Постанова 4857 № 462/6535/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції: Бориславський Ю.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 462/6535/21 пров. № А/857/18420/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Улицького В.З. за участю секретаря судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 жовтня 2021 року у справі № 462/6535/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ : 07.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4680002 від 24.08.2021р. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01.10.2021р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01.10.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 24.08.2021р. інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Емета Б.В. виніс постанову серії ЕАО №4680002 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Із змісту вказаної постанови видно, що 24.08.2021 року в 11:49 год. с. Гірне дорога Київ-Чоп М06 628 км ОСОБА_1 порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, а саме керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 75 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більш ніж на 20 км/год. ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із змістуч.1 ст.122 КУпАП видно, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, перевірці у такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення. ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Проте, в постанові про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.08.2021р. серії ЕАО №4680002 яка є предметом розгляду не вказано, з яких саме доказів поліцейський дійшов висновку, що позивач перевищив швидкість в населеному пункті, оскільки відсутній запис із фіксацією даного порушення. (а.с. 10) ч.3 ст.283 КУпАП передбачено обов`язок поліцейського щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто, в разі відсутності у постанові покликань на належні та допустимі докази, надання таких доказів в подальшому виключає їх допустимість з огляду на факт відсутності покликань на них у самій постанові суб`єктом владних повноважень. ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Зокрема, ч.2 даної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ч.1 ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Крім того, у разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення покликань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий суду відеодоказ під час розгляду справи також не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Суд не може приймати рішення на припущеннях, оскільки рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В даному випадку у колегії суддів відсутні беззаперечні підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим, з огляду на норми ч. 2 ст.77 КАС України, неможливо стверджувати про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем належних доказів щодо невчинення адміністративного правопорушення є помилковими з огляду на положення ч.2 ст.251 КУпАП, ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до яких обов`язок доказування у справах про адміністративні правопорушення покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами. В п.3 ч.3 ст.286 КАС України видно, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Колегія суддів критично ставиться до наявного у матеріалах справи фотозображення з огляду на те, що такі не зазначені в додатку до постанови. (п.9 оспорюваної постанови не містить, вказівки які саме матеріали додаються до постанови). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі як суб`єкти владних повноважень діяли не у спосіб що визначений законами та Конституцією України. В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняту постанову, якою позов задовольнити та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Керуючись ст.ст.243,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 01 жовтня 2021 року у справі № 462/6535/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4680002 від 24.08.2021р., а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 04.01.2022р.