Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17179/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2021 р. Справа № 520/17179/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/17179/2020 за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.06.2018 (день виключення зі списків) та 13.03.2020 (день виплати індексації). - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.06.2018 та 13.03.2020. - визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у порушенні п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою КМУ від 17.07.2020 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.06.2018; - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити виплату ОСОБА_1 перерахунку індексації з урахуванням раніше виплачених сум з урахуванням зміни базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, пов`язаного із збільшенням розміру його посадового окладу та інших змін складових частин його грошового забезпечення для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.06.2018, в тому числі базовим місяцем для проведення індексації зазначити січень 2008 року.; - визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2018; - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом на 01.01.2020, за період з 16.06.1996 по 18.06.2018, з урахуванням проведених виплат; - стягнути зі Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди за протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати всіх видів грошового забезпечення та індексації у встановлені діючим законодавством строки в розмірі 50000 гривень (п`ятдесят тисяч гривень). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2018 р. та зобов`язання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами, станом на 01.01.2020 р., за період з 16.06.1996 р. по 18.06.2018 р., з урахуванням проведених виплат - повернуто позивачу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.06.2018. Зобов`язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.06.2018. В іншій частині позовних вимог залишено без задоволення. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду 30.07.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарга підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив службу з 06.06.2017 у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України та був звільнений з посади заступника начальника відділу центру управління службою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України 31.05.2018 у запас та виключений зі списків частини 18.06.2018. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19, яке набрало законної сили 03.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо невиплаті ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби грошової компенсації невикористаних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов`язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18 червня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо не проведенні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року. Зобов`язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити належну ОСОБА_1 індексацію всіх видів грошового забезпечення за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо несвоєчасного розрахунку з виплати компенсації вартості за неотримане речове майно. Зобов`язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 року по день фактичного розрахунку 29.10.2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19 скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо несвоєчасного розрахунку з виплати компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов`язання Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 по день фактичного розрахунку 29.10.2018, з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19 залишено без змін. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вищезазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі 520/9762/19, виконано 13.03.2020 року в частині виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року. Позивач, у позовній заяві зазначив, що по даній заборгованості відповідач порушив строк їх виплат а тому, відповідач зобов`язаний провести розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати згідно ст. 1, ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-111. Також, позивач зазначає, що відповідачем здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.06.2018, проте застосований відповідачем розрахунок індексації є таким, що проведений з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з тим, що з 01.12.2015 в дію вступила нова редакція постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, тому базовим місяцем для розрахунку індексації з 01.12.2015 слід вважати січень 2008 року, оскільки відбулося підвищення окладів військовослужбовців Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав звернувся за їх захистом до суду з цим позовом. Відмовляючи в частині позову, суд першої інстанції виходив з часткової необґрунтованості позовних вимог. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімейвизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до ст. 1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Згідно із ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Відповідно до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Згідно із ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Частинами 1 та 5 статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-VIII від 28.12.2014 р. статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року чинній з 11.10.2017 р. проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Статтею 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Статтею 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VI від 28.12.2007 р. встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Текст статті 6 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 р. - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Згідно із ст. 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24.12.2015 р., який набув чинності 01.01.2016 р., внесено зміни у частині 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111) цифри "101" замінити цифрами "103". Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р. індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (в подальшому - Порядок № 1078). Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту. Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. внесено зміни в абзаці 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103". Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016 р. Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення. Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 р. (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 р. (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (в подальшому - Постанова № 1013,) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 01.12.2015 р. вступили в дію нові правила індексації заробітної плати. Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Тобто, з прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці. Отже, доводи відповідача про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця) та залежить, в тому числі, від його просування по службі, є необґрунтованими. Судовим розглядом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу збільшено грошове забезпечення військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року. Указ Президента України Про внесення зміни до Указу Президента України від 14.04.1999 р. № 379 та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України набрав чинності з 01.01.2008 р. Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року. Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим. В контексті даного періоду ключовим є те, що із прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв`язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Тобто, із прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України. При цьому обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовець прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії. Суд апеляційної інстанції зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.06.2018 р. за № 745/32197 (в подальшому - Порядок № 260). Відповідно до п. 2 Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. Тобто, навіть за умов виплати у період проходження позивачем військової служби відповідачем на користь позивача щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто збільшення розміру його грошового забезпечення, вказаним збільшенням не відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач. Підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01.03.2018 р., та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. При цьому доказів того, що з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2007 р. № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 р. до дати підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01.03.2018 р. прийнято інші рішення на підставі яких відбувались підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач - до суду не надано. Оскільки доказів підвищення у період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано та судом відповідні обставини не встановлено, колегія суддів вважає, що за вказаний період при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року лише за умов виконання абзацу 1 пункту 3 Постанови № 1013, тобто за умов вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати). Хоча абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013 і встановлено необхідність вжиття заходів для підвищення з 01.12.2015 р., зокрема, розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), проте, відповідного збільшення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) з 01.12.2015 р. не відбулось. Одночасно колегія суддів зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (в редакції Постанови № 1013), якими визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є місяць в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці є спеціальними по відношенню до положень Постанови № 1013. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Оскільки спеціальним законом, який визначає базовий місяць для нарахування індексу споживчих цін є постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, то саме вказана постанова і підлягає застосуванню. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із визначенням базового місяця - січень 2008 року. Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені порядком № 1078. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 р. у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 р. має застосовуватися січень 2008 року. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із визначенням базового місяця - січень 2008 року. Щодо вимог позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 р. по 18.06.2018 р. ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із визначенням базового місяця - січень 2008 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 р., в редакції від 24.02.2018 р., яка набрала чинності з 01.03.2018 р., змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу. Відповідно до ч. 2 п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 р. № 260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року. Отже, відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з квітня 2018 року по червень 2018 року (включно). Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 р. по 18.06.2018 р. ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із визначенням базового місяця січень 2008 року. Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Стаття 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно із пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Виходячи з вищезазначеного, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправними діями відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача. Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 підлягає скасуванню в частині відмови позовних вимог про визнання протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у порушенні п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою КМУ від 17.07.2020 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов`язання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити виплату ОСОБА_1 перерахунку індексації з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням зміни базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, пов`язаного із збільшенням розміру його посадового окладу та інших змін складових частин його грошового забезпечення для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, в тому числі базовим місяцем для проведення індексації зазначити січень 2008 року та прийняти в цій частині постанову про задоволення таких позовних вимог, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 залишити без змін. Керуючись ст.ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321-325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 520/17179/2020 - скасувати в частині відмови позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у порушенні п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2020 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов`язання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити виплату ОСОБА_1 перерахунку індексації, з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням зміни базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, пов`язаного із збільшенням розміру його посадового окладу та інших змін складових частин його грошового забезпечення для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, в тому числі базовим місяцем для проведення індексації зазначити січень 2008 року. Прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити такі позовні вимоги. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 520/17179/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк