LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд340/1599/21

від 15.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року в адміністративній справі №340/1599/21 - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1599/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року в адміністративній справі №340/1599/21 (суддя у 1 інстанції Кравчук О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Тишківської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тишківської сільської ради, в якому просив визнати протиправними дії Тишківської сільської ради щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://tyshkivska.gromada.org.ua/ Тишківської сільскої ради рішення виконавчого комітету Тишківської сільської ради № 86 від 29.12.2020 р. «Про підготовку та проведення новорічних та різдвяних свят на території громади». Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач в порушення норм чинного законодавства несвоєчасно оприлюднив рішення на офіційному веб-сайті. При цьому, в даному випадку позивач очікував на пасивний доступ до такої інформації, що передбачає обов`язок розпорядника оприлюднити інформацію на офіційному сайті для вільного доступу користувачів. В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на засіданні виконавчого комітету Тишківської сільської ради було прийнято рішення рішення "Про підготовку та проведення новорічних та різдвяних свят на території громади" від 29 грудня 2020 року № 86, яке 10 лютого 2021 року оприлюднене на веб-сайті відповідача http://tyshkivska.gromada.org.ua, що не заперечується сторонами. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі- Закон №2939-VI) публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону №2939-VІ на розпорядників інформації покладений обов`язок оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. При цьому, у відповідності до частини другої статті 15 Закону №2939-VІ така інформація підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Разом з тим, в порушення вказаних норм відповідач рішення № 86 від 29.12.2020 р. «Про підготовку та проведення новорічних та різдвяних свят на території громади» оприлюднив на офіційному сайті лише 10.02.2021 року. Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. При цьому, в силу вимог пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача. Отже, в адміністративному судочинстві захисту підлягають саме порушені права особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Конституційний Суд України у рішенні у справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Відтак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає водночас, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Таким чином, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Суд звертає увагу, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення. За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивачів спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 та підлягає застосуванню судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в поданій позовній заяві позивачем не обґрунтовано, чим саме порушено його права у зв`язку із несвоєчасним оприлюдненням відповідачем рішення виконавчого комітету Тишківської сільської ради № 86 від 29.12.2020 р. «Про підготовку та проведення новорічних та різдвяних свят на території громади». Доводи про порушення права позивача на своєчасне копіювання та використання в особистих цілях інформації в машиночитаному вигляді, що міститься у рішенні № 86 від 29.12.2020 р., на думку колегії суддів є поверхневими та надуманими, оскільки скаржником не зазначено жодних негативних наслідків які останній зазнав через несвоєчасне копіювання та використання в особистих цілях зазначеної інформації у вказаному рішенні. Також задоволення позову в даному випадку не призведене до поновлення порушених прав позивача, в той час як рішення суду має бути реальним та врегульовувати спірні правовідносини. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року в адміністративній справі №340/1599/21 - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року в адміністративній справі №340/1599/21- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»