Постанова Київський апеляційний суд № 758/10828/21

Київський апеляційний суд Провадження № 33/824/4851/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Казмиренко Л.В. Єдиний унікальний № 758/10828/21 Доповідач: Гладій С.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Є.О. на постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Подільського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою суду, 14 червня 2021 року о 13 годин 20 хвилин в місті Києві по вулиці Івана Виговського, 5/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру АА00532. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його незаконним, захисник Кузьмін Є.О. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Так, апелянт зазначає, що факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України не підтверджується матеріалами справи. Зокрема, з посиланням на положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ч.ч. 2, 6 ст. 266 КУпАП захисник зазначає, що чинне законодавство має очевидну колізію в межах однієї ст. 266 КУпАП, тобто, розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж або суміжні правовідносини. Звертається увага, що відповідно до п. 8 до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкоголь наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія від ухилення від огляду. При цьому, як далі вказує захисник, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачена можливість не залучати двох свідків під час огляду особи на стан наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Проте, у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, протокол складається у присутності двох свідків. Захисник акцентує увагу на тому, що слід відрізняти процедуру огляду на стан сп`яніння від фіксування відмови особи від проходження огляду в медичному закладі згідно з п. 8 Порядку. Разом з тим, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі в присутності двох свідків, про що свідчить протокол та відеозапис, який міститься в матеріалах справи. Захисник Кузьмін Є.О. наголошує, якщо б поліцейські керувались приписами ст. 266 КУпАП, то огляд водія на стан наркотичного сп`яніння також мав би проводитись на місці зупинки транспортного засобу, як це передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП. Проте, поліцейські не проводять такий огляд на місці зупинки транспортного засобу та направляють водіїв до найближчого закладу охорони здоров`я, як передбачено п. 12 розділу II Інструкції. З посиланням на положення національного законодавства, практику Європейського суду з прав людини, апелянт переконаний, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення закону, що потягло за собою винесення незаконного рішення без ретельного з`ясування всіх обставин справи. Про день, час та місце судового розгляду провадження ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до суду апеляційної інстанції не з`явився. З урахуванням того, що інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представлені захисником Кузьміним Є.О., з урахуванням приписів ст. 294 КУпАП, слід вважати за можливе проводити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника Кузьміна Є.О. на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Подільського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення та переглянувши відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступних висновків. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 203266 від 14 червня 2021 року, в означений день, 0 13 годин 20 хвилин в місті Києві по вулиці Івана Виговського, 5/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). Дані обставини засвідчив в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та застережень, йому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він посвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1), що, в свою чергу, підтверджується і відеозаписом подій, який був предметом дослідження як судом першої, так і апеляційної інстанції. Що стосується доводів захисника про недопустимість в якості доказу відеозапису з нагрудної відеокамери співробітника поліції на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 , а також того, що працівниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з порушенням норм законодавства, а саме, за відсутності двох свідків, то вони є непереконливими, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, процедура огляду на стан сп`яніння, в ході якої ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікаря нарколога, фіксувалася за допомогою спеціального технічного засобу - нагрудної камери співробітника поліції, з огляду на що присутність двох свідків під час фіксування відмови не була обов`язковою. В даному випадку суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при вирішенні питання щодо участі свідків слід керуватися не Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а безпосередньо положеннями ст. 266 КУпАП, які мають вищу юридичну силу та прийняті пізніше за часом. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735. Відповідно до положень ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто, наявність свідків обумовлюється необхідністю забезпечити об`єктивну та правдиву фіксацію певного юридично-значимого факту, якщо в майбутньому виникне потреба його перевірити, зокрема, з пояснень незацікавлених осіб. Статтею 251 КУпАП серед доказів, які можуть бути використані при розгляді справи, окрім пояснень свідків, визначено показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тобто, вказані докази є рівнозначними. Законом № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року внесено зміни до КУпАП щодо проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів, у тому числі, й до ч. 2 ст. 266 КУпАП. Згідно з положеннями частини 2 статті 266 КУпАП в редакції Закону України від 16 лютого 2021 року огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У той же час відповідні зміни до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, яким визначено процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення такого огляду, та до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року (із змінами та доповненнями), не внесено. Проте, результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в обставинах справи, відеозапис є об`єктивним доказом, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим. Дані відеофіксації, оглянуті під час апеляційного розгляду, підтверджують вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння та висловлену відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, складання протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення. За встановлених обставин доводи захисника про порушення працівниками поліції вимог закону при складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - є непереконливими, як і підстав для визнання наявних у матеріалах справи доказів недопустимими - не вбачається. Що стосується інших доводів апеляційної скарги захисника, то і їх суд апеляційної інстанції вважає неспроможними за наступних підстав. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 зазначених Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за відповідною частиною ст. 130 КУпАП. З переглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратору інспектора патрульної поліції, вбачаються, що ОСОБА_1 працівником поліції пропонувалось пройти медичний огляд у лікаря нарколога, разом з тим на цю пропозицію ОСОБА_1 категорично відмовився, зазначивши, що поспішає. При цьому він не заперечував, що керував транспортним засобом. Будь-яких зауважень та заперечень при оформленні матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення щодо нього - не виказував. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що зобов`язується не керувати транспортним засобом протягом 24 годин (а.с. 1, 2). Також є непереконливими доводи апеляційної скарги захисника про те, що відмова від проведення огляду на стан сп`яніння не може прирівнюватись до процедури огляду. У контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП. За наведеним, суд першої інстанції дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, прийшов до ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, в сукупності, слід прийти до висновку, що підстав для скасування постанови суду і закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі - не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено. За наведеного, апеляційна скарга адвоката Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И В: Постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Олександровича - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій