Постанова КАС ВС № 826/17678/15
від 29.12.2021 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року м. Київ справа № 826/17678/15 адміністративне провадження № К/9901/63246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» до Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року (суддя Шулежко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року (судді: Коротких А.Ю. (головуючий), Файдюк В.В., Літвіна Н.М.) у справі №826/17678/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В : ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог 1.Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» (далі - Товариство, ПАТ «ДПЗКУ», платник податків, позивач у справі) звернулось до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - контролюючий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення №22526552206 від 4 березня 2015 року про визначення грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 66366482 грн 25 коп. 2.Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю висновків контролюючого органу за наслідками проведеної перевірки про порушення приписів статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів надходження валютної виручки та ненадходження валютної виручки за наслідками виконання зовнішньоекономічних експортних контрактів на поставку пшениці, ячменю, сої, тому підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було, таке є протиправним і підлягає скасуванню. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 3. 29 лютого 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року, в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відмовлено. 3.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди зазначили, що оскільки строк виконання зобов`язань позивача перед компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) по контракту від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 не настав, а по контракту від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 із компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) наявний спір щодо виконання зобов`язань, з урахуванням висновку експерта щодо підробки підписів на листі-повідомленні від компанії-нерезидента «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг), відповідно відсутні обставини для проведення зарахування зустрічних вимог за вказаними контрактами та припинення зобов`язань за такими. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Позивач у касаційній скарзі посилається на необґрунтованість судових рішень внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Так, після направлення справи на новий розгляд, суд апеляційної інстанції не виконав вказівки суду касаційної інстанції, що свідчить про постановлення рішення без повного та всебічного з`ясування обставин, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення. Порушення норм матеріального права полягає у неврахуванні факту зарахування зустрічних вимог за зовнішньоекономічними контрактами укладеними позивачем з компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) та компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія). Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
5. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що судом апеляційної інстанції було повно встановлено обставини справи та відсутні порушення процесуального права, також правильно застосовано норми матеріального права, оскільки не було підстав вважати, що зобов`язання припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення першої та апеляційної інстанції у відповідній частині без змін. Історія розгляду справи
6. Справа розглядалась судами неодноразово. 6.1.Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відмовлено. 6.2. Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року апеляційну скаргу позивача було задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 березня 2015 року № 2252655206 на суму 60 622 335 (шістдесят мільйонів шістсот двадцять дві тисячі триста дев`яносто п`ять) грн 90 (дев`яносто) коп. В цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 березня 2015 року №2252655206 на суму 60 622 335 (шістдесят мільйонів шістсот двадцять дві тисячі триста дев`яносто п`ять) грн 90 (дев`яносто) коп. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - залишено без змін. 6.3. Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у частині задоволених позовних вимог, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін. 6.4. Отже, за наслідками касаційного перегляду податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2015 року № 2252655206 в частині нарахування пені за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 5 744 126 грн 35 коп. залишено в силі. 6.5. За наслідками нового апеляційного розгляду залишено без змін рішення суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення про нарахування пені в розмірі 60622355 грн 90 коп.
7. Таким чином касаційному перегляду підлягають рішення судів першої та апеляційної інстанції саме щодо правомірності податкового повідомлення-рішення про нарахування пені в розмірі 60622355 грн 90 коп. зокрема щодо термінів надходження валютної виручки за наслідками здійснення зовнішньо-економічної діяльності за експортним контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 з компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) на продаж ячменю 3-го класу для кормових цілей, врожаю 2014 року. Касаційний розгляд справи проводиться в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлені судами обставини
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «ДПЗКУ» було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 із компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) на продаж ячменю 3-го класу для кормових цілей, врожаю 2014 року. Загальна вартість контракту складає 15 675 000,00 дол. США. 8.1. На виконання умов даного контракту позивачем відвантажено нерезиденту «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) товар (ячмінь 3-го класу) у загальній кількості 75400,995 МТ по ціні 209 дол. США за метричну тонну на загальну суму 15 758 807,96 дол. США (еквівалент - 188 911 767,63 грн). Граничний строк надходження валютної виручки за вказаним контрактом - 28.10.2014. 8.2. Валютна виручка за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 від нерезидента «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) станом на 29.10.2014 на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ» не надійшла. 8.3. Судами встановлено, що ПАТ «ДПЗКУ» звернулося до Міжнародного арбітражу ГАФТА з позовною заявою про стягнення заборгованості з «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 на загальну суму 15758807,96 дол. США, що вказує на наявність між сторонами вказаного контакту спору.
9. Судами також встановлено, що ПАТ «ДПЗКУ» було укладено експортний контракт від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на продаж ячменю 3-го класу, врожаю 2014 року. Загальна вартість контракту складає 30305000,00 дол. США. 9.1. Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 встановлено, що на виконання умов даного контракту від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ» надійшла валютна виручка у загальній сумі 15 758 807,96 дол. США (еквів.-224 044 840,06 грн) згідно з виписками банку, а саме: 19.08.2014 в сумі 5 999 945,00 дол. США (еквів.-97 887 690,39 грн.); 19.08.2014 в сумі 9 152 445,00 дол. США (еквів.118 304 188,30 грн); 29.10.2014 в сумі 606 417,96 дол. США (еквів.-7 852 961,36 грн). 9.2. Встановлено, що ПАТ «ДПЗКУ» товар нерезиденту «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) не відвантажувало. Строк виконання зобов`язання за контрактом не настав. Станом на 29.10.2014 у ПАТ «ДПЗКУ» рахується кредиторська заборгованість у сумі 15 758 807,96 дол. США.
10. Згідно наданого до перевірки листа-повідомлення від 27.10.2014, ПАТ «ДПЗКУ» повідомлено, що нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) була придбана заборгованість по контракту від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 з «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) в сумі 15 758 807,96 дол. США, про що ПАТ «ДПЗКУ» повідомлено 21.10.2014, та станом на 22.10.2014 заборгованість нерезидента «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) по контракту від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 відсутня.
11. За наслідками перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютної виручки від компанії «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) у сумі 15 758 807,96 дол. США за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1. Кількість днів порушення (з 29.10.14 по 04.02.2015) - 99 днів. 11.1. На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 № 22526552206, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов`язання по пені у розмірі 66 366 482,25 грн за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, зокрема як свідчить доданий до податкового повідомлення-рішення Розрахунок, 60 622355,90 грн пені стосується ненадходження валютної виручки від компанії «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) у сумі 15 758 807,96 дол. США за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Частиною першою статті 1 Закону №185/94-ВР з урахуванням Постанови Національного банку України № 270 12.05.2014 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (в редакції, чинній станом на час дії спірних правовідносин, Закон втратив чинність 07.02.2019) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. 12.1. Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). 12.2. При цьому (за відсутності прямої вказівки в статті 4 Закону №185/94-ВР про інше) презюмується, що валютна виручка повинна надійти відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту за існуючим зобов`язанням. У разі якщо зобов`язання припинено, підстав для надходження валютної виручки немає.
13. Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
14. Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами. 14.1. Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
15. При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
16. Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).
17. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановили, що припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором між позивачем та нерезидентом в особі «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) не відбулось, оскільки строк виконання зобов`язань ПАТ «ДПЗКУ» перед «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) по контракту від 05.08.2014 №EXP050814-2, за яким до «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) перейшло право вимоги, не настав, а по контакту від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 із компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) між сторонами існує спір щодо виконання зобов`язань за ним.
18. Отже, суди дали правильну юридичну оцінку відсутності факту заліку однорідних зустрічних вимог між позивачем та фірмою «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг), оскільки такий був здійснений без врахування умов зовнішньоекономічного договору за яким «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) мало право вимоги щодо позивача, а в подальшому таке право передало «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг), за якими строк виконання зобов`язання не настав. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін.
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.
21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України). Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі №826/17678/15 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова