Постанова Одеський апеляційний суд № 522/12932/21

Номер провадження: 33/813/1688/21 Номер справи місцевого суду: 522/12932/21 Головуючий у першій інстанції Русєва А.С. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Тищенко М.В. осіб, які з`явились до судового засідання: -ОСОБА_1 , -захисника Щеглюка Олексія Сергійовича адвоката Стецюка Сергія Борисовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року по даній справі та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що районним судом порушено вимоги законодавства щодо повного та всебічного розгляду справи про адміністративне правопорушення. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відеозапис, долучений до справи здійснений з відео реєстратора, який встановлений на поліцейському автомобілі (номер 00119), який не внесений до протоколу про адміністративне правопорушення; час правопорушення, який зафіксований на відео реєстраторі (06.-03 г. 27.06.2021 року), не відповідає часу вчинення правопорушення ОСОБА_1 , який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення (05-00 г. 26.06.2021 року); з наданих відеозаписів не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; поліцейські несли службу без нагрудних відеокамер; відеозапис який доданий до справи не містить безперервну фіксацію події правопорушення, яке було інкриміновано ОСОБА_1 ; інспектор в якості ознак наркотичного сп`яніння вказав на зіниці ока, які не реагують на світло, надмірна жвавість рухів та тремтіння пальців рук, що не відповідає всьому переліку ознак, який наведений в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; інспектор проводив фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння без присутності двох свідків; з аналізу відеозапису не вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, про які вказав інспектор в якості підстави для призначення огляду на стан сп`яніння. Крім того суд не витребував інформацію про отримання поліцейським відеокамери при заступленні на службу та безпідставно врахував представлені поліцейськими докази, як належні. Також апелянт зазначив, що працює помічником машиніста на Одеській залізниці і перед кожною зміною проходить медичний огляд і тому в нього не можуть бути наявні ознаки про стан наркотичного сп`яніння, про які зазначив поліцейський в протоколі про адміністративне правопорушення Тому у ОСОБА_1 були підстави сумніватися в законності дій поліцейського щодо направлення його на огляд на стан наркотичного сп`яніння, що зумовило останнього відмовитись від проходження медичного обстеження. В судовому засідання в апеляційному суді захисник ОСОБА_1 адвокат Стецюк С.Б. наголосив, що оскаржувана постанова суду фактично ґрунтується на суб`єктивній оцінці інспектора патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, проте відомості викладені зазначеною особою не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху і дії якого не відповідають нормативним актам, які регулюють відносини у сфері дорожнього руху. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, у зв`язку з наступним. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з наданих матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що районним судом дотримано вищезазначених вимог закону щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2021 року серії ААБ № 021348, який без зауважень підписаний ОСОБА_1 і відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відео фіксацією з місця виявлення правопорушення, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2021 року серії ААБ № 021348 водій ОСОБА_1 27 червня 2021 року о 04-45 годині в м. Одеса по Французькому бульвару 53/8-А, керував автомобілем марки Фольксваген Гольф, д. н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці ока, які не реагують на світло, надмірна жвавість рухів та тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а. с. 3). За вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.06.2021 року у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейськими, у водія виявлено зіниці ока, які не реагують на світло, надмірна жвавість рухів та тремтіння пальців рук, від огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_2 відмовився (а. с. 4). З відеозаписів з автомобіля працівників поліції вбачається, що 27.06.2021 року о 06-00 ранку працівниками поліції був зупинений автомобіль марки Фольксваген Гольф, д. н. НОМЕР_1 , а водій ОСОБА_1 після спілкування з працівниками поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився (а. с. 14). Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з заперечень ОСОБА_1 , які подані до суду першої інстанції і які зазначені в апеляційній скарзі і доповнені ним в судовому засіданні під час розгулу його апеляційної скарги, останній фактично не заперечує, що він дійсно керував транспортним засобом Фольксваген Гольф, д.н. НОМЕР_1 27.06.2021 року о 06-00 ранку і був зупинений працівниками поліції, коли підвозив інших осіб з пляжу «Дельфін». Він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки вважав вимогу поліцейського безпідставною. Після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, він його підписав, після чого закрив автомобіль, відпустивши пасажирів, які викликали собі таксі. Він також поїхав на таксі та залишив автомобіль там, де його зупинили працівники поліції. Щеглюк також пояснив, що працює помічником машиніста на Одеській залізниці і працює позмінно, змінився зі зміни вранці 26.06.2021 року. Потім весь день займався побутовими проблемами за місцем проживання і практично не спав, а в ніч на 27.06.2021 року він поїхав підробити приватним перевезенням пасажирів, оскільки йому не вистачало коштів. Таким чином, апеляційний суд переконується, що дійсно ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений і відмовився на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Необхідності примусового відсторонення водія від керування транспортним засобом не було необхідності, оскільки водій самостійно зачинив автомобіль і поїхав додому на іншому автомобілі в якості пасажира, тобто добровільно припинив керування транспортним засобом після складення протоколу про адміністративне правопорушення. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи, достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, та є допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 27.06.2021 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з можливістю надання апелянту можливість спростувати висновки районного суду викладені в оскарженій постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте наведені в апеляційній скарзі доводи щодо не включення відеозапису здійсненого з відео реєстратора, який встановлений на поліцейському автомобілі (номер 00119), який не внесений до протоколу про адміністративне правопорушення не узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2021 року серії ААБ № 021348. Доводи апеляційної скарги щодо помилкового зазначення часу правопорушення, який зафіксований на відео реєстраторі (06.-03 г. 27.06.2021 року), який не відповідає часу вчинення правопорушення ОСОБА_1 , який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення (05-00 г. 26.06.2021 року) не можуть бути достатніми підставами для скасування постанови районного суду, оскільки судом досліджено відповідь з Управління патрульної поліції, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.06.2021 року серії ААБ № 021348 був помилково зазначений час вчинення правопорушення - 04-45 27.06.2021 року та час складення протоколу 05-00 г. 27.06.2021 року, в той час, як правильній час зафіксований на відео реєстраторі 06-00 г. цього ж дня. Доводи про те, що з наданих відеозаписів не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і що поліцейські несли службу без нагрудних камер, що інспектор проводив фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння без присутності двох свідків, а на відеозапису не вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, про які вказав інспектор в якості підстави для призначення огляду на стан сп`яніння не впливають на вірність встановлених судом обставин, оскільки дані обставини зафіксовані з відео-реєстратора службового автомобіля поліції, дані про який внесено до протоколу про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 не заперечувався факт керування транспортним засобом у зазначений день і час. Доводи апеляційної скарги, що інспектор поліції в якості ознак наркотичного сп`яніння вказав лише на зіниці ока, які не реагують на світло, надмірна жвавість рухів та тремтіння пальців рук, що не відповідає всьому переліку ознак, який наведений в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки для направлення на огляд на стан алкогольного або наркотичного чи іншого сп`яніння достатньо будь-якої з передбачених у переліку ознак, який інспектор визначає на власний розсуд виходячи із його суб`єктивної оцінки. Слід звернути увагу, що сам ОСОБА_1 не заперечував, що майже добу фактично не спав в достатньому обсязі і після зміни весь день займався домашніми справами, а потім вночі поїхав займатися перевезення пасажирів і вранці був зупинений працівниками поліції (тобто зовнішній вигляд ОСОБА_1 принаймні формально міг бути приводом для огляду на стан сп`яніння). У рішенні ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За таких обставин, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП. Слід зазначити, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому посилання апелянта на відсутність у його діях складу вказаного правопорушення із огляду на те, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння за кермом, суперечать вимогам закону. Позиція апелянта, яку той висловив в апеляційній скарзі та його процесуальна поведінка, пов`язана з наданням пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом, як спосіб самозахисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Враховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, внаслідок чого немає підстав для скасування або зміни постанови суду. При цьому судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного та безальтернативного адміністративного стягнення, яке передбачене санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе