. №532-20/VІ та Плану зонування території міста Павлограда, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 23.12.2013р. №1121-40/VІ в частині її цільового використання, а саме, для розміщення торгового центру. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в містах - не більше 0,10 га. Згідно частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідно до положень частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Як вже зазначалося раніше, підставою для відмови у наданні дозволу на складання технічної документації позивачу у спірному рішенні зазначено, що місце розташування даної земельної ділянки для обслуговування торгівельного павільйону не відповідає вимогам Генерального плану міста Павлограда, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 03.04.2012 р. №532-20/VІ та Плану зонування території міста Павлограда, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 23.12.2013р. №1121-40/VІ в частині її цільового використання, а саме для розміщення торгового центру. Водночас, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, не містить такої класифікації видів цільового призначення земель, як для розміщення торгового центру та спірна земельна ділянка надавалась попередньому власнику торгівельного павільйону для будівництва і обслуговування торгівельного павільйону, що відповідає коду КВЦПЗ 03.07 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №

548. З наведеного слідує, що дії відповідача щодо ненадання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки є протиправними, а відмова у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки в частині її цільового використання «для розміщення торгівельного центру» не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є незаконною та підлягає скасуванню. При цьому, слід врахувати, що під час розгляду адміністративних справ № 0440/6999/18, № 160/377/19, № 160/4090/20, а також у листі Павлоградської МР від 10.09.2018 року № 441, рішенні Павлградськї МР від 21.12.2018 року № 1469-45/VІІ "Про відмову в надані дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", рішенні Павлоградської міської ради від 18.08.2020 року № 2253-71/VІІ "Про відмову в надані дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки" відповідачем не вказувалось про розміщення торгового центру на спірній земельній ділянці, що на думку суду свідчить, що відповідачем кожного разу позивачу зазначаються нові обставини, які унеможливлюють надання останньому дозвіл. Проте такі дії відповідача ставлять позивача у правову невизначеність, адже останній позбавлений можливості отримати відповідний дозвіл. Також слід врахувати, що з пояснювальної записки Плану зонування території міста Павлограда, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 23.12.2013 р. № 1121-40/VІ, вбачається, що спірна земельна ділянка потрапляє в зону Г-5 "Торгівельну зону", тобто, зоною для призначення розташування торгівельних об`єктів, а у відповідності до Порядку провадження, торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку Споживчих товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, торгівельний павільйон є об`єктом роздрібної торгівлі. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що торгівельний комплекс, на який посилається відповідач, розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності ТОВ "Три звезды", яке ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залучено до участі у справі №160/12373/20 в якості третьої особи. Натомість, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Три звезды" до суду 30.11.2020 року надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що нерухомість позивача, під якою вона просить виділити земельну ділянку у користування, межує із земельною ділянкою, яка є власністю ТОВ "Три Звезды". ТОВ "Три Звезды" не заперечує, щоб на спірній земельній ділянці знаходилась нерухомість саме позивача, а ніякої іншої особи. Нерухомість позивача розташована на спірній земельній ділянці близько 20 років, і за весь час користування земельною ділянкою не виникало жодного питання, що саме має бути збудовано на даній земельній ділянці. З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки кадастровий номер за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Стовно доводів відповідача, що надання дозволу на складання технічної документації є виключної компетенцією скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Згідно до Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, у відповідності до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", зазначив, що "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури". Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.245 КАС України, відповідно до п.2 ч.1 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, проте відповідний спосіб захисту має бути законним та відповідати певній нормі права. З огляду на вищенаведене та враховуючи той факт, що позивачу було тричі відмовлено у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою, а зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання згідно рішення суду фактично не призвело до відновлення порушених прав позивача, в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Павлоградську міську раду надати ФОП ОСОБА_1 дозвіл на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0101 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року в адміністративній справі №160/12373/20 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року в адміністративній справі №160/12373/20 - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.12.2021 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до приписів ст. 243 КАС України. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя В.А. Шальєва