Постанова Київський апеляційний суд № 375/1624/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Апеляційне провадження № 33/824/1082/2025 Справа № 375/1624/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою суду, 21 вересня 2024 року о 23:17 год. на вул. Центральній у с. Ольшаниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chery Tiggo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, на місці зупинки та в лікарні, що зафіксовано технічними засобами відеозапису нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що патрульними поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про визначені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» причини зупинки його транспортного засобу, не роз`яснили йому його процесуальних прав, не дотримали вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 р. № 1026, оскільки не проводили відеозйомку безперервно з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції до завершення відеозйомки. Також стверджує, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не застосував презумпцію невинуватості. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду постанови відповідно до статті 294 КУпАП. Дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.09.2024 року серії ЕПР1 № 134256, 21 вересня 2024 року о 23:17 год. на вул. Центральній у с. Ольшаниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chery Tiggo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, на місці зупинки та в лікарні, що зафіксовано технічними засобами відеозапису нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Покропивним Р.С. Від підпису ОСОБА_1 відмовився, проте надав у протоколі письмові пояснення, що з протоколом не згоден, оскільки зупинки не було. Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 21 березня 2024 року о 23:20 год., в результаті проведеного поліцейським огляду виявлено у ОСОБА_1 наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. З відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського від 21.09.2024 № 476755 вбачається, що патрульний поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність в останнього ознак алкогольного сп`яніння і запропонував йому проти на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу «Drager» (на відеозаписі 23:22:15-23:22:30; 23:29:43; 23:35:49; 23:54:58 год.) або в закладі охорони здоров`я (23:29:50), у відповідь на що ОСОБА_1 запропонував викликати Військову службу правопорядку (23:22:32-23:22:35), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився (23:41:43; 23:29:57 год.). Дослідивши вищенаведені матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції № 1452/735 з переглянутого відеозапису виявлено не було, ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події, а в разі відмови - у закладі охорони здоров`я, проте ОСОБА_1 відмовлявся. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Положеннями пункту 2.5. Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та є підставою для притягнення до відповідальності. Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9. Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735. Відповідно до частин другої - шостої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 Розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Враховуючи вищенаведене в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці події, а в разі відмови - в закладі охорони здоров`я, проте ОСОБА_1 відмовився від його проходження, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже, відеозаписом подій чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявні у матеріалах справи засоби доказування узгоджуються між собою, не викликають протиріч та сумнівів у достовірності їхнього змісту, водночас, стороною захисту їх належність, допустимість чи достовірність не було спростовано. Відносно доводів апеляційної скарги про те, що патрульними поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про визначені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» причини зупинки його транспортного засобу, то вказані доводи є безпідставними, оскільки змістом відеозапису підтверджується, що працівники поліції повідомили причину зупинки - порушення правил дорожнього руху, а саме - рух транспортним засобом із закритими номерними знаками. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що після зупинки транспортного засобу поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальних прав, то суд апеляційної інстанції їх відхиляє, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний зі своїми правами, зокрема, з правом на оскарження дій поліцейського (на відеозаписі № 476741 23:41:25-23:41:39 год.), а також він роз`яснював поліцейським порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення (23:55:30 год.). Також, факт ознайомлення ОСОБА_1 з його правами підтверджується відеозаписом № 476741 (00:56:42). Посилання апелянта на порушення патрульними поліцейськими положень Інструкції № 1026, оскільки відеозапис не проводився безперервно з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції до завершення відеозйомки, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки предметом доказування є обставини, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, - керування транспортним засобом «Chery Tiggo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Тоді як весь період виконання поліцейськими своїх повноважень у даному випадку не має значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки він відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, що утворює самостійний склад відповідного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим апеляційний суд зазначає, що наявний у матеріалах справи відеозапис є належним доказом, оскільки він підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто доводить існування тих обставин, що входять до предмету доказування у цій справі. Як на одну з підстав для скасування постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 посилається на те, що суд не застосував презумпцію невинуватості. Однак доводи апеляційної скарги у цій частині мають виключно формальний характер, оскільки містять посилання на Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 р. № 1-34/2010 і на статтю 62 Конституції України та пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому, апелянт не конкретизував, у чому саме проявилося зазначене порушення. У постановах від 18 серпня 2025 року у справі № 1-349/11 і від 17 серпня 2018 року у справі № 1-134/11 Верховний Суд зазначає, що недопустимим є обґрунтування скарги формальними підставами. Таким чином, апеляційна скарга має містити конкретизацію, в чому саме проявлялося порушення судом першої інстанції норм процесуального права і які наслідки такі порушення спричинили. Однак, доводи апеляційної скарги не містять відповідних обґрунтувань. Таким чином, відмовившись від огляду на стан алкогольного сп`яніння, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. В даному випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 11 листопада 2015 р. № 1413/27858. Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винну ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук