Постанова 4856 № 120/6159/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6159/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 29 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Капустинського М.М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради", в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність відповідача у частині доступу до публічної інформації при розгляді запиту про отримання публічної інформації №32 від 15.02.2021 та зобов`язати надати інформацію з урахуванням висновків суду; -стягнути з комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що надання відповідачем журналу реєстрації вихідної кореспонденції підтверджує факт реєстрації відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу строку надання відповіді на інформаційний запит, а відтак, такий доказ не може свідчити про надіслання відповіді запитувачу та не підтверджує належне виконання свого обов`язку як розпорядника інформації. На думку апелянта, належним доказом надіслання розпорядника відповіді на запит є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Отже, враховуючи відсутність такого документа в матеріалах справи, представник позивача вважає, що наявні підстави для задоволення адміністративного позову. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.02.2021 позивач за вих. № 32 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.

3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме: 3.1. Яку кількість фармацевтичної продукції було закуплено ВОСТМО «Фтизіатрія» на підставі договору, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі по предмету закупівлі: (ідентифікатор закупівлі UA-2019-05-05-000012-Ь)? (вказати номер договору та дату укладання) 3.2. Надати копію вищезазначеного договору в повному обсязі. 3.3. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору. 3.4. Яка саме фармацевтична продукція (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну 1 од)? 3.5. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі фармацевтичної продукції (вказати найменування кожного видута змінену ціну 1 од)? 3.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих TOB "БАДМ-Б" було змінено ціну, надати копії цих документів. 3.7. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість фармацевтичної продукції (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено. 3.8. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю фармацевтичної продукції (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?

4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).

5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що пропонувалася і (або) постачалася ТОВ "БАДМ-Б" протягом всього терміну виконання даного договору.

6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

8. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті, у встановлений законодавством термін шляхом надсилання поштового листа на адресу: АДРЕСА_1 та копії запитуваних документів на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач, за наслідками розгляду запиту позивача, листом від 23.02.2021 за № 403 повідомив останнього про продовження строку розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів. В подальшому листом від 05.03.2021 №516 відповідачем надано запитувану інформацію відповідно переліку поставлених запитань. Однак, позивач вказує, що на момент звернення до суду із цим позовом, затребувана інформація не надана. Вважаючи, що відповідачем не надано інформацію на інформаційний запит, чим порушено вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно журналу реєстрації вихідної документації відповідача за вих. № 516 позивачеві надано "відповідь на запит № 32(ліки)" та надано власне саму відповідь на запит від 05.03.2021 за № 516 та затребувані позивачем належним чином засвідчені копії документів. Надання інформації альтернативно у письмовій або в електронній формі є допустимим, однак як зазначалося вище, запитувач не вправі одночасно вимагати двічі надати йому інформацію на один запит. Тому, у разі зазначення у запиті одразу двох форм (способів) отримання інформації, позивач тим самим надає відповідачу можливість вибору способу листування із запитувачем інформації. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, а згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суспільні відносини з приводу розгляду та вирішення звернень громадян, а також обігу наданої у відповідь на такі звернення інформації унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно ст. 5 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію. За змістом ст. 12 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. В силу положень ст. 13 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками є суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. У відповідності до ч. 1, 4 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Тобто, запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації. З огляду на що, відповідач, в межах своїх повноважень, повинен розглянути запит та надати обґрунтовану відповідь. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Водночас якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Отже, загальний термін, з урахуванням можливого часу продовження розгляду запиту на інформацію, становить 25 днів робочих днів. Як встановлено з матеріалів справи, позивач із запитом про надання інформації звернувся до відповідача 15.02.2021. У зв`язку із наданням великого обсягу інформації, що потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, відповідачем строк розгляду запиту про надання інформації було продовжено. Однак, апелянт стверджує, що станом на день звернення з цим позовом до суду відповідь на запит надана не була. Проте, колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки згідно журналу реєстрації вихідної документації відповідача за вих. № 516 позивачеві надано «відповідь на запит № 32 (ліки)» та надано власне саму відповідь на запит від 05.03.2021 за вих. № 516 та затребувані позивачем належним чином засвідчені копії документів. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на запит позивача. Разом з тим, відповідь на запит позивача була надіслана поштовим листом, у зв`язку з тим, що згідно фінансового плану на 2021 рік відповідача на відправку кореспонденції з повідомленням фінансування не передбачено КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім) комунальних». Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. 24.12.2021 на виконання вимог ухвали суду від 16.12.2021 відповідачем до матеріалів справи долучено додаткові докази, які підтверджують факт направлення відповіді на запит позивачу ОСОБА_1 , зокрема, копія звіту про використання коштів та копія фіскального чеку. Так, досліджуючи долучені докази, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно накладної та фіскального чеку АТ «Укрпошта», відповідачем сформовано та направлено поштове відправлення адресату ОСОБА_1 09.03.2021. Плата за пересилання складає 23,00 грн. Крім того, вказана обставина підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №9 від 11.03.2021 на суму 23,00 грн. щодо направлення документа від 09.03.2021. Отже, враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює доводи апелянта про відсутність доказів, які б підтверджували факт направлення позивачу відповіді на запит, оскільки долучені відповідачем копія звіту та фіскального чеку спростовують аргументи представника позивача. Водночас, у запиті про надання публічної інформації позивач просив відповідача надати інформацію вказану у запиті, у встановлений законодавством термін шляхом надсилання поштового листа на адресу: АДРЕСА_1 та копії запитуваних документів на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 За правилами п. 1 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити, зокрема, ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є. Розділовий сурядний сполучник "або", який вживається у зазначеній статті при мовному її тлумаченні, дає підстави вважати, що поєднані у тексті правової норми елементи запиту, зокрема, "поштова адреса" та "адреса електронної пошти" (за її наявності) є "рівноправними" складовими запиту. Тому, Закон надає запитувачу інформації право зазначити у запиті альтернативно або його поштову адресу, або адресу електронної пошти. При цьому, зазначення у запиті обох адрес не є підставою для виникнення у відповідача обов`язку направити відповідь на запит і на поштову і на електронну адресу запитувача, оскільки за умови "рівноправності" обох способів отримання інформації таке буде свідчити про подвійне виконання обов`язку про надання інформації за одним запитом. Між тим, змістовний аналіз положень ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» дає підстави зробити висновок про можливість обрання запитувачем інформації виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання у такому разі відповіді на запит тільки на електронну адресу у сканованому вигляді за умови наявності для цього технічної можливості у розпорядника. Однак, у тому випадку, коли у запиті позивача було вказано обидва способи отримання інформації, відповідач вправі на власний розсуд обрати один із них. Як наслідок, у разі обрання способу надання запитуваних документів у паперовій формі, розпорядник повинен повідомити про обов`язок відшкодувати витрати на копіювання та друк документів за наявності для цього підстав. Суд зауважує, що у запиті від 15.02.2021 року за вих. № 32 позивач визначив одразу два способи отримання відповіді на запит, а саме шляхом надсилання поштового листа та копії запитуваних документів на електронну адресу. Також слід зазначити, що надання інформації альтернативно у письмовій або в електронній формі є допустимим, однак як зазначалося, запитувач не вправі одночасно вимагати двічі надати йому інформацію на один запит. Тому, у разі зазначення у запиті одразу двох форм (способів) отримання інформації, позивач тим самим надає відповідачу можливість вибору способу листування із запитувачем інформації. Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо доступу до публічної інформації при розгляді запиту позивача про отримання публічної інформації № 32 від 15.02.2021 року є не обґрунтованими. З огляду на вищезазначене, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, відсутні підстави для зобов`язання відповідача розглянути запит позивача № 32 від 15.02.2021 року та надати запитувану інформацію. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Драчук Т. О.