Постанова 4855 № 761/40968/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/40968/20 Суддя (судді) першої інстанції: Макаренко І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ганечко О. М., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 27.09.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправним та скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління національної поліції у м. Києві, в якому просив суд: - визнати неправомірними дії Головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича щодо тимчасового затримання 03 листопада 2020 року та евакуації автомобіля, марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 ; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії АС №0000034848 від 03 листопада 2020 року, винесену Головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимков Ярославом Йосиповичем; - визнати протиправним та скасувати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 235 від 03 листопада 2020 року, складеного Головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимков Ярославом Йосиповичем; - визнати неправомірні дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо проведення незаконної евакуації мого транспортного засобу марки «MITSUBISHI LANCER» державний номерний знак НОМЕР_1 ; - визнати неправомірні дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) щодо тимчасового затримання 03 листопада 2020 року та евакуації автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 ; - зобов`язати Головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича вилучити ним внесену інформацію про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з Реєстру адміністративного правопорушення визначеного постановою АС № 0000034848 від 03 листопада 2020 року та актом № 235 від 03 листопада 2020 року у сфері безпеки дорожнього руху; - стягнути солідарно з Головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачені мною грошові кошти в розмірі 1270,00 грн. послуг ТОВ «АВТОСОС- СЕРВІС» за евакуацію автомобіля та 288,00 грн. за зберігання автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4, а також 300.000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позовні вимоги залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що розгялдаючи даний спір по суті суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні, розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб. Крім того, апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не надано належну оцінку доводам позивача в частині відсутності підстав для евакуації належного позивачу транспортного засобу, оскільки останній жодним чином не перешкоджав, а ні пішоходам, а ні іншим транспортним засобам. Більш того, на лобовому склі належного позивачу транспортного засобу міститься відповідний знак «Інвалід за кермом», однак інспектор поліції не переконався чи була зупинка здійснена у стані вимушеної необхідності. Апелянт зазначає, що окрім іншого, судом першої інстанції зроблено хибни висновки щодо відсутності підстав для скасування акту огляду та затримання транспортного засобу. Вказаний акт, як зазначає апелянт, оформлений не у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки не містить дані понятих, що були присутні при затримання транспортного засобу та не містить відомостей щодо місця спеціального майданчику куди здійснено транспортування транспортного засобу. До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу від Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до змісту якого відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.12.2021 року. Від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, представником відповідача в судовому засіданні 29.12.2021 заявлено про можливість вирішення спору в порядку письмового провадження. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2020 о 20 год. 58 хв., в м. Києві, по вул. Володимирська, 15, ОСОБА_1 здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 г ПДР України Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АС№0000034848 від 03.11.2020, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9 г ПДР України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Крім того, 03.11.2020 головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимковим Я.Й. складено Акт огляду та затримання транспортного засобу, та в подальшому, належний позивачу транспортний засіб евакуйовано на штраф майданчик. Вважаючи дії інспектора щодо складання акту огляду транспортного засобу, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та евакуації належного позивачу транспортного засобу позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №80731-X; Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII; Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV; Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306; Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 липня 2006 року №191 «Про затвердження національних стандартів, змін до національних стандартів та скасування нормативних документів», ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування». Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено судом першої інстанції, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимковим Я.Й., який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. 15.10 д) ПДР України стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Згідно з ч. 1 cт. 260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу. Відповідно до cт. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч. 3 ст. 265-2 КУпАП). Відповідно до приписів ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з розділом 7 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року № 2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Згідно п. 8 Порядку тимчасово затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ №990 від 14.11.2018 передбачено, що у разі коли в режимі фотозйомки (відеозапису) зафіксоване адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки), інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу: копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - якщо технічні можливості дають можливість установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення; або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності - якщо технічні можливості не дають можливості установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. Затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках можливо виключно за наявності обґрунтованих підстав, що особою вчинено адміністративне правопорушення передбачене зокрема частинами третьою, четвертою і п`ятою статті 122 КУпАП та є крайнім заходом для припинення цих адміністративних правопорушень, який можливо застосувати лише у разі відсутності можливості усунути в іншій спосіб та при цьому, вичерпано інші заходи впливу. Відтак, для правильного вирішення даного спору необхідно встановити, чи був розміщений транспортний засіб позивача таким чином, що суттєво перешкоджав дорожньому руху, оскільки це є необхідною умовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та відповідно для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик. Відповідно до пункту 15.9 г ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими. Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Як вбачається із наданих доказів, відповідачем винесено постанову відносно позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, де транспортний засіб заважав руху інших ТЗ, створивши перешкоду, чим порушив п. 15.9г ПДР. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що з аналізу фотофіксації місця розташування транспортного засобу позивача вбачається, що такий дійсно був припаркований в положенні, відстань до пішохідного переходу якого складала менше 10 метрів та розташований таким чином на проїзній частині дороги, що створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, що рухались проїзною частиною дороги, заважав іншим учасникам дорожнього руху. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки встановлені судом першої інстанції обставини є очевидними. Крім того, з фотофіксації правопорушення вбачається, що автомобіль позивача розташовано на дорожній розмітці, яка також не дозволяє зупинку транспортних засобів. При цьому, цілком безпідставними є посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а та від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а, оскільки фактичні обставини цієї справи дещо відрізняють від обставин Суд зазначає, що з фотофіксації правопорушення, а також з доводів апеляційної скарги вбачається, що транспортний засіб позивача останнім розташовано впритул до пішохідного переходу, недотримання 10-ти метрової відстані є безспірним. Відтак, відсутність даних щодо вимірювання фактичної відстані від транспортного засобу до пішохідного переходу, за даних обставин, не може слугувати підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також не знайшли свого підтвердження доводи апелянта в частині протиправності дій головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича щодо тимчасового затримання 03 листопада 2020 року та евакуації автомобіля, марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 . Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта в частині можливості евакуації транспортного засобу лише у випадку, якщо такий створює перешкоди іншим учасникам руху є слушними, однак апелянтом дещо стисло трактується дане поняття. Приписами п. 1.5 ПДР встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. З фотофіксації допущеного позивачем порушення вбачається, що розміщений позивачем автомобіль обмежує видимість пішоходів, які рухаються по пішохідному переходу. Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправним та скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №235 від 03.11.2020, складеного головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимковим Я.Й. Як вірно зазначено судом першої інстанції, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не є індивідуальним актом, який підлягає оспорюванню, оскільки його складання лише фіксує сам факт огляду і затримання транспортного засобу. Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів погоджється з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шимкова Ярослава Йосиповича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління національної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправним та скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя О. М. Ганечко Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 29.12.2021)