Ухвала КАС ВС № 520/2444/2020

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 30 грудня 2021 року м. Київ справа № 520/2444/2020 адміністративне провадження № К/9901/45181/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (суддя Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Кононенко З.О., Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.) у справі № 520/2444/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області; відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування і не проведення виплати з 25.04.2019 пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі №520/6064/19, щомісячно - у розмірі 20 865 грн, починаючи з 01.01.2020 у розмірі 23 615 грн, з урахуванням виплачених сум, і надалі, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо нарахування з 25.04.2019 пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, виходячи з розрахунку середньомісячної заробітної плати у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 та всупереч ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі № 520/6064/19; - визнати незаконним та таким, що не відповідає ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі № 520/6064/19 акт індивідуальної дії Головного управління ПФУ в Харківській області - Розпорядження, дата-час розрахунку: 07.11.2019 14:55, Ізюмське об`єднане управління ПФУ Рішення 963370118248 Заявник ОСОБА_1 , про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середньомісячної заробітної плати у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543. - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплати з 25.04.2019 пенсію інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі № 520/6064/19, щомісячно - у розмірі 20 865 грн та починаючи з 01.01.2020 у розмірі 23 615 грн, з врахуванням виплачених суми і надалі, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; - стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області 33 609,00 грн у відшкодування моральної шкоди; - зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. - допустити негайне виконання рішення суду. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, відмовив у задоволенні позову. 08.12.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 10.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 520/12609/19, від 25.02.2021 у зразковій справі № 520/1972/19, від 03.07.2019 у справі № 676/1557/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 11.09.2019 у справі № 1522/16455/12, у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а. Справа становить значний суспільний інтерес, має для виняткове значення та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 21.10.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 22.11.2021. ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що копію постанови від 21.10.2021 отримав 13.11.2021, на підтвердження чого надав копію конверту Другого апеляційного адміністративного суду із ідентифікатором 6106414410230. Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання копії судового рішення, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Перелік справ незначної складності міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України. Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду щодо питання перерахунку пенсії. За предметом позову ця справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України). Тому, Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 24.05.2020 про відкриття провадження обґрунтовано вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Проте ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону № 796-ХІІ, п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 (далі - Порядок № 851) та не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин. Також Верховний Суд зауважує, що оцінка «винятковості» справи для учасника справи та «значного суспільного інтересу» може бути зроблено виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Натомість, обґрунтування ОСОБА_1 такої обставини зводиться лише до загального формулювання, що перегляд у касаційному порядку ухвалений судами попередніх інстанцій судових рішень у цій справі за його позовом має для нього й суспільства виняткове значення. Крім того, ключовим питання у справі є наявність підстави для перерахунку позивачу пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.04.2021 у справі № 520/12609/19 виклала висновок із зазначеного питання, який зводиться до того, що «<…> Законом № 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами КМУ (частина третя статті 54), і розмір пенсії може бути обчислений із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому Закон № 796-XII та Закон № 2262-XII < Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому КМУ, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. КСУ у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. У Рішенні № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року КСУ зазначив, що надання Верховною Радою України права КМУ встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, КМУ регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження КМУ щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі, щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. КМУ регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Отже, КСУ визнав конституційним регулювання КМУ розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані КМУ в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.». Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 відповідно до такої правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносин, дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Харківській області при здійсненні розрахунку та перерахунку і виплаті пенсії позивачу, обчисленої в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, із застосуванням формули передбаченої п. 9-1 Порядку № 851, діяло у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством. ОСОБА_1 не обґрунтовує необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові від 21.04.2021 у справі № 520/12609/19, натомість, покликається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах № 520/12609/19, № 520/1972/19, № 676/1557/16-ц, № 917/1739/17, № 1522/16455/12 з різних питань застосування норм пенсійного законодавства у неподібних правовідносинах. Зважаючи на викладене, Суд не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Клопотання про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 520/2444/2020.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя Я.О. Берназюк Суддя О.П. Стародуб