Постанова Дніпровський апеляційний суд № 215/4045/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/275/22 Справа № 215/4045/21 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 215/4045/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П., суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, на додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року, яке ухвалене суддею Камбул М.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 листопада 2021 року,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання жінки до досягнення дитиною трьохрічного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25.06.2021, та стягнуто з ОСОБА_2 , щомісяця аліменти у розмірі 1000 грн. на користь ОСОБА_1 до виповнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 25.06.2021, та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1816,00 грн. на користь держави. 05.11.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розподіл судових витрат у вказаній справі про стягнення з відповідача на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18600 грн. Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4045/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та на утримання жінки з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьохрічного віку відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Співак В.А., ставить питання про скасування додаткового рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення заяви повністю, також просить стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в порядку, встановленому ЦПК України. Зазначає, що, при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не враховано правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19. Також посилається на правові позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказує, що несплата адвокатського гонорару, обумовленого договірними зобов`язаннями, свідчить про те, що витрати за таким гонораром є «фактично понесеними». Зауважує, що адвокат, виходячи із конкретних обставин справи, самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту у відповідності до вимог чинного законодавства. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4045/21, суд першої інстанції виходив з того, що, фактичні витрати позивачки на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 18600 грн. не підтверджені належними доказами, до суду не надано жодної квитанції чи будь-якого іншого платіжного документу оплати позивачкою Адвокатському об`єднанню суми наданих послуг. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання жінки до досягнення дитиною трьохрічного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25.06.2021, та стягнуто з ОСОБА_2 , щомісяця аліменти у розмірі 1000 грн. на користь ОСОБА_1 до виповнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 25.06.2021, та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1816,00 грн. на користь держави ( а.с. 60-64). Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4045/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та на утримання жінки з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьохрічного віку відмовлено ( а.с. 96-100). Через необхідність звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання жінки до досягнення дитиною трьохрічного віку, між позивачкою та Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова укладено договір № 06/21/2 про надання юридичної (правничої) допомоги від 17 червня 2021 року (а.с.77-80). Згідно Акту № б/н приймання - передачі наданих послуг по договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 06/21/2 від 17 червня 2021 року, позивачці була надана професійна правнича допомога, а саме: вивчення наданих Клієнтом документів, вартістю 500 грн., консультація щодо порядку стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, вартістю 1500 грн., аналіз реєстру судових рішень та надання відповідних роз`яснень, щодо стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, вартістю 500 грн., зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції, вартістю 800 грн., складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, вартістю 2500 грн., складання відповіді на відзив, вартістю 1500 грн.,вивчення матеріалів справи № 215/4045/21, вартістю 800 грн., збір та вивчення доказів для подання до суду, по справі № 215/4045/21, вартістю 1500 грн., складання заяви про перенесення судового засідання, вартістю 1500 грн., представлення інтересів в судовому засіданні по справі № 215/4045/21 (дати судових засідань 04.10.2021 року, 01.11.2021 року,вартістю 2000 грн., та гонорар успіху 7 000 грн., загалом позивачці була надана правнича допомога на суму 18 600 грн. (а.с.81). Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат за надану правничу допомогу позивачкою подано до суду першої інстанції договір № 06/21/2 про надання юридичної (правничої) допомоги від 17 червня 2021 року укладений між позивачкою та Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова» та Акт № б/н приймання - передачі наданих послуг по договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 06/21/2 від 17 червня 2021 року. Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи відмову тим, що фактичні витрати позивачки на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 18600 грн. не підтверджені належними доказами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заяваN19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови). Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони абог публічним інтересом до справи. Колегія суддів, з урахуванням наведених вище норм права та з урахуванням конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, заперечень відповідача (а.с. 89) проти заявленого до стягнення позивачкою розміру витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи та виконаними Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова» послугами, часом, витраченим адвокатом Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова» на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом Адвокатським об`єднанням «Ліга Сова» послуг, значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, вважає обґрунтованими вимоги щодо відшкодування за рахунок відповідача понесених позивачкою у даній справі судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн. Вимоги апеляційної скарги про відшкодування відповідачем на користь позивачки понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт по договору про надання професійної правничої допомоги № 11/21/5 від 26 листопада 2021 року. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог. Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, задовольнити частково. Додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове додаткове рішення. Заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №215/4045/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та на утримання жінки з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьохрічного віку задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати на правничу професійну допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч ) гривень 00 (нуль)копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 05 січня 2022 року. Головуючий: Судді: