LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857260/1398/21

від 31.12.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області задовольнити частково.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1398/21 пров. № А/857/16589/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року, постановлене головуючим суддею Іванчулинцем Д. В. у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові, оформленій листом від 04.01.2021 № Ш-4605/07-17, здійснити донарахування та виплату йому, як учаснику бойових дій, щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`ять мінімальних пенсій з урахуванням раніше виплаченої суми, зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату йому щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`ять мінімальних пенсій за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», з урахуванням раніше виплаченої суми. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, які полягають у відмові, оформленій листом від 04.01.2021 № Ш-4605/07-17, здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`ять мінімальних пенсій з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов`язано Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`ять мінімальних пенсій за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», з урахуванням раніше виплаченої суми. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачу правомірно здійснено нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, а чинним законодавством не передбачено можливості повторних виплат чи доплат. Зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки грошова допомога до 5 травня є разовою, отримана позивачем 16.04.2020, відтак, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись при виплаті такої допомоги, тобто 16.04.2020, однак, звернувся до суду лише 14.04.2021 без зазначення при цьому поважних підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.07.2015. 16.04.2020 ОСОБА_1 виплачено щорічну одноразову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі 1390 грн. 02.12.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області з проханням перерахувати та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 28680 грн за 2016-2020 роки. Листом від 04.01.2021 № Ш-4605/07-17 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку та виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня, оскільки таку обчислено та виплачено відповідно до вимог чинного законодавства України. Не погоджуючись із зазначеною вище відмовою, позивач 14.04.2021 звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн. Виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки суд помилково вважав, що позивач не пропустив строк звернення до суду. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), в якій Суд дійшов наступних висновків. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву. Як на причину звернення до адміністративного суду лише у квітні 2021 року позивач посилається на те, що початок перебігу шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом слід пов`язувати з датою отримання відповіді (відмови) відповідача на його заяву про проведення перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, а саме січень 2021 року. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 04.01.2021 №Ш-4605/07-17 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не навів поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, а відтак даний позов підлягає залишенню без розгляду. Отже, відповідно до статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України слід скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та залишити адміністративний позов без розгляду. Керуючись статтями 238, 311, 315, 319, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі № 260/1398/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 31.12.2021

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»