Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16429/21

Номер провадження: 33/813/1576/21 Номер справи місцевого суду: 522/16429/21 Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Тищенко М.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави України без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. на користь держави України. Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року та провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення скаржником порушення порядку провадження господарської діяльності, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, а суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не сприяв повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи, належним чином не дослідив докази і не дав їм відповідну правову оцінку. Також апелянт зазначає, що про день та час судового засідання скаржник не був повідомлений належним чином, а тому скаржником не було реалізовано його право на участь у судовому засіданні з метою доказування своєї невинуватості та судом першої інстанції було прийнято передчасне рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Апелянт зауважує, що згідно оскаржуваної постанови суду винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №575380 від 26.07.2021 року. Працівники поліції при оформленні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення не долучили до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколі, та будь-які докази на підтвердження вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП, відсутні. У зв`язку з чим, на думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме кому сама та при яких обставинах скаржником було надано послуги з оренди катамарану, протягом якого часу скаржником здійснювалась відповідна діяльність, всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює скаржник, а також інші обставини, які мають істотне значення. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості щодо наявності свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. Апелянт звертає увагу, що будь-яких пояснень з приводу обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, він не надавав. Працівниками поліції були самостійно складені пояснення щодо обставин правопорушення. За таких обставин, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за вказаними в апеляційній скарзі засобами зв`язку, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надавав. Відповідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, керуючись положеннями ст. 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Як вбачається з ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, у відповідності до положень статей 280 та 283 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При постановленні рішення судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується з таким висновками суду. Апеляційний суд виходить із наступного. Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом. Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГК України). За приписами ч. 1 ст. 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відповідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 573580 від 26 липня 2021 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 , який не зареєстрований, як фізична особа підприємець, 23 липня 2021 року о 13 годині 00 хвилин за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, «Дача Ланжерон», з лівого боку від провулку №2, здійснював господарську діяльність, без дозвільних документів та без трудового договору як робітник, а саме: здавав у оренду катамаран «Золота рибка» для перевезення пасажирів за грошову винагороду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП. Даний протокол підписаний ОСОБА_1 , та відповідно до цього протоколу ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, він повідомлений про розгляд справи в суді, примірник протоколу він отримав (а. с.1); -рапорт старшого інспектора поліції на ім`я начальника Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 26.07.2021 року, в якому поліцейський доповів, що 26.07.2021 року о 17-00 год. поліцейські отримали інформацію з інтернет-довідки про подію 23.07.2021 року на пляжі «Ланжеон», біля кафе «Дача Ланжерон», де почав тонути катамаран з дітьми. З метою невідкладного реагування та перевірки інформації, поліцейські прибули за вищевказаною адресою, де виявили ОСОБА_1 , який на пляжі «Ланжерон», біля кафе «Дача Ланжерон», з лівого боку від провулку № 2, на воді та піску займався господарською діяльністю без дозвільних документів, тобто незареєстрований, як фізична особа підприємець, чи без трудового договору як найманий працівник, та 23.07.2021 року в обідній час біля 13-00 год., здав невідомим дітям в оренду катамаран «Золота рибка» за 150 гривень на 30 хвилин, який у подальшому став тонути на воді та працівникам рятувальної служби довелося рятувати вищевказаних дітей та плавальний засіб (а. с. 2); -електронний рапорт від 26.07.2021 року, згідно якого старший інспектор ОРУП повідомив про ведення господарської діяльності без документів ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Пляж Ланжерон, Дача «Ланжерон» та про складання протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 3); -пояснення, які надані 26.07.2021 року ОСОБА_1 та прийняті старшим інспектором ОРУП № 1 у м. Одесі ГУНП в Одеській області, з яких вбачається, що ОСОБА_1 з червня 2021 року неофіційно став працювати на пляжі «Ланжерон», в його обов`язки входить інструктаж людей при здаванні в оренду катамаранів, за ним закріплений катамаран «Золота рибка». Вартість оренди складає 150 гривень за 30 хвилин, 250 гривень за 1 годину. ОСОБА_1 так звичайно працює з 09-00 год. по 20-00 год. за адресою: м. Одеса, вул. пляж «Ланжерон» (дача «Ланжерон»), на піску та на воді з ліва від пірсу під провулком № 2. 23.03.2021 року ОСОБА_1 здав в оренду свій катамаран трьом молодим людям на 30 хвилин за 150 гривень, і коли повертаючись до берегу, можливо порушили техніку безпеки і висмикнули пробку повітряної подушки, і із-за чого катамаран став набирати воду та тонути. Зараз катамаран справний. Свою провину у введені господарської діяльності без дозвільних документів ОСОБА_1 визнав, вказав, що більше так робити не буде. ОСОБА_1 вказав, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не має трудового договору. Дані пояснення підписані ОСОБА_1 та мають примітку, що зі слів останнього записані вірно та ним прочитані (а. с. 4 та зворотній бік); -зобов`язання ОСОБА_1 від 26.07.2021 року про своєчасне прибуття за викликами органів дізнання, прокуратури суду, повідомляти про зміну місця проживання (а. с. 5); -розписка ОСОБА_1 від 26.07.2021 року, відповідно до якої він отримав по відповідальне зберігання катамаран «Золота рибка» і зобов`язався берегти його в отриманому стані до прийняття рішення судом за матеріалами і пред`явити катамаран за вимогою (а. с. 6). На переконання апеляційного суду сукупність наведених обставин усуває будь-які сумніви у здійсненні ОСОБА_1 підприємницької діяльності без дозвільних документів та без трудового договору як робітник, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи, та є достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 23.07.2021 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Доводи апелянта, що єдиним доказом у справі є протокол про адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів матеріали справи не містять, з цих підстав є неспроможними та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта з приводу того, що матеріали справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, не містять жодних доказів, які б підтверджували факт порушення ним ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в своїх поясненнях від 26.07.2021 року ОСОБА_1 визнав вину у введені господарської діяльності без дозвільних документів, яка полягала у здачі в оренду (прокат) катамарану «Золота рибка», наявність якого на місці була встановлена працівниками поліції і який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , як власнику цього катамарану, про що той надав відповідну розписку (а. с. 4, 6). Доводи апелянта, що будь-яких пояснень з приводу обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, він не надавав та працівниками поліції були самостійно складені пояснення щодо обставин правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки апелянт не надає до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейських до компетентних органів та матеріали справи не містять будь-яких даних на підтвердження заявленого доводу, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено, протягом якого часу скаржником здійснювалась відповідна діяльність, всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює скаржник, адже ці ознаки є обов`язковими для господарської діяльності, а також в матеріалах справи відсутні пояснення свідків, відеозаписів фіксації факту здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, факту отримання грошової винагороди за здійснення такої діяльності, не приймаються до уваги, оскільки сукупність досліджених доказів в достатньому обсязі доводить провину ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 164 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Щодо доводів апелянта стосовно порушення місцевим судом права особи на справедливий суд, оскільки його не було повідомлено належним чином про судовий розгляд, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції поновлено строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та надано можливість забезпечити особисту явку апелянта та/або його захисника в судовому засіданні під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови місцевого суду, а тим самим поновлено права апелянта, визначені ст.268 КУпАП, в тому числі, право бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду пояснення, відповідні докази, заявляти відповідні клопотання. Проте апелянт в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, тим самим на власний розсуд розпорядившись своїм правом бути присутнім під час розгляду поданої ним апеляційної скарги та не надавши додаткових доказів до апеляційного суду на підтвердження заявлених у скарзі доводів. Крім того, постанова суду першої інстанції з підстав, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки його відсутність в суді першої інстанції, як це встановлено при перевірці справи в апеляційному порядку, сама по собі не вплинула на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо апелянта. Також слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» № 3236/03 від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд адміністративних матеріалів відносно нього в Приморському районному суді м. Одеси. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Таким чином, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на предмет її відповідності вимогам закону, в межах доводів апеляційної скарги, встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у справі доказами. Підстав для закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення -штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, будучи найменш обтяжливим з передбачених у санкції частини 1 статті 164 КУпАП, тем не менше є справедливим та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе